Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
12.02.2024м. ХарківСправа № 922/4993/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Ломакіній О.В.
розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про розподіл судових витрат (вх. 3020 від 02.02.2024) по справі
за позовом Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 16, ідентифікаційний код особи 14095412)
до ФОП ІВАНОВОЇ ЕРНИ АРТУРІВНИ ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 )
про стягнення коштів
за участю:
позивача - не з'явився
відповідача - Іванова Е.А., Іванова К.А.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 було задоволено позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, вх. 667 від 09.01.20234), вирішено стягнути з ФОП ІВАНОВОЇ ЕРНИ АРТУРІВНИ ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 16, ідентифікаційний код особи 14095412) заборгованість в розмірі 4 148,09 грн та 2 147,20 грн судового збору.
02.02.2024 до господарського суду від Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшла заява (вх. № 3020) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/4993/23, в якій Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Іванової Ерни Артурівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) 10 150 грн (десять тисяч сто п'ятдесят гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 02.02.2024 подану заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2024 о 10:15.
06.02.2024 за вх. 3301 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення судових витрат.
В судовому засіданні 12.02.2024 відповідачка підтримала подані до суду заперечення проти заяви позивача про стягнення судових витрат і наголошувала на неспівмірності заявлених позивачем витрат. Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Відповідно до положень ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до положень ч 3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання адвокатських послуг, заявником надано копію договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023, договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 копію Заявки № 6364 від 03.11.2023, витяг з Акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 3 від 16.11.2023, Акту здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 1 від 25.01.2024 платіжну інструкцію № 185 від 21.11.2023 та виписку з особового рахунку про зарахування платежу від 27.12.2023.
Відповідно до п. 1.1. Договору на надання послуг з адвокатської діяльності № 27 Виконавець зобов'язується протягом терміну дії цього Договору надати Позивачу послуги, зазначені в п.п. 1.2., 1.3. Договору, а Позивач - прийняти і оплатити ці послуги.
Згідно з п. 1.3. Договору № 27 послуги, що надаються за цим Договором, включають, зокрема, забезпечення здійснення представництва у судах під час здійснення господарського судочинства (п. 1.3.1 Договору № 27), а також, підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань, що є предметом правового супроводу (п. 1.3.2. Договору № 27). Пунктом 2.2. Договору № 27 передбачено, що Послуги надаються виключно після одержання письмових заявок Позивача, в яких будуть зазначені конкретні завдання, строк їх виконання та інші необхідні дані (надалі - Заявка). Згідно з п. 3.1. Договору № 27 ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на дату укладення Договору дорівнює 1 675,00 грн.
Позивачем було надано Адвокатському бюро «Антона Новакова» Заявку № 6364 від 03.11.2023, згідно з якою Позивач просить Адвокатське бюро «Антона Новакова» здійснити заходи щодо стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі та пені в судовому порядку. На підставі вищевикладеного, в межах Договору № 27, Адвокатським бюро «Антона Новакова» було надано Позивачу правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності), а саме, підготовлено для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) вартістю 8 375,00 грн, що підтверджується Актом здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 3 від 16.11.2023. Позивач оплатив надану правничу допомогу у справі № 922/4993/23, що підтверджується, платіжною інструкцією № 185 від 21.11.2023, а також випискою з особового рахунку про зарахування платежу від 27.12.2023.
Відповідно до п. 11.1. Договору № 27 цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2023 в частині надання Послуг, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання. У зв'язку з цим, між Позивачем та Адвокатським бюро «Антона Новакова» укладено договір на надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023. При цьому, згідно з п. 3.1. Договору № 45 ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що станом на 01.01.2024 дорівнює 1 775,00 грн. У зв'язку з цим, керуючись п. 2.2. Договору № 45, Позивачем надано Адвокатському бюро «Антона Новакова» лист № 3 від 02.01.2024, згідно з яким Позивач просить продовжити надання послуг на надання правничої допомоги за Заявками (дорученнями) Позивача поданими до Адвокатського бюро «Антона Новакова» згідно з Договором № 27 в порядку виконання Договору № 45, та, відповідно, вважати усі Заявки (доручення) Позивача у відповідній частині Заявками (дорученнями) Позивача за Договором № 45.
В межах Договору № 45, Адвокатським бюро «Антона Новакова» було надано Позивачу правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності), а саме підготовлено для подання до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог у справі № 922/4993/23 вартістю 1 775,00 грн, що підтверджується Актом здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 1 від 25.01.2024. Відповідно до п. 4.2. Договору № 45 розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 10 (десяти) робочих днів після прийняття їх Позивачем, але в будь-якому разі не пізніше закінчення строку дії цього Договору.
Таким чином, розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу, що були сплачені та які позивач просив покласти на відповідача у зв'язку із розглядом даної справи, становить 10 150,00 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду не було надано.
Заперечуючи проти розміру заявлених позивачем судових витрат на правничу допомогу відповідачка вказувала, що час участі та розмір відшкодування в сумі 8 375,00 грн. (5 годин) за підготовку для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів, зазначену в акті № 3 здавання-приймання наданих послуг від 16.11.2023 року не відповідає реальному часу складення позовної заяви обсягом 9 сторінок та подання її до суду через систему «Електронний суд» та є явно завищеним. Проаналізувавши позовну заяву можна дійти висновку, що вона має шаблонний формат та адвокатом здійснюється лише заміна даних про відповідача, інші положення є ідентичними. Додатки до позову були підготовлені іншими особами та адвокат особисто не витрачав час на їх формування. Окрім того, в складі Харківської міської ради діє Юридичний департамент, що ставить під питання необхідність укладати договори на правничу допомогу.
Також, відповідачка заперечувала проти стягнення судових витрат за заявою про зменшення позовних вимог, які, як заявляє відповідач, були самим позивачем завищені, що спричинило збільшення витрат на правничу допомогу ще на 1775 грн.
Враховуючи вищевикладене відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Адвокатом завищено кількість годин, необхідних для підготовки для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів та заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні заяви Позивача за справами № 922/4993/23 та № 922/4991/23 (в обох справах Відповідач - Іванова Е. А.) обґрунтовані подібними доводами та заяви не є об'ємними за змістом (позовну заяву викладено на 9 аркушах, заяву про зменшення розміру позовних вимог на 3 аркушах), тож сума у розмірі 10 150 грн є неспівмірною зі складністю справи, часом, об'єктивно необхідним для виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову у розмірі 4 148,09 грн.
Додатково відповідач просив суд врахувати скрутне матеріальне становище Відповідача - Іванової Ерни Артурівни, яка є внутрішньо переміщеною особою та не здійснювала господарську діяльність в орендованому приміщенні.
Надаючи оцінку наданим позивачем доказам та викладеним відповідачем запереченням, суд виходить з того, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Предметом спору по даній справі було стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди № 791 від 29 січня 2020 року в розмірі 4 148,09 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог, яке не було пов'язано з діями відповідача), справа є типовою та має незначну складність, а відповідно і нескладність підготовки позовної заяви та її невеликий обсяг, затрачений адвокатом час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, додані докази є типовими для договорів оренди; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінювалось, складання позову не вимагало вивчення та аналізу великого обсягу матеріалів, сам позов є шаблонним (відповідає іншим позовам, що подаються до суду позивачем), а також враховуючи, що розрахунки до позову та основна частинна додатків формувалися і складалися самим Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а не його адвокатом, на думку суду, у даному випадку розумним та пропорційним є стягнення 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Враховуючи обставини даної справи, суд, детально проаналізувавши всі докази заявленого розміру судових витрат, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи розумності та пропорційності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Частково задовольнити заяву Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх. 3020 від 02.02.2024).
Ухвалити додаткове рішення у справі.
Стягнути з ФОП ІВАНОВОЇ ЕРНИ АРТУРІВНИ ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 16, ідентифікаційний код особи 14095412) витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення підписано 15.02.2024.
Суддя Л.С. Лаврова