58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
07 лютого 2024 року Справа № 926/72/23
За позовом Приватного підприємства “Алекс Промбуд”
до відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 235 045,45 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
від позивача - адвокат Гінінгер А.З.;
від відповідача - Фуркал С.О.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство “Алекс Промбуд” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог) в сумі 235 045,45 грн.
Позов обґрунтований тим, що 02 листопада 2022 року між Приватним підприємством “Алекс Промбуд” та Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради укладено договір №541 на “Капітальний ремонт вулиці Л. Бетховена в м. Чернівцях (коригування)”.
Як вказує представник позивача, ПП “Алекс Промбуд” виконав роботи
передбачені договором та здійснив дії щодо передачі в обумовлені строки об'єкт капітального ремонту відповідачу. При цьому, Департамент взяті на себе зобов'язання передбачені договором щодо прийняття та оплатити виконаних робіт в повному обсязі не виконав.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2023 року, судову справу № 926/72/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 25 січня 2023 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 13 лютого 2023 року.
27 січня 2024 року до канцелярії суду надійшов відзив відповідача на позов, відповідно до якого останній вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
У поданому відзиві представник відповідача вказує, що з метою здійснення технічного нагляду, 18 січня 2020 року між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 590 про надання послуг з технічного нагляду за будівництвом об'єкту “Капітальний ремонт вул. Л. Бетховена в м. Чернівці (коригування)”. Так, уповноваженим представником замовника, який повинен здійснити перевірку фактично виконаних Позивачем обсягів робіт, є ФОП ОСОБА_1
ФОП ОСОБА_1 обсяги робіт виконані відповідачем в серпні 2021 року не були підтверджені.
Також, представник відповідача зауважує, що договором підряду № 541 не передбачено граничних строків розгляду акту виконаних робіт та його підписання безпосередньо замовником.
Крім цього, відповідач зазначає, що Позивачем в акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року декларуються як виконані роботи, які не передбачені кошторисною документацією.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 лютого 2023 року підготовче засідання у справі № 926/72/23 відкладено на 28 лютого 2023 року.
16 лютого 2023 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог.
Згідно вказаної заяви, позивач зменшив позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість в сумі 235 045,45 грн., з яких: заборгованість за Договором №541 в сумі 161 696,40 грн, 3 % річних в сумі 6 871, грн., інфляційні збитки в сумі 51 969,71 грн, пеня в сумі 14 508,34 грн.
Крім цього, позивач просить повернути надмірно сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 28 лютого 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; в судовому засіданні оголошено перерву до 16 березня 2023 року.
08 березня 2023 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування доказів, у якому останній просить суд витребувати у позивача виконавчу документацію по Договору № 541, а саме: журнал виконаних робіт, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми, акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання.
Обґрунтовуючи подане клопотання, представник відповідача вказує, що технічний нагляд за виконанням робіт за Договором № 541 здійснювався від імені замовника особою, яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат ФОП ОСОБА_1 .
Далі представник відповідача зазначає, що відповідно до умов Договору підряду № 541, ПП “Алекс Промбуд” забезпечує повне, якісне та своєчасне ведення виконавчої документації, передбаченої чинним законодавством та умовами Договору, призначає наказом осіб, відповідальних за її ведення та направляє копії наказів Замовнику, забезпечує ведення журналу виконавчих робіт. При цьому, вказана документації у відповідача відсутня, оскільки вона не була передана позивачем згідно умов Договору.
Ухвалами суду від 16 березня 2023 року в судовому засіданні вирішено оголосити перерву до 20 березня 2023 року; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.
20 березня 2023 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в якому останній вказав перелік питань, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта.
Означене клопотання обґрунтоване тим, що Департаментом не були оплачені роботи, які пред'явлені до оплати по акту за серпень 2021 року на загальну суму 298 436,40 грн, оскільки останній вважає, що роботи за даним актом не були належним чином виконані.
Далі представник відповідача зазначає, що обсяги робіт, які вказані в актах виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року, липень 2021 року та лютий 2023 року можуть перетинатись у зв'язку із тим, що вказані роботи проводились по об'єкту будівництва та кошторису, і є взаємопов'язаними по технологічному процесу їх виконання, одні і ті ж роботи моли бути включені в декілька актів.
Так, з метою встановлення чи відповідає фактично виконані роботи проектно-кошторисній документації до Договору № 541, відповідач просить суд призначити будівельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 20 березня 2023 року частково задоволено клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи; призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Гайда Богдану Ярославовичу; витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи покладено на відповідача - Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.
06 червня 2023 року до суду надійшло клопотання судового експерта Гайда Б.Я. про погодження строку проведення експертизи, надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи та забезпечення здійснення оплати.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 червня 2023 року поновлено провадження у справі № 926/72/23; зобов'язано сторін у десятиденний термін з дня отримання цієї ухвали надати до суду додаткові матеріали для проведення експертизи; зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 07 липня 2023 року поновлено провадження у справі № 926/72/23; долучено до матеріалів справи надані сторонами документи для подальшого проведення будівельно-технічної експертизи; погоджено проведення будівельно-технічної експертизи в строк 6 місяців; зупинено провадження у справі № 926/72/23.
24 жовтня 2023 року, до суду повернулись матеріали справи № 926/72/23 із судово-експертної установи разом із повідомленням №51/23 про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку із відсутністю оплати.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2023 року поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 07 листопада 2023 року.
Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про залучення до участі в справі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_1 ; відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи; закрито підготовче провадження у справі № 926/72/23; призначено справу до розгляду по суті на 04 грудня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04 грудня 2023 року суд вирішив повернутися до розгляду справи № 926/72/23 у підготовчому провадженні; підготовче засідання призначено на 20 грудня 2023 року; зобов'язано позивача надати суду: первинні документи, які підтверджують виконання будівельних, земельних робіт за серпень 2021 року.
Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 22 січня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; закрито підготовче провадження у справі № 926/72/23; призначено справу до розгляду по суті на 07 лютого 2024 року.
Представник позивача в судовому засіданні 07 лютого 2024 року підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач в судовому засідання 07 лютого 2024 року заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 07 лютого 2024 року відповідно до статті 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін, суд
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Так, 02 листопада 2020 року між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Приватним підприємством “Алекс Промбуд” укладено договір № 541 (далі - Договір).
Згідно статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між Сторонами договір є договором підряду.
Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Підрядник за завданням Замовника зобов'язується на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, в межах договірної ціни, складеної згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д. 1.1-1.2013, виконати роботи передбачені даним Договором, передати, в обумовлені строки, Замовнику Об'єкт капітального ремонту відповідно до проектно-кошторисної (кошторисної) документації, умов Договору та завдання Замовника, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного Договору.
Згідно пункту 1.2. Договору, об'єкт капітального ремонту (будівельний майданчик): Капітальний ремонт вулиці Л. Бетховена в м. Чернівцях (коригування), який передається Замовником, до початку виконання робіт, по акту приймання-передачі Підряднику, протягом трьох днів з дня підписання Договору.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що склад, обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначаються проектно-кошторисною (кошторисною) документацією. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації в порядку, що передбачений п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 р. № 668 (далі - Загальні умови).
В подальшому, між Сторонам укладено Додатковий договір № 1 від 29 грудня 2020 року та Додатковий договір № 2 від 12 липня 2021 року, в яких Сторони узгодили внести зміни до пунктів 2.1., 2.4., 5.1., 13.1. Договору № 541 та доповнити розділ 14 Договору № 541 пунктом 14.9.
Крім цього, в Додатковому договорі № 2 визначено, що у зв'язку із ліквідацією 01 липня 2021 року Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради його правонаступником є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.
Пунктом 2.1. Договору (в редакції Додаткового договору № 2) визначено, що Договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису є твердою в межах кошторисної вартості та складає 1 664,618 тис. грн. (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі шістсот вісімнадцять) з урахуванням ПДВ - 277 436,33 грн., за рахунок коштів міського бюджету (Додаток № 1). Сума зобов'язань по договору Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради становить 1 023 817,20 грн. Сума залишку зобов'язань по договору, яка передається Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, становить 640 800,80 грн
Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Договору, Ціна Договору може змінюватися у випадках, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». До загальної вартості комплексу робіт згідно з умовами цього Договору включені всі витрати та ризики Підрядника, пов'язані з виконанням умов цього Договору.
Згідно пункту 2.4. Договору (в редакції Додаткового договору № 2), ліміт асигнувань на 2020 рік складає 1 023 817,20 грн. (один мільйон двадцять три тисячі вісімсот сімнадцять грн. 20 коп.). Ліміт асигнувань на 2021 рік складає 640 800,80 грн. (шістсот сорок тисяч вісімсот грн. 80 коп.).
Згідно пункту 5.1. Договору (в редакції Додаткового договору № 2), строк виконання робіт: початок - листопад 2020 року, завершення - до 01.09.2021 р.
Пунктами 3.2., 3.3. Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Акти виконаних робіт оформлюються належним чином Підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник повинен розглянути та підписати Акт або направити Підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.
На виконання пунктів 3.2., 3.3. Договору, Позивачем складено довідки про вартість виконаних робіт та Акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року, по липень 2021 року, серпень 2021 року.
Відповідач прийняв та оплатив виконані роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт з листопада 2020 року по липень 2021 на загальну суму 1 332 196,80 грн.
При цьому, відповідач не прийняв та не оплатив роботи вказані в Акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року.
Відповідно до пункту 12.2. Договору, у разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, не виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не досягнення Сторонами згоди, стало підставою для звернення із позовом до суду.
Пунктами 6.1., 6.1.3. Договору визначено, що Замовник зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів, вартості і якості виконаних робіт кошторису, будівельним нормам і правилам, а також матеріалів, що використовуються - державним стандартам і технічним умовам, на будь-якому етапі їх виконання.
Згідно змісту статті 11 Закону України “Про архітектурну діяльність”, під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
На виконання зазначених обов'язків, між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 590 від 18 листопада 2020 року про надання послуг з технічного нагляду.
Пунктом 1.1. вказаного Договору № 590 передбачено, що за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єкту: Капітальний ремонт вул. Бетховена в м. Чернівці (коригування), далі - “Об'єкт”. Здійснення технічного нагляду зі будівництвом Об'єкту виконується у відповідності з Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року за № 903.
Листом № 31-08/01 від 31 серпня 2021 року ПП “Алекс Промбуд” направило відповідачу: довідку про вартість будівельних робіт та витрати, форма КБ-3; акт приймання виконаних будівельних робіт, форма КБ-2в, акт приймання виконаних будівельних робіт, форма КБ-2 з розрахунком одиничної вартості.
Факти отримання означеного листа, визнається відповідачем.
Згідно пункту 89 Загальних умов, після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.
Згідно пункту 99 Загальних умов, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Відповідно до частини 1 статті 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно пункту 100 Загальних умов, у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово зазначав, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України, безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно пункту 4.5. Договору, у разі виявлення Замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний негайно повідомити про це Підрядника та скласти за його участі Акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).
Відповідно до пункту 4.6. Договору, у випадку виявлення недоліків або відступів від умов Договору, яких Замовник не міг встановити при звичайному способі їхнього прийняття (приховані недоліки), у т.ч. ті, що були умисно приховані Підрядником під час гарантійного періоду. Замовник негайно інформує про це Підрядника і представниками Сторін складається дефектний Акт. Підрядник ліквідує такі недоліки за власні кошти у строки, що зазначені в дефектному Акті. При ухиленні Підрядника від цих обов'язків Замовник має право залучити до цієї роботи іншого виконавця за рахунок Підрядника.
Відповідач отримавши акт приймання виконаних робіт форми та довідку про вартість виконаних робіт за формою 31 серпня 2021 року жодним чином не відреагував, мотивованої відмови від підписання акта не надіслав, зауважень щодо якості виконаних робіт не надав. Крім цього, після отримання листів ФОП ОСОБА_1 щодо непідтвердження обсягів виконаних робіт, відповідач не проінформував про це позивача та дефектний акт не склав.
Як вбачається із листа № 03/3282 від 29 грудня 2022 року, комунальне підприємство “Чернівціводоканал” повідомляє, що: каналізаційна мережа по вул. Л. Бетховена перебуває на балансі підприємства; за період її експлуатації постійно функціонує, та ніколи не виводилась з експлуатації; водовідведення від будинків за адресами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 здійснюється у вуличну каналізаційну мережу по АДРЕСА_1 .
Таким чином, з огляду на відсутність зауважень щодо якості виконаних робіт та відсутність дефектного акту, суд дійшов висновку, що роботи щодо встановлення каналізаційних мереж були виконані належним чином, а відповідач втратив право посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі..
Листи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 2 від 11 жовтня 2021 року та №1 від 25 січня 2023 року, оцінюється судом критично, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно пункту 91 Загальних умов, передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника.
Згідно пункту 3.3. Договору, акти виконаних робіт оформлюються належним чином Підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник повинен розглянути та підписати Акт або направити Підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України
При цьому, відповідач отримавши акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року проігнорував його та всупереч пункту 3.3. Договору жодним чином не відреагував. Крім цього, відповідачем порушений алгоритм дій у разі виявлення недоліків визначений пунктами 4.5., 4.6. Договору.
Крім цього, пунктом 2.1. Договору № 590 про надання послуг з технічного нагляду передбачено, що виконавець зобов'язаний, зокрема: якісно та у встановлені Сторонами терміни виконувати дії, передбачені п.1.1 цього Договору; виконувати будь-які інші дії, необхідні для виконання зобов'язань за цим Договором; повідомляти Замовника на його вимогу всі відомості про результати виконання Договору; забезпечити технічний нагляд за будівництвом відповідно до вимог затвердженої проектної (кошторисної) документації; забезпечити контроль якості і об'ємів робіт на Об'єкті будівництва; щомісячно складати Акти наданих послуг по технічному нагляду; брати участь в контрольних обмірах, що проводяться, в перевірках органами державного нагляду, відомчими інспекціями, представляти для цього необхідні документи, а також самостійно проводити контрольні обміри виконаних робіт; виконавець зобов'язаний також виконувати інші зобов'язання, які у відповідності з цим Договором або законодавством покладаються на Виконавця.
Пунктом 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 визначено, що особи, що здійснюють технічний нагляд: 1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики
конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; 2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; 3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; 4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; 5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; 6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; 7) виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Враховуючи викладене вище, листи ФОП ОСОБА_1 щодо не підтвердження обсягів виконання робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року не можуть бути достатнім доказом наявності недоліків, оскільки в матеріалах справи відсутні інші документи, що підтверджують здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкту та його невідповідність.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 161 696,40 грн є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур'єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Виходячи із даних законодавчих положень, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6 871,00 грн, а також 51 969,71 грн інфляційних втрат за період прострочення платежу підлягають задоволенню.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення пені, суд виходить з наступного.
У відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України та статті 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно змісту статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.
Згідно пункту 10.1. Договору, відповідальність Сторін настає у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань по цьому Договору, що є підставою для стягнення з винної сторони штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 10.4. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язання Замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені в сумі 14 508,34 грн відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, а відтак є правомірними та обґрунтованими.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зауважував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. До того ж він не визначає обов'язку суду вважати доведеною і встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про наявність стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18 та від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України” наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України”).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2023 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Відтак, при звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 426 640,08 грн, сплачено судовий збір в розмірі 6 399,60 грн
При цьому, під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог до розміру 235 045,45 грн та просив повернути надмірно сплачений судовий збір.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, суд дійшов висновку судовий збір у розмірі 3 525,68 грн. покласти на відповідача та повернути з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в сумі 2 873,91 грн. на рахунок позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) на користь Приватного підприємства “Алекс Промбуд” (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 200 Б, оф. 2/1, код ЄДРПОУ 39737643) заборгованість в сумі 235 045,45 грн (заборгованість за Договором № 541 в сумі 161 696,40 грн, 3 % річних в сумі 6 871,00 грн, інфляційні збитки в сумі 51 969,71 грн, пеня в сумі 14 508,34 грн) та 3 525,68 грн судового збору.
3. Повернути з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в сумі 2 873,91 грн. на рахунок Приватного підприємства “Алекс Промбуд” (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 200 Б, оф. 2/1, код ЄДРПОУ 39737643).
Повний текст рішення складено та підписано - 15 лютого 2024 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк