справа № 165/4362/23
провадження №2/165/232/24
08 лютого 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
з участю секретаря Король І.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
встановив:
27.11.2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бакун О.С. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, який укладений між сторонами 02 серпня 2007 року Грядівською сільською радою Іваничівського району Волинської області. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося внаслідок відсутності між сторонами спільних інтересів, наявності протилежних понять щодо розуміння сім'ї та стосунків між чоловіком та дружиною. Вказує, що на момент звернення до суду позивач ОСОБА_1 не підтримує подружніх стосунків з ОСОБА_3 , разом не проживають тривалий час, відповідачка перебуває у стосунках з іншим чоловіком, фактично створила іншу сім'ю. За таких обставин, враховуючи поведінку відповідачки, позивач не має бажання бути разом. Вважає, що шлюб фактично розпався, примирення і збереження сім'ї неможливе, просить позов задоволити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали з наведених у заяві підстав.
Допитаний в суді, як свідок ОСОБА_1 показав, що спільне життя сторін не склалося, між ними виникали непорозуміння, сварки, і на початку лютого 2022 року дружина звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказуючи, що причиною цього є несумісність характерів та різні погляди на сім?ю. Зазначала, що шлюбні відносини фактично припинені. Вказувала, що кожен із подружжя живе своїм життям та інтересами. Настоювала на розірванні шлюбу, хоча він ще вагався. Будучи мобілізованим до ЗСУ, через представника подав заяву про визнання позову, який дружина залишила без розгляду. Дізнавшись від доньки про те, що відповідач проживає за іншою адресою з іншим чоловіком, він, ОСОБА_1 27.11.2023 ініціював розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що перебування відповідачки у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком, повністю нівелює можливість примирення з нею та збереження шлюбу сторін. На думку ОСОБА_1 , подача відповідачкою клопотань про відкладення судового розгляду, про надання строку для примирення, з врахуванням інтересів неповнолітніх дітей, пов?язане виключно із бажанням затягнути розгляд справи за наявності меркантильного інтересу, з огляду на те, що він перебуває в лавах ЗСУ. Наголошує, що відповідачка вже тривалий час проживає з іншим чоловіком у його житлі. На даний час він, ОСОБА_1 , перебуває у короткостроковій відпустці і проживає з дітьми за постійним місцем проживання. З дружиною спілкується виключно з питань участі у вихованні та утриманні дітей. Примирення не бажає, і вважає його неможливим, окільки це суперечить його інтересам і ніяким чином не відповідає інтересам неповнолітніх дітей сторін, з огляду на поведінку відповідачки. Вважає, що шлюб фактично розпався і просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи, призначений на 08.02.2024, у її відсутність (а.с.25). Також подала до суду клопотання про надання сторонам строку на примирення, мотивуючи тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі понад 16 років, мають від шлюбу двох неповнолітніх дітей, вважає, що у сторін є можливість примиритись в інтересах дітей.
Відповідно до ст. 92 ЦПК України сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_6 , показання ОСОБА_1 як свідка, дослідивши докази, надані ними на підтвердження вимог і заперечень, суд прийшов до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, і цього не спростувала відповідач, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не проживають однією сім?єю, ведуть окремо господарства, їх шлюб фактично розпався.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні встановлені обставини, які свідчать про неможливість збереження шлюбу і спільного життя подружжя, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та не відповідає інтересам неповнолтніх дітей сторін, тому суд приходить до висновку про підставність позову.
Суд не вбачає підстав, при постановленні рішення, взяти до уваги твердження відповідача про можливість збереження шлюбу, оскільки, як встановлено в судовому засіданні із показань позивача, допитаного в якості свідка, ОСОБА_3 перебуває у фактичних взаєминах з іншим чоловіком, що виключає збереження шлюбу сторін, зокрема шляхом надання судом строку для примирення, якого не бажає позивач.
Шлюб, як зазначено у ст.24 Сімейного Кодексу України, грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Суд приходить висновку, що клопотання відповідача (а.с.25) про надання сторонам терміну для примирення, у відповідності до вимог ст.111 СК України, не буде відповідати інтересам позивача та інтересам неповнолітніх дітей сторін, оскільки позивач настоює на розірванні шлюбу, мотивуючи тим, що між сторонами не існує фактичних взаємин, у них немає спільного побуту, крім того у відповідача ОСОБА_3 є інший чоловік.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, суд вважає, що примирення між сторонами неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому суд шлюб розриває.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст. 264, 279 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 02 серпня 2007 року Грядівською сільською радою Іваничівського району Волинської області, актовий запис №05, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу не змінювати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий.
Повний текст рішення суду виготовлений 14 лютого 2024 року
Головуючий підпис Орися ФЕРЕНС-ПІЖУК