вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"15" лютого 2024 р. м. Рівне Справа №918/168/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" про стягнення заборгованості в сумі 1828 412,62 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" про стягнення заборгованості в сумі 1828412,62 грн за кредитним договором № 26/01/2022 від 26.01.2022 року. Також, 15.02.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" в сумі заявленої грошової вимоги та сплаченого судового збору.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України). Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Верховний Суд зауважує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (подібні правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18).
Під час оцінки зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Обґрунтовуючи вказану вище заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що відповідач з жовтня 2022 року по січень 2023 року не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором. Окрім часткової проплати в розмірі 450 000,00 грн.
На що суд зазначає наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.
Суд зазначає, що саме обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження, при цьому, прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Щодо накладення арешту на грошові кошти, суд зазначає, що саме припущення заявника про виведення грошових коштів з власних рахунків не може вважатись допустимим доказом на підтвердження обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Як вбачається з відкритих джерел https://opendatabot.ua/ та https://clarity-project.info/edr/42195238 Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лан Сарни" у 2022 році отримала дохід в розмірі 5 061 300 грн та має статутний капітал в розмірі 20 237 000,00 грн. Відтак суд приходить до висновку, що відповідач є платоспроможним, а зобов'язання перед третіми особами захищенні активами товариства.
Таким чином, заявником при поданні заяви про забезпечення позову не доведено обставин щодо ризиків на які посилається заявник.
Також, ст.139 ГПК України передбачено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, згідно з п.6 ч.1ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У той же час, суд встановив, що всупереч вищевказаним нормативним приписам позивачем не наведено жодних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, як вимагається п.6 ч.1ст.139 ГПК України.
Суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі № 910/3802/19, про те, що застосування зустрічного забезпечення є правом суду, однак - обов'язок позивача щодо зазначення пропозиції по зустрічному забезпеченню, яке має містити заява про забезпечення позову, визначено ГПК України.
З огляду на викладене та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави для забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема ст.136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.136, 137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" від 15.02.2024 року про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 15.02.2024 року та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Н. Церковна