Справа 688/688/24
№ 1-кс/688/383/24
Ухвала
про накладення арешту на майно
14 лютого 2024 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я осіб СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024244000000214 від 03.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я осіб СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулась із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244000000214 від 03.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що 10.12.2023 року, у період часу з 16:17 год по 17 год, невідома особа, перебуваючи поблизу Музею пропаганди, що в м. Шепетівка по вул. Соборності, 2, в період дії воєнного стану, вчинила крадіжку, з жіночої сумки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільного телефону марки «Samsung», моделі «Galaxy A6+», з наявною в ньому SIM-карткою ПрАТ «Київстар» з н.м.т. НОМЕР_1 .
03.02.2024 року за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244000000214 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування, а саме 09.02.2024 року, в приміщенні Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, в ході здійснення добровільної видачі у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , вилучено мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A6+», синього кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який запаковано до сейф - пакету № WAR1048649, з роз'яснювальними написами та підписами учасників слідчої дії.
Вищевказане майно слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я осіб СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 від 12.02.2024 року визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
У подальшому з метою збереження речового доказу, проведенні певних слідчих дій та проведення експертиз у вказаному кримінальному провадженні, виникла необхідність у його арешті, так як у разі не застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, це може призвести до його зникнення або пошкодження, та як наслідок призведе до перешкоджання та затягування в прийнятті процесуального рішення по провадженню.
Прокурор ОСОБА_7 та слідчий ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися, подали спільну заяву про розгляд клопотання без їх участі, клопотання просили задовольнити.
Слідчий суддя вважає, що неявка прокурора та слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно п.3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України визначено правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи, що мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A6+», синього кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , визнано речовим доказом, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст.170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою збереження речових доказів слід накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В частині вимог клопотання, щодо заборони іншим особам розпоряджатись та користуватися майном, на яке накладається арешт, відмовити, оскільки слідчим не конкретизовано коло осіб, яких стосується така заборона.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчий суддя враховує приписи, наведені у ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання належить задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я осіб СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024244000000214 від 03.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A6+», синього кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , заборонивши ОСОБА_8 , розпоряджатись та користуватись вищевказаним майном.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я осіб СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ігор ОГОРОДНІК