Справа № 947/5456/24
Провадження № 1-кс/947/2024/24
11.02.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників - адвокатів: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вергуни Черкаського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , директора комунального підприємтсва "Житлово-комунальне господарство Білгород-Дністровської районної ради", депутата Білгород-Дністровської районної ради Одеської області VIII скликання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
1. Виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000009 від 10.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що депутат Білгород-Дністровської районної ради VIIІ скликання ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 08.01.2024 о 18:00 год., перебуваючи в приміщенні ресторану готелю «Атлантік» за адресою:
вул. Генуезька 24А в м. Одеса, реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, виказав ОСОБА_9 вимогу надання йому особисто неправомірної вигоди у розмірі 20 000 доларів США за здійснення ним впливу на депутатів Великодолинської селищної ради з метою прийняття селищною радою рішення про передачу в оренду земельних ділянок, попередивши, що у разі не надання неправомірної вигоди, він створить умови, які унеможливлять отримання ним вказаних земельних ділянок в оренду у встановлений законом спосіб.
В подальшому, 31.01.2024, ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_9 у приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_4 », продовжуючи реалізацію свого умислу на отримання неправомірної вигоди, виказав вимогу надання йому особисто частини обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 10 000 доларів США за здійснення впливу на депутатів Великодолинської селищної ради до моменту офіційного звернення ОСОБА_9 до селищної ради із заявою про дозвіл на розробку технічної документації земельних ділянок та її розгляду на засіданні селищної ради.
Надалі, 09.02.2024 приблизно о 09:00 год., у приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_3 ОСОБА_9 ,виконуючи вимоги ОСОБА_4 , передав йому особисто неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 09.02.2024 складало 375 707 гривень) за здійснення ним впливу на депутатів Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області з метою прийняття рішення про передачу в оренду двох земельних ділянок, загальною площею 4 га, поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної громади Одеського району
Так, за вищевикладених обставин, 09.02.2024 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 було затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, та зазначив, підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою підтверджується долученими до клопотання матеріалами. Під час затримання підозрюваного та в ході проведення огляду було зафіксовано та вилучено грошові кошти. Щодо розміру застави зазначив, що відповідно до поданої ОСОБА_4 щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, яка наявна у відкритому доступу на сайті НАЗК, підозрюваним задекларовано готівкові кошти в сумі 755000 грн., 60000 доларів США, 31000 євро, а також нерухоме майно - земельна ділянка та квартира. Декларацію за 2021 та 2022 роки підозрюваний не подавав. З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та матеріального стану просить визначити заставу у розмірі 5 002 256 грн.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення поданого клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, оскільки єдиними документом на її підтвердження є протокол допиту свідка, більше того, клопотання сторони обвинувачення також не містить будь-яких доказів, які б могли підтверджувати факт вимагання неправомірної вигоди. Адвокат ОСОБА_6 також зауважив, що існування ризиків, викладених у клопотанні слідчого нічим не доведені, посилаючись на міцність соціальних зв'язків свого підзахисного: ОСОБА_4 одружений, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, крім того, він має постійне місце проживання, виключно позитивні характеристики, а також активно займається благодійністю, більше того, захисник звернув увагу на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4 , адже нещодавно останній піддався оперативному втручанню та наразі потребує постійного кваліфікованого медичного нагляду. З огляду на що, адвокат ОСОБА_6 просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час. Долучив заперечення з характеризуючи ми документами.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 підтримав думку колеги у повному обсязі, зауваживши, що ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_4 не як до депутата районної ради, а як до фахівця, який спеціалізується у питаннях земельних відносин.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення. Зазначив, що з повідомленою йому підозрою він не погоджується, оскільки ОСОБА_9 до нього звернувся не як до депутата, а як до фахівця, який має певний досвід, та така особа надала кошти безпосередньо за отримані послуги як фахівця, при цьому ОСОБА_4 зазначив, що він надсилав юридичний договір щодо наданих послуг. Погоджуючись із дукою свої захисників, вважає ризики,викладені у клопотанні сторони обвинувачення, необґрунтованими, оскільки намірів впливати на свідків та/або переховуватися від органу досудового розслідування у нього немає. ОСОБА_4 також повідомив, що в діях заявника ОСОБА_9 він вбачає провокацію. Щодо матеріального стану зазначив, що він активно допомагає військовим, і свої заощадження він витратив.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
09.02.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В підтвердження існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на: протоколи допиту свідка ОСОБА_9 який надав покази про обставини вимагання та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди для себе, за вплив на депутатів Великодолинської селищної ради Одеської області щодо прийняття ними рішення про передачу свідку земельних ділянок в оренду; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які надали покази, що були залучені в якості понятих при проведення огляду 09.02.2024 в приміщенні ресторану «ATLANTIC» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька 24-А. В ході даного огляду громадянин ОСОБА_4 зазначив, що отримав грошові кошти від громадянина на ім'я ОСОБА_12 та дістав дані грошові кошти з кишені піджаку. В ході огляду було встановлено, що сума грошових коштів становить 10000 доларів США; протокол огляду місця події від 09.02.2024, яким зафіксований фактвиявлення і вилучення грошових коштів, переданих в якості неправомірної вигоди ОСОБА_9 . ОСОБА_4 ; протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштіввід 08.02.2024, відповідно до якого кількість, номінал, серія і номери купюр, які надавалися заявником в якості неправомірної вигоди ОСОБА_13 , співпадають з вилученими купюрами в ході огляду місця події від 09.02.2024;
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненін наразі підозрюєтсья ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 369-2 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її не підтвердження зібраними доказами.
Сторона захисту під час судового засідання висунула альтернативну версію подій, яка полягає у тому, що ОСОБА_4 не одержував неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та не вимагав таку вигоду, натомість все його спілкування з ОСОБА_9 зводилось до надання ОСОБА_4 консультаційних послуг останньому та грошові кошти підозрюваний отримав саме за надання таких послуг.
Така версія сторони захисту безумовно підлягає перевірці стороною обвинувачення під час досудового розслідування та оцінці суду, у випадку надходження до нього обвинувального акта, водночас, відповідні доводи, на цьому етапі кримінального провадження, на переконання слідчого судді не спростовують висновків щодо обґрунтованості підозри, тобто не виключають обставин, які вказують на ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
5. Відомості, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вище було зазначено, на переконання слідчого судді, в рамках даного кримінального провадження існує обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На переконання слідчого судді, заявлений стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого наразі обґрунтовано підозрюється останній, є тяжким корупційним злочином, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину кримінальним кодексом України не передбачено (ст. 69, 75 КК України), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора щодо ймовріно задовільного майнового стану підозрюваного, який може бути достатніми для переховування від органу досудового розслідування.
Також, слідчий суддя не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_4 є депутатом Білгород-Дністровської районної ради Одеської області, внаслідок чого набув широке коло зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
Таким чином, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження, дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 . 1 ст. 177 КПК України).
В розрізі наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 , використовуючи свої набуті зв'язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів, може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
6. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Слідчий суддя зазначає, що інкриміноване за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_4 кримінальне правопорушення в обов'язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі щодо вагомості наданих доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; стан його здоров'я з урахуванням наданих стороною захисту доводів щодо наявних у ОСОБА_4 захворювань; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; репутацію підозрюваного, з урахуванням його характеристик та нагород; майновий стан підозрюваного, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
7. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 відповідного розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання та фактичних обставин даного кримінального провадження, які вказують на те, що ОСОБА_4 ймовірно міг заволодіти коштами у сумі 10 (десять) тисяч доларів США.
Так, згідно п. 3 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від десяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням розміру ймовірно отриманої неаравомірної вигоди, зухвалість ймовірно вчиненого кримінального правопорушення представником місцевого самоврядування, а саме депутатом районної ради, а саме вчинення його в умовах воєнного стану, на думку слідчого судді можливо вважати виключним випадком.
За таких обставин, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід визначити розмір застави у вигляді 1322 (одна тисяча триста двадцять два) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 003 016 (чотири мільйони три тисячі шістнадцять) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків. Наведені обставини у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої абзацом 2 п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України.
8. Висновки слідчого судді.
Таким чином, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000000009 від 10.01.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 05.04.2024 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 1322 (одна тисяча триста двадцять два) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 003 016 (чотири мільйони три тисячі шістнадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 05.04.2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1