Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05.02.2024м. ХарківСправа № 922/5109/23
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 34890,43 грн, розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
позивача - адвоката Меркулової Н.А.
відповідача - Гриценко Л.М. (особисто)
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач), в якій просить суд з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог:
1. Розірвати Договір оренди № 1762 від 28 липня 2008 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) та Фізичною особою - підприємцем Гриценко Любов'ю Миколаївною ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
2. Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення підвалу № 1-:-6 загальною площею 80,2 кв.м. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) 28 477,47 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят сім гривень 47 копійок) та пеню у сумі 6 412,96 грн. (шість тисяч чотириста дванадцять гривень 96 копійок) за Договором оренди № 1762 від 28 липня 2008 року.
Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/5109/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08 січня 2024 року о 10:00. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
10.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру майнових позовних вимог (вх. №787), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 34 890,43 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 28 477,47 грн та пеня у сумі 6 412,96 грн за договором оренди № 1762 від 28 липня 2008 року.
12.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 1011), в якому відповідач просила поновити строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що договір оренди було припинено 28.03.2022 відповідно до умов п.10 Додаткової угоди № 6 від 16.05.2019 до договору, а тому нарахування позивачем орендної плати та пені за період коли дія договору була припинена є безпідставним. Відповідачка також повідомила, що з 24.02.2022 використання орендованого майна стало неможливим у зв'язку з використанням його у військових цілях та у зв'язку з пошкодженням, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 20.12.2023, відповідно до якого відповідач після відкриття провадження у цій справі звільнила та повернула позивачу орендоване майно.
26.01.2024 через підсистему “Електронний суд” від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№2362), в якій він просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 4 ст. 231 ГПК України в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення, та повернути позивачу з державного бюджету на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” судовий збір у сумі 4 294,40 грн посилаючись на те, що після відкриття провадження у справі, за заявою відповідача від 06.12.2023 відповідач передав, а позивач прийняв нежитлові приміщення за договором оренди № 1762 від 28.07.2008, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 20.12.2023 та на підставі наказу позивача № 42 від 25.01.2024 було припинено договір оренди № 1762 від 28.07.2008.
В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 29.01.2024 про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№787 від 10.01.2024) та продовження розгляду справи з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог; про прийняття до розгляду клопотання позивача (вх.№2362 від 26.01.2024) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення, повернення позивачу з державного бюджету судового збору в сумі 4 294,40 грн; про задоволення клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№1011 від 12.01.2024) та прийняття його до розгляду; про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.02.2024 о 09:30.
Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити в частині стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати у сумі 28477,47 грн та пені у сумі 6412,96 грн. В іншій частині позовних вимог просив закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 4 294,40 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідач у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 28.07.2008 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Гриценко Любов'ю Миколаївною (Орендар) був укладений договір № 1762 оренди нежитлового приміщення (будівлі) (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору у редакції Додаткової угоди №6 від 16.05.2019 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу № 1-:-6 загальною площею 80,2м2 у житловому будинку (технічний паспорт від 22.11.2007, інвентаризаційна справа №80901) (далі - майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Ужвій Наталії, 60, літ.”А-16” та знаходиться на балансі КП „Жилкомсервіс”.
Договір оренди укладено на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 09.07.2008 № 942 "Про переукладання договору оренди № 1105 від 29.07.2002 року на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Наталії Ужвій, 60, літ.”А-16”.
Право комунальної власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 584814763101.
Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою використання: для розміщення магазину продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 3.2. договору у редакції Додаткової угоди №6 від 16.05.2019 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) / Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/.
Базова орендна плата становить 1377,17 грн. (одна тисяча триста сімдесят сім гривень 17 копійок) без ПДВ за квітень 2019. Ставка орендної плати становить 8% (вісім відсотків).
Згідно з п. 3.5. договору орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 3.6. договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до п. 4.4. договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).
Згідно з п. 3.10. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Згідно з п. 2.1. договору набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна.
Відповідно до п. 3.3. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.
Згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.07.2008 відповідач прийняв майно.
Відповідно до п. 7.3. договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
Згідно з п. 10.1. договору у редакції Додаткової угоди № 6 від 16.05.2019 договір діє з 28.04.2019 до 28.03.2022.
Відповідно до п. 10.5. договору у редакції Додаткової угоди № 6 від 16.05.2019 у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Позивач стверджує, що після закінчення строку договору (28.03.2022) від відповідача не надходило заяви про припинення або зміну Договору, а тому на думку позивача цей Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Втім судом встановлено, що за умовами п. 10.6 договору у редакції Додаткової угоди № 6 від 16.05.2019 сторони погодили, що договір оренди припиняється не лише внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а і внаслідок припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Отож припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є самостійною підставою для припинення дії Договору та не потребує обов'язку орендаря повідомляти орендодавця про припинення цього Договору внаслідок припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, на відміну від обов'язку орендаря повідомляти орендодавця про припинення цього Договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно зі ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Згідно з ст. 58, 59 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
При цьому, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відтак, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.
Відповідно до відповіді №351418 від 06.12.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність Гриценко Любові Миколаївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) припинена за власним рішенням 29.12.2021, номер запису 2004800060003052863.
Ураховуючи вищенаведене судом установлено, що відповідач припинила свою підприємницьку діяльність 29.12.2021, а відтак відповідно до умов п. 10.6. договору у редакції Додаткової угоди №6 від 16.05.2019 договір припинив свою дію 29.12.2021.
За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконував обов'язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором з орендної плати з урахуванням заяви про зменшення розміру майнових вимог у сумі 28 477,47 грн за період з жовтня 2022 р. по грудень 2023 р. та заявлено до стягнення пеню у сумі 6 412,96 грн, яку нараховано за період з листопада 2022 р. по грудень 2023 р.
Крім того, позивачем було подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України щодо позовних вимог про розірвання договору та щодо звільнення та повернення майна.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором у сумі 28 477,47 грн за період з жовтня 2022 р. по грудень 2023 р. та пені у сумі 6 412,96 грн за період з листопада 2022 р. по грудень 2023 р., суд зазначає наступне.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснюватись свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Строк чинності договору обумовлює і строк чинності зобов'язання, що виникло з цього договору. Отже, оскільки строк договору як складова його змісту визначає період у часі, протягом якого можуть бути здійсненні сторонами права та виконані обов'язки, виконання їх свідчить про припинення зобов'язання за договором.
Ураховуючи вищенаведене судом установлено, що відповідач припинила свою підприємницьку діяльність 29.12.2021, а відтак відповідно до умов п. 10.6. договору у редакції Додаткової угоди №6 від 16.05.2019 договір припинив свою дію 29.12.2021, а тому нарахування позивачем орендної плати у сумі 28 477,47 грн за період з жовтня 2022 р. по грудень 2023 р. та пені у сумі 6 412,96 грн за період з листопада 2022 р. по грудень 2023 р. є безпідставним.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 28 477,47 грн та пені у сумі 6 412,96 грн не підлягають задоволенню.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідач фактично не могла використовувати орендоване майно за цільовим призначенням, оскільки внаслідок воєнний дій частина житлового будинку була зруйнована, системи комунікацій в будинку не обслуговуються та знаходяться в неробочому стані, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 20.12.2023.
Щодо позовних вимог про розірвання договору у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати орендної плати, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
З положень ст. 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 2 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частина 1 статті 631 ЦК України врегульовує, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Тобто, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 12.05.2020 у справі №911/991/19.
Ураховуючи те, що на час звернення до суду з цим позовом 03.12.2023 договір оренди № 1762 від 28.07.2008 припинив свою дію (29.12.2021), позовна вимога позивача щодо розірвання договору оренди № 1762 від 28.07.2008 не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про звільнення та повернення майна, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За змістом статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до п. 4.14. договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.
Відповідно до п. 2.3. договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно з п. 2.1. договору обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на Орендодавця.
З матеріалів справи убачається, що після відкриття провадження у цій справі позивач прийняв нежитлові приміщення за договором оренди № 1762 від 28.07.2008, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 20.12.2023.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що ч. 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ураховуючи вищенаведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання ОСОБА_1 звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення суд вважає за необхідне закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду цієї позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 441,60 грн згідно платіжної інструкції N 198 (внутрішній номер 308971974) вiд "22" листопада 2023 року.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Зважаючи на викладене, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду розподіляються наступним чином: 4 294,40 грн покладається на позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, а решта суми сплаченого судового збору у сумі 2 147,20 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 50, 317, 319, 391, 509, 525, 526, 611, 628, 629, 631, 651, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. 188, 283 Господарського кодексу України, ст. 17, 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову частково.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради основної заборгованості у сумі 28477,47 грн та пені у сумі 6412,96 грн за Договором оренди № 1762 від 28 липня 2008 року, та в частині розірвання Договору оренди № 1762 від 28 липня 2008 року.
В іншій частині позову про зобов'язання ОСОБА_1 звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення - закрити провадження у справі.
Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплаченого згідно платіжної інструкції N 198 (внутрішній номер 308971974) вiд "22" листопада 2023 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "15" лютого 2024 р.
Суддя І.О. Чистякова