Справа № 161/1619/24
Провадження № 1-кп/161/474/24
м. Луцьк 15 лютого 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024035610000009 від 11.01.2024, який надійшов до суду 26.01.2024 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Луцьк Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого, -
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
ОСОБА_5 згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.11.2017, у цивільній справі №161/14349/17, провадження №2/161/4080/17, зобов'язаний сплачувати в користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 вересня 2017 року і до досягнення ОСОБА_7 повноліття.
Однак, ОСОБА_5 , достеменно знаючи про вказане рішення суду про стягнення аліментів на утримання дітей, будучи дієздатною та працездатною особою, маючи дохід з неофіційних джерел, проте з доходів аліменти не сплачував, добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надавав, заходів, спрямованих на погашення заборгованості не вживав, чим свідомо, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.11.2017, у цивільній справі №161/14349/17 провадження №2/161/4080/17, коштів (аліментів) на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів, яка згідно інформації Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за період з квітня 2023 року по грудень 2023 року включно, становить 54 000 гривень, тобто у розмірі, що в сукупності перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю. Суду показав, що, дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, свідомо злісно ухилився від сплати встановлених судовим рішенням аліментів на користь ОСОБА_9 на утримання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У вчиненому щиро розкаявся.
Допитана як потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила факт несплати їй ОСОБА_5 встановлених судовим рішенням аліментів на утримання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в період часу з квітня 2023 року по грудень 2023 року, наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 164 КК України.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_5 згідно ст. 89 КК України не судимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні проступки, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, заборгованість по сплаті аліментів не погашено, не працює. А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді арешту.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий