вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1341/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Огризок Валерія Володимировича
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мельничука Ярослава Володимировича
про стягнення збитків в сумі 49 467 грн 28 коп.
В засіданні приймали участь:
від позивача: БРУЦЬКА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА (поза межами залу суду);
від відповідача: Сулковський Богдан Павлович (в залі суду) - ордер серія ВК № 1116782 від 15 січня 2024 року; посвідчення адвоката № 907 від 28 квітня 2012 року.
Описова частина:
В грудні 2023 року Фізична особа-підприємець Огризок Валерій Володимирович звернувся у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Мельничука Ярослава Володимировича про стягнення збитків в сумі 49 467 грн 28 коп.
Ухвалою суду від 28 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1341/23 та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 січня 2024 року.
17 січня 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Фізичної особи-підприємця Мельничука Ярослава Володимировича надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви в повному обсязі, вказує на безпідставність заявлених у позовній заяві вимог.
26 січня 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд позов задовольнити, наголошує на безпідставності відзиву на позовну заяву.
05 лютого 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява із поясненнями по справі в додатках долучено копії документів до справи.
У судовому засіданні 06 лютого 2024 року уповноважений представник позивача підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві, у свою чергу відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Мотивувальна частина:
29 травня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Огризком Валерієм Володимировичем та Фізичною особою-підприємцем Мельничуком Ярославом Володимировичем був укладений договір на перевезення вантажу № 3 (надалі - Договір № 3) на перевезення вантажу.
Предметом договору стало залучення експедитором (ФОП Огризок В.В.) перевізника (ФОП Мельничук Я.В.) для доставки вантажів автомобільним транспортом в міжнародних сполученнях за плату на умовах, визначених Договором №3.
Згідно з умовами вказаного договору перевізник, зокрема, зобов'язувався перевірити цілісність та комплектність товару в момент його прийому для перевезення, перевірити цілісність та придатність упаковки товару в момент його прийому для перевезення (п.п. 3.1.2); забезпечити збереження вантажу і упаковки (п.п.3.1.4); перевіряти відповідність вантажу, що приймається, відомостям, зазначеним у накладних CMR та CARNET TIR. При невідповідності повідомити експедитора і зробити відповідний запис до товарно- транспортних накладних (п.п.3.1.15); перевізник несе відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться та своєчасність його доставки (п. 4.1). Окрім того, до обов'язків перевізника було віднесено і контроль за правильністю розміщення та надійністю кріплення вантажу (п.п. 3.1.5).
29 травня 2023 року була оформлена заявка № 103-UА/05 до договору на перевезення вантажу № 3, згідно з якою вантаж мав транспортуватись за маршрутом Литва- Україна, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться (додаткові умови заявки № 103-UА/05).
Для перевезення вантажу Відповідачем був наданий транспортний засіб з державними номерними знаками BK5395IB/BK3991XF.
Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR без номера від 30 травня 2023 року водій ФОП Мельничука Я.В., Маліновський В.О., прийняв до перевезення у пункті навантаження вантаж "18 PK-NEOPET 82 FR polyethylene terephthalate". Вантажовідправник: UAB "NEOGRUP", вантажоодержувач: "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед" (Україна).
Із пояснень сторін та матеріалів справи судом встановлено, замовником перевезення вантажу "18 PK-NEOPET 82 FR polyethylene terephthalate" був вантажовідправник, UAB "NEOGRUP", який уклав договір перевезення з UAB "Transkesta". В подальшому UAB "Transkesta" залучили до організації перевезення вказаного вантажу ФОП Огризка В.В. згідно договору № 17354/17351 від 29 травня 2023 року.
Як свідчать матеріали справи, під час розвантаження товару "18 PK-NEOPET 82 FR polyethylene terephthalate", виявлено один пошкоджений під час транспортування мішок (біг-бег) та складено акт № 07166 від 06 червня 2023 року. Також фотознімками зафіксовано характер пошкодження мішка та факт висипання вмісту мішка на підлогу напівпричепа із номерним знаком BK3991XF.
У міжнародній товарно-транспортній накладній CMR без номера від 30 травня 2023 року зроблений запис: "Отримано по факту згідно акту № 07166 від 06 червня 2023. Аналогічний запис зроблений у інвойсі № 07166 від 30 травня 2023 року.
В подальшому пошкоджений біг-бег разом із його вмістом був повернутий вантажоодержувачем, "Кока-кола Беверідж Україна Лімітед", до UAB "NEOGRUP" згідно з актом про повернення продукту від 11 липня 2023 року, оскільки пошкодження зовнішньої і внутрішньої упаковки біг-бега могло спричинити забруднення продукту та унеможливлювало використання гранул NEOPET 82 FR для виробництва харчової упаковки.
Продукт NEOPET 82 FR призначений для виробництва харчової упаковки, тому до безпечності цього матеріалу ставляться високі вимоги. Пошкодження мішка, в якому перевозився продукт NEOPET 82 FR, спричинило контакт з оточуючим середовищем і, як наслідок, непридатність цього продукту для використання за призначенням.
Згідно із Технічним паспортом виробу NEOPET 82 (Red.04.2017/09/11), який розміщений на сайті вантажовідправника, UAB "NEOGRUP", за посиланням https://neogroup.eu/products/#pet. продукт NEOPET 82 FR застосовується для виготовлення пляшок для газованих напоїв і води, харчової олії, соку тощо.
Відповідно до пункту 14.6 Паспорту безпеки матеріалу (MSDS) - NEOPET товар NEOPET 82 FR завжди повинен транспортуватись в закритих вертикальних і надійних контейнерах. Вказаний документ розміщений на сайті UAB "NEOGRUP" за посиланням https://neogroup.eu/ni/ (витяг з Паспорта безпеки матеріалу (MSDS) - NEOPET долучено до матеріалів справи).
Отже, з вищенаведеного слідує, що внаслідок пошкодження біг-бега під час транспортування, продукт NEOPET 82 FR не міг бути використаним для виробництва харчової упаковки.
Вбачається, після повернення до вантажовідправника вміст пошкодженого біг-бега був перекласифікований в категорію WST MIX, ціна якого становить 485 Євро за тонну.
Також внаслідок висипання вмісту біг-бега на підлогу напівпричепа була виявлена нестача вагою 84 кг, тому до UAB "NEOGRUP" було повернуто 1116 кг. товару NEOPET 82 FR.
В подальшому, UAB "NEOGRUP" направили до UAB "Transkesta" претензію про відшкодування збитку за пошкоджений вантаж № S/23/0285 від 20.07.2023 року на суму 1246,85 Євро.
20 липня 2023 року ФОП Огризок В.В. отримав від UAB "Transkesta" претензію № 07.20 про відшкодування збитку на суму 1246,85 Євро. За змістом претензії, сума збитку складається із: витрат на зворотне транспортування пошкодженого біг-бега 400 Євро (рахунок-фактура TRL № 0017360 від 03.07.2023); вартості послуг оформлення митної декларації для транспортування пошкодженого біг-бега - 46 Євро (рахунок-фактура MUI № 00920); вартості послуг перепакування товару - 10,11 Євро (акт про повернення продукту NEOPET 82 FR від 11.07.2023); вартості ваги втраченого вмісту біг-бега (0,084 т.* 1110,00 Євро) = 93,24 Євро; вартості знецінення вантажу (1,116 * 1110 Євро/т - 1,116т * 485 Євро/т) = 1238,76-541,26 = 697,50 Євро.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його до перевезення.
Згідно з інвойсом NEO23 № 07166 від 30.05.2023 року вартість однієї тони товару NEOPET 82 FR становила 1110 Євро. Відповідно, ці дані були враховані під час оцінки вартості частини вантажу 0,084 т, як недостача товару та розраховуючи вартість знецінення вантажу.
Також, матеріали справи містять відповідь на адвокатський запит № 10-23 від 13.11.2023 року UAB "NEOGRUP" додатково зазначили, що вміст пошкодженого біг-бегу з вантажем NEOPET 82 FR став непридатними для виробництва харчової упаковки і був перекласифікований в категорію WST МІХ (назва "Роlimero luitai permala" "Полімерні злитки пермала"), ціна якого становила 485 Євро на тонну (лист-відповідь № 8/23/0387).
Крім того, UAB "NEOGRUP" до відповіді на адвокатський запит надали документи щодо вартості полімерних злитків, 485 Євро за тонну, та надали у підтвердження копію інвойса OL2022 № 157 від 26.10.2022 року, згідно з яким напередодні ними купувались полімерні злитки (акт приймання/видачі матеріалів № 1443315 від 31.07.2023 року, акт приймання/видачі матеріалів (списання) №1443306 від 31.07.2023 та копія інвойса OL2022 № 157 від 26.10.2022).
Частиною 4 ст. 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року визначено, що також підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 25 Конвенції у випадку пошкодження вантажу перевізник сплачує суму, що відповідає знеціненню вантажу, яке обчислюється з вартості вантажу, яка встановлена відповідно до пунктів 1, 2 і 4 статті 23.
Відповідно до ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
З матеріалів справи судом встановлено, 27 листопада 2023 року ФОП Огризок В.В. відшкодував UAB "Transkesta" збиток в сумі 1246,85 Євро, завданий пошкодженням вантажу "18 PK-NEOPET 82 FR polyethylene terephthalate" під час транспортування, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 3874JBKLNB від 27 листопада 2023 року на суму 1246, 85 Євро.
Із усього вказаного вище слідує, що позивачу спричинена майнова шкода, що полягає у додаткових матеріальних витратах внаслідок неналежного виконання ФОП Мельничуком Я.В. своїх зобов'язань за договором перевезення № 3 від 29 травня 2023 року.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
За змістом частини 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 ГК України, загальні умови перевезення визначаються ГК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Стаття 314 ГКУ встановлює, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Верховний Суд у постанові від 11.06.2019 по справі № 907/603/17 вказав, що вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується. Також Верховний Суд вказав, що перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом
Отже, з урахуванням наведених вище норм закону, слідує, що відповідач, як перевізник, є відповідальним за збереження вантажу, його втрату та нестачу перед Позивачем.
Матеріали справи не містять будь яких доказів того, що втрата та псування вантажу відбулося через вину відправника вантажу, особливих природних властивостей перевезеного вантажу, недоліків тари й пакування тощо.
Згідно зі статтями 1, 17, 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року (далі - Конвенція), яка застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.
Нормами вказаної Конвенції саме на перевізника покладається тягар ужиття всіх можливих заходів з належного виконання перевезення і відповідальності за їх невиконання.
Розділом 4 (пункти 4.1, 4.7) договору на перевезення вантажу № 3 від 29 травня 2023 року визначено, що Відповідач є відповідальним за збереження вантажу.
Також слід зазначити, що приймаючи вантаж до перевезення ФОП Мельничук Я.В. (його відповідальний працівник) не зробив жодних зауважень щодо якості упаковки та комплектності вантажу "18 PK-NEOPET 82 FR polyethylene terephthalate".
Отже, з вказаного слідує, що вантаж прийнятий до перевезення, не мав недоліків пакування, відповідно до інвойсу NEО23 №07166 від 30.05.2023 року та пакувального листа № S23-26390 від 30.05.2023 року.
З вказаного слідує, що вантаж був пошкоджений в процесі транспортування. Таким чином, Відповідач не дотримався визначених договором на перевезення вантажу № 3 обов'язків щодо забезпечити збереження вантажу і його упаковки.
Отже, оскільки вантаж було прийнято перевізником для перевезення без зауважень та застережень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, згідно з ч. 2 ст. 308 ГК України, покладається на ФОП Мельничука Я.В.
За численними висновками Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Вищого господарського суду України у постанові від 31.10.2017 у справі № 902/337/16, Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 21.02.2020 у справі № 907/746/17, від 05.02.2019 у справі № 903/181/18, від 26.03.2018 у справі № 910/5040/17, від 21.02.2020 у справі № 907/746/17 перевізник, прийнявши товар в пункті завантаження без будь-яких зауважень у товарно-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов'язаних з порушенням порядку завантаження товару, його розміщення, кріплення у транспортному засобі, несе повну відповідальність за його збереження до моменту передання вантажоодержувачу.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Нормами статті 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Спір виник з приводу неналежного виконання договору перевезення вантажів, зокрема обов'язку перевізника забезпечити збереження вантажу під час його доставки.
Розділом 4 договору перевезення вантажу № 3 від 29.05.2023 року визначено, що Відповідач є відповідальним за збереження вантажу. Факт пошкодження вантажу підтверджений документально, отже, Відповідач не забезпечив повноцінного збереження вантажу під час транспортування.
Відтак, умови договору перевезення вантажу № 3 від 29.05.2023 року не виконані Відповідачем належним чином. Наслідком цього стало понесення ФОП Огризком В.В. витрат (збитків) в сумі 1 246,85 Євро, що за курсом НБУ від 12 грудня 2023 року 39,6738 Гривень за 1 Євро складає 49467,28 грн., - у якості компенсації збитків для UAB "Transkesta".
Протиправні дії Відповідача, внаслідок яких вантаж був пошкоджений, стали причиною матеріальних втрат Позивача.
Згідно з нормами Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, Відповідач має нести майнову відповідальність перед ФОП Огризок В.В. у розмірі фактично заподіяних збитків.
Матеріалами справи стверджено, факт та розмір понесених Позивачем збитків зокрема, відомостями із міжнародної товарно-транспортної накладної CMR без номера від 30 травня 2023, актом про прийом товару №07166 від 06.06.2023 року, який складений за участі водія Малиновського В. та в якому зазначено, що один мішок має пошкодження упаковки; актом про повернення продукту NEOPET 82 FR від 11.07.2023 року, платіжною інструкцією про відшкодування збитку в розмірі 1246,85 Євро №3874JBKLNB від 27 листопада 2023 року.
Враховуючи усе викладене вище суд приходить висновку що позов обґрунтований та доведений а тому підлягає до задоволення в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельничука Ярослава Володимировича на користь Фізичної особи-підприємця Огризок Валерій Володимирович збитків в сумі 49 467 грн 28 коп.
Також, слід зазначити, що судом, приймаючи рішення були прийняті до уваги обставини, вказані у відзиві на позовну заяву, разом з тим твердження щодо недоведеності позивачем завдання збитків для вантажоотримувача спростовуються доказами, які вказувалися вище, як і твердження про те, що товарно-транспортна накладна CMR від 30.05.2023 року не містить жодного напису про будь-які пошкодження спростовуються наявною копією вказаного документа у матеріалах справи, з якої вбачається, наявність відповідної відмитки.
З огляду на вказані обставини викладені у відзиві на позовну заяву є недоведеними надуманими та такими які спростовуються матеріалами справи.
Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, відповідно сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп. покладається на відповідача у вказаній сумі.
Крім того, позивачем в якості судових витрат було заявлено витрати на послуги адвоката в сумі 10 000 грн 00 коп. та витрати на перекладача в сумі 16 760 грн 00 коп.
У підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надані такі докази:
- договір про надання правової допомоги № 12/23 від 01.06.2022 року;
- акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 31.08.2023 року до договору №12/23 на суму 10 000 грн 00 коп.;
- платіжна інструкція №6351 від 01 вересня 2023 року на суму 10 000 грн 00 коп.
- ордер серія АМ №1075772 на надання адвокатом Бруцька Т.М. правничої допомоги для позивача.
За умовами п. 1.1. Договору клієнт доручає, адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно пункту 4.1. правову допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, що дорівнює вартості робіт згідно акта виконаних робіт.
У відповідності до пункту 4.5. договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується кожною стороною. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги і її вартість. Акт вручається клієнту особисто, надсилається клієнту адвокатом факсимільним зв'язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокат може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.
Згідно з наданим позивачем актом приймання-передачі виконаних робіт №2 від 31.08.2023 року сторони підтвердили надання адвокатом позивачу послуг на суму 10 000 грн 00 коп.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду щодо застосування норми права, що був зроблений у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Як зазначено у частинах 1-3 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами до говору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 4-5 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчис лення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оцінюючи зазначені вище докази в сукупності, а також норми законодавства, вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір витрат на правничу допомогу визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката були реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд дійшов висновку про задоволення вимоги, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн 00 коп. витрат на надання професійної правничої допомоги.
Щодо витрат 16 760 грн 00 коп. із залучення перекладача, слід вказати наступне.
Як свідчать матеріали справи, для позивача були надані послуги з перекладу документів, які стосуються даної справи, що стверджується наступними документами:
- акт надання послуг №12503 від 13.12.2023 року на суму 1 235 грн 00 коп.;
- акт надання послуг №7474 від 21.08.2023 року на суму 15 525 грн 00 коп.;
- платіжна інструкція №6296 від 21.08.2023 року на суму 15 525 грн. 00 коп.;
- платіжна інструкція №6838 від 13.12.2023 року на суму 1 235 грн 00 коп.;
- переклад самих документів долучені до матеріалів справи №918/1341/23.
У відповідності до статті 127 ГПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків (частина 3 статті 127 ГПК України).
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина 4 статті 127 ГПК України).
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (частина 5 статті 127 ГПК України).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6-7 статті 127 ГПК України).
Враховуючи зазначене, позивачем доведено розмір понесених витрат із залучення перекладача а відповідачем в свою чергу не спростовано та не доведено неспівмірності вартості таких послуг.
З огляду на вказане суд покладає понесені позивачем витрати із залучення перекладача в сумі 16 760 грн 00 коп. на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Мельничука Ярослава Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Огризка Валерія Володимировича ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальний збиток в сумі 49 467 (сорок дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн 28 коп., судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп., витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) 00 коп. та 16 760 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн 00 коп. витрати пов'язані із залученням перекладача.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2024 року.
Суддя Вадим Торчинюк