Справа № 165/3247/23
Провадження № 2/165/124/24
13 лютого 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів
встановив:
01 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 збільшення розміру стягуваних аліментів.
Вимоги обгрунтовує тим, що з відповідачем по справі перебувала в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Нововолинського міського суду 06 травня 2011 року. У цьому шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з нею, і за рішенням Нововолинського міського суду від 30 березня 2018 року з ОСОБА_2 в її користь на утримання дочки стягуються аліменти втвердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. У даний час стягуваних аліментів недостатньо для утримання дочки, яка з віком потребує все більших витрат на харчування, забезпечення одягом та задоволення інших потреб, необхідних для її повноцінного розвитку. Зазначила, що майновий стан відповідача ОСОБА_2 покращився, оскільки той призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу з 17 лютого 2023 року по мобілізації, а в неї, навпаки збільшилося число утриманців - народилося двоє дітей у іншому шлюбі. Оскільки, відповідач спроможний сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж той, що присуджений за рішенням суду і його дохід є стабільним, просить збільшити розмір аліментів, що стягується за рішенням Нововолинського міського суду від 30 березня 2018 року з ОСОБА_2 в її користь на утримання дочки ОСОБА_3 з 1200 грн. до 1/4 (чверті) частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, просила його задоволити. Не заперечила щодо заочного розгляду справи (а.с. 33).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному сайті судової влади. Відзиву на позовну заяву у визначений судом строк до суду не подав (а.с. 37).
Відповідно до ст.280, ст.281 ЦПК, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що у шлюбі позивача ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
За рішенням Нововолинського міського суду від 30 березня 2018 року з відповідача в користь позивача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі по 1200 грн. щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття (а.с.5-6).
Згідно з довідкою про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку осіб від 11 вересня 2023 року №331/20-10 (а.с.10) неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до повідомлення начальника Другого відділу Володимир-Волинського РТЦК та СП №2/2021 від 31 серпня 2023 року (а.с.11) ОСОБА_2 призваний на військову службу з по мобілізації з 17 лютого 2023 року.
Згідно ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України (далі - СК України), за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Отже, прерогатива обрання того чи того способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), якщо останні вже визначені початково судовим рішенням, належить одержувачу аліментів.
При цьому, суд наголошує, що платник аліментів не може вимагати зміни способу їх стягнення, а його правові можливості обмежуються правом вимагати зменшення розміру аліментів у межах обраного одержувачем способу їх стягнення.
В постанові від 14.11.2018 у справі № 372/2393/17 Верховний Суд зазначив, що під час розгляду позовів про зміну способу стягнення аліментів та зміну їх розміру, застосовуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, а й низка інших норм щодо обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
З огляду на вищевикладені норми закону, оскільки розмір аліментів, який присуджений до стягнення в повній мірі не задовольняє мінімальних потреб дитини, з врахуванням віку ОСОБА_3 , законодавчо гарантованого та рекомендованого розміру аліментів та оскільки чинне законодавство покладає обов'язок по утриманню дитини в рівній мірі на обох батьків, а відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи на військовій службі, має постійний стабільний дохід, суд, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, змінює спосіб стягнення аліментів, що встановлений рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 30 березня 2018 року та стягує з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 , 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.272, ст.273, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, ст.180, ст.182, ст.184, ст.191, ст.192 СК України, суд,
ухвалив:
Позов задоволити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, що встановленийрішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 30 березня 2018 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно по 1/4 (чверті) частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк