22 січня 2024 року Справа № 915/575/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жиган А.О.,
представника позивача: Болотової Е.І. (в режимі ВКЗ),
представника відповідача: Загороднього В.С. (в режимі ВКЗ),
представника відповідача: Сорокопуд І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Київ-150, вул.Єжи Гедройця, буд.5; ідент.код 40075815; ел.пошта: uz@uz.gov.ua),
в особі: Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Харків, вул.Євгена Котляра, буд.7; ідент.код 40081216; ел.пошта представника - Болотової Е.І.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.1; ідент.код 14291113; ел.пошта: mail1@nibylon.com.ua),
про: стягнення 214115,40 грн,-
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" 214115,40 грн збору за зберігання вантажу, нарахованого по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 №19030018 від 19.03.2022, №27030020 від 27.03.2022, №04040024 від 04.04.2022, за договором №8211375 від 26.06.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено наступне:
- 26.06.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за №8211375 (40-14291113/2020-0001);
- відповідач на станції Андріяшівка проводить навантаження зернових вантажів на під'їзній колії СФГ "Урожай", згідно заявки (угоди) від 18.02.2022 №16 на умовах Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 14.07.2021 №П/М-2186;
- у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" вагони були затримані по причинам форс-мажору з 24.02.2022 о 04 год.20 хв., згідно акту загальної форми ГУ-23 №204. В повному обсязі робота станції Андріяшівка була поновлена 19.03.2022, про свідчить акт загальної форми ГУ-23 №209;
- для забезпечення заявки відповідача 23.02.2022, 24.03.2022, 27.03.2022 під навантаження зернових вантажів на станцію Андріяшівка Південної залізниці прибули вагони перевізника, після закінчення навантаження та накопичення маршруту представником відповідача були оформлені накладні на відправлення вагонів та була закінчена затримка вагонів, про складені акти загальної форми ГУ-23, вагони прийняті до перевезення по накладним;
- працівниками станції Андріяшівка були сформовані накопичувальні картки форми ФДУ-92 №19030018 від 19.03.2022, №27030020 від 27.03.2022, №04040024 від 04.04.2022 та нараховано збір за зберігання вантажу на підставі пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000;
- позивач зазначає, що затримка вагонів на станційних коліях відбулась саме з вини відповідача, затримка вагонів відбувалась в очікуванні накопичення маршруту та оформлення документів перевезення відправником. Факт затримки вантажу засвідчується актами загальної форми ГУ-23. Відповідачем здійснено оплату за накопичення вагонів на коліях загального користування, водночас збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 не сплачено, у зв'язку з внесенням до накопичувальних карток заперечень стосовно того, що відповідач не згоден з даним нарахуванням, оскільки маршрут був сформований відповідно до розділу 17 пункту 2 Правил перевезення вантажів та накопичений на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовленням про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, з залізницею погоджено від 18.02.2022, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу;
- крім того, позивач просить у позові визнати поважними причини пропущення позовної давності при звернені до суду з даним позовом з причин, що від нього не залежали та зазначає, що правовідносини між сторонами виникли в період карантину, закінчення строку позовної давності також припало на строк періоду карантину, який на даний час продовжено, тому вважає, що строк позовної давності щодо вимог по даній справі не сплинув в силу п.12 Прикінцевих положень ЦК України. Також, пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) - введення воєнного стану в Україні. Зазначає, що обставини, які завадили позивачу подати позов у встановлений чином законодавством строк є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення АТ "Українська залізниця" та такими, що пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідної дії у визначений законом строк.
Ухвалою суду від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.05.2023.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення вимог позивача посилаючись на наступне:
- предметом спору є правовідносини, які виникли під час "маршрутного перевезення", яке має спеціальні умови та відноситься до "окремої послуги" (Додаток1-4, 2-5 до Договору), які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - "накопичення вагонів з вантажем". Відповідно до п.14.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору;
- накопичення вагонів з вантажем (маршрутний проїзд) - є предметом "окремої послуги" обов'язковою умовою якої є формування проїзду установленої довжини (54 вагонів) - Правила перевезення вантажів маршрутами відправника, Договір. За умовами Договору, Додатку 1-5, Правил маршрутний проїзд приймається до перевезення після повного формування (в разі порушення цих вимог відправник сплачує штраф ст.106 Статуту, Додаток 1-5). Відповідно до п.1.3. Маршрутний проїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. Отже хибним є твердження позивача, що частина маршрутного потягу в обсязі 6 вагонів могла бути відправлена залізницею однак затримувалась внаслідок ненадання відповідачем накладної. Крім того Договором передбачено надання накладної на весь маршрутний потяг, що і було здійснено відповідачем відповідно до умов Договору;
-накопичення вагонів з вантажем має невід'ємну від даної спеціальної послуги ознаку предмету послуги "мета - накопичення маршрутного потягу до 54 вагонів". Простій вагонів в даному випадку залізницею не оформлювався оскільки є предметом договору. Отже не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" за простій вагонів та не має такого елементу як "вина" відправника, оскільки відбувається в рамках договору;
- даний предмет договору "накопичення вагонів з вантажем до 54 вагонів - маршрутний потяг" кореспондується з тарифом на дану послугу обумовленого п.9 Додатку 1-4 в якому визначено, що саме платиться в рамках даної "особливої послуги";
- відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями. Водночас, для проведення навантаження зернових вантажів на під'їзній колії ТОВ СП "Нібулон" між сторонами був укладений Договір про подачу та збирання вагонів №2186, відповідно до п.7, якого загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзду колією однією групою, становить не більше 6 одиниць;
- з урахуванням приписів Додатку 1-4 до Договору та умов Договору, у даному випадку метою, при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 54 вагонів;
- сама по собі процедура накопичення вагонів апріорі передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного проїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом укладення з відповідачем Договору;
- ТОВ СП "Нібулон" на коліях станції "Андріяшівка" (коліях загального користування), здійснювало накопичення вагонів. Таким чином, Перевізник надав Замовнику, згідно Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженими планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою, без отримання якої Замовник не спроможний сформувати маршрутний проїзд. В свою чергу, Замовник отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в спірний період фактично сформовано маршрутний проїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладну), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 Додатку №1-4 до Договору. Інших платежів послуга "накопичення вагонів" не передбачає;
- відповідач заперечує проти нарахованої суми збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці, оскільки збір за зберігання вантажу та плата за накопичення вагонів є тотожними послугами;
- матеріали справи не містять наявності вини відповідача в простої вагонів з огляду на те, що затримка вагонів відбулась з причин простою вагонів в очікуванні оформлення перевізних документів з боку ТОВ СП "Нібулон" на маршрут;
- в умовах Договору, що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, сторонами узгоджено, що Актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що в свою чергу, є предметом послуги "накопичення вагонів" з вантажем до 50 вагонів - "маршрутний проїзд", оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф;
- позивач трактує загальні підстави визначені для укладання актів загальної форми ГУ-23, на свою користь, незважаючи на те, що у даному випадку форми ГУ-23 не є документом, що засвідчує вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів;
- відповідач зазначає, що позивач звернувся із позовом до суду 11.04.2023. Посилаючись на ч.5 ст.315 ГК України, ст.137 Статуту залізниць та ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України відповідач вважає, що подією, яка є підставою для подання позову є зайнятість місць загального користування на коліях станції відправлення вантажів сталася більше 6 місяців назад то відповідно строк позовної давності сплинув, у зв'язку з чим просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову.
Ухвалами суду від 25.05.2023 та 26.06.2023 відкладено підготовче засіданні відповідно до 26.06.2023 та 20.07.2023.
У відповіді на відзив позивач додатково вказував наступне:
- збір за зберігання було нараховано у чіткій відповідності до чинного законодавства та умов договору;
- збір за зберігання вантажу нараховано позивачем як на підставі Правил зберігання вантажів, так і на підставі умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, умовами пункту 9 Додатку 1-4 до якого встановлено, що за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору;
- умовами укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом встановлено, що затримка вагонів перевізника на шляху прямування з вини відповідача входить до послуги з накопичення вагонів та оплачуються згідно зі Збірником тарифів та Правил перевезення вантажів;
- затримка вагонів відбулась з причин оформлення вантажу після збирання їх з місць навантаження/вивантаження, які простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником на маршрут, а отже з вини відповідача;
- строк позовної давності щодо вимог по даній справі не сплинув, так як правовідносини між сторонами виникли в період карантину, закінчення строку позовної давності також припало на строк періоду карантину. Також, пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) - введення воєнного стану в Україні.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає наступне:
- накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом послуги за яку сплачується тариф), отже не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу як "вина" відправника;
- до моменту оформлення накладних у залізниці не було підстав нараховувати вартість зберігання вантажу, з урахуванням, що у цей час враховувались саме договірні відносини з приводу "накопичення вагонів порожніх/з вантажем" на коліях станції у відповідності до умов Додатку №1-4 до Договору;
- у даному випадку перебування вагонів на станції не викликано "затримкою оформлення документів", а є свідомою дією обох сторін щодо "накопичення" маршрутного проїзду, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного виконання зобов'язань - формування 50 вагонів, маршрутний проїзд не може бути відправлений;
- позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору "Умови накопичення вагонів".
19.07.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 19.07.2023, в якому просить долучити до матеріалів справи висновок судового експерта Машиніченка Олександра Анатолійовича №02/07-23 від 17.07.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи, який судом долучено до матеріалів справи.
19.07.2023 від відповідача на електронну адресу надійшло клопотання про врахування судової практики б/н від 19.07.2023.
У підготовчому засіданні 20.07.2023 суд оголосив перерву до 02.08.2023.
02.08.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 02.08.2023, в якому просить поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи лист №01/02-08 від 02.08.2023 судового експерта Машиніченка Олександра Анатолійовича щодо виправлення опечатки в тексті висновку.
02.08.2023 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 28.08.2023 та викликати у судове засідання судового експерта Машиніченка Олександра Анатолійовича.
У підготовчому засіданні 28.08.2023 судом оголошено перерву до 09.10.2023.
25.09.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 25.09.2023, в якому останній просив запропонувати експерту надати письмові відповіді на викладені у клопотанні питання.
09.10.2023 у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 13.11.2023.
30.10.2023 від експерта Машиніченка Олександра Анатолійовича на електронну адресу суду надійшли пояснення до висновку експерта №02/07-23 від 17.07.2023 з відповідями на запропоновані позивачем питання.
У підготовчому засіданні 13.11.2023 суд ухвалив клопотання представника позивача задовольнити частково та запропоновано судовому експерту у строк до 04.12.2023 надати суду письмові відповіді на поставлені позивачем питання, у зв'язку із чим суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 04.12.2023.
04.12.2023 від судового експерта на електронну адресу суду надійшли пояснення експерта до Висновку експерта №02/07-23 від 17.07.2023.
Ухвалою суду від 04.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2023.
Ухвалою суду 22.12.2023 призначено судове засідання на 22.01.2024.
В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
У судовому засіданні 22.01.2024 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин.
За приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 306 Господарського кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч.5 ст.307 Господарського кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст.909 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України).
Разом з цим, права й обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Постановою Кабінету міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п.2 Статуту).
Згідно ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
До матеріалів позовної заяви долучено копію Договору №П/М-2186 від 13.07.2021 про експлуатацію залізничної під'їзної колії з селянське (фермерське) господарство "Урожай" при станція Андріяшівка Південної залізниці від 09.07.2021 (надалі - Договір №П/М-2186), укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Залізниця) та Селянським (фермерським) господарством "Урожай" (надалі - Власник).
Відповідно до умов п.1 Договору №П/М-2186, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику, та приймає до під'їзної колії ПрАТ "Біловодський комбінат хлібопродуктів" стрілочним переводом №1П по станції Андріяшівка, та обслуговується локомотивом Власника. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено навпроти граничного стовпчика стрілочного переводу №1П.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 553,2 погонних метрів на балансі Власника. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на колію №1, 2, 3 станції Андріяшівка (п.п.2, 6 Договору №П/М-2186).
Згідно п.7 Договору №П/М-2186 максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передаються Власнику колії становить - не більше 6 вагонів локомотивом Власника, та не більше 14 вагонів локомотивом Залізниці.
Відповідач стверджує, а позивач підтверджує, що ТОВ СП "Нібулон" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії. У зв'язку з цим 26.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (нове найменування - Акціонерне товариство "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством "Нібулон" було укладено Договір №40-14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема, Додаток 1-4 "Умови організації накопичення вагонів" з метою надання-отримання спеціальної послуги "накопичення вагонів", яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами.
26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством "Нібулон" в порядку, встановленому ст.634 ЦК України шляхом накладення електронного цифрового підпису, направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору №40-14291113/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
26.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору №40-14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, яким позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496 та платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером (т.1 а.с.156).
Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом укладеного сторонами 26.06.2020 (в редакції, що оприлюднено 25.02.2022 та яка вводиться в дію 01.03.2022) (далі - Договір) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі-послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона Перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п.1.2 Договору, при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);
- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);
- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);
- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами);
- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);
- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС);
- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Відповідно до п.1.3 Договору, наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:
- ЕПД - електронний перевізний документ;
- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;
- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші;
- послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.
Відповідно до п.1.4 Договору, надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п.2.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.4);
- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.5);
- у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.2.1.7);
Відповідно до п.2.3 Договору перевізник зобов'язаний, зокрема:
- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2);
- складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розд.4 Договору, щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5).
Відповідно до п.3.1 Договору, розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до п.14 Договору, невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
- Додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами";
- Додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів".
Відповідно п.14.1 Договору, у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
Договір №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток №1-4 до Договору, який є невід'ємною частиною останнього.
Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до Договору "Умови накопичення вагонів" (надалі - Додаток), на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними проїздами або контейнерними проїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Згідно п.2 Додатку, станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Відповідно до п.3 Додатку, для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Згідно п.4 Додатку, в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п.5 Додатку, на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Згідно п.6 Додатку, початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику.
Відповідно до п.7 Додатку, часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником.
Згідно п.8 Додатку, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.9 Додатку, за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);
- за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2);
- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п.3.4. Договору (п.9.3).
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.
Відповідно до п.10 Додатку, нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Судом встановлено наступні обставини:
1) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №19030018 від 19.03.2022 (т.1 а.с.24), накладна №43430503 від 19.03.2022 (т.1 а.с.27).
Для забезпечення заявки на 23.02.2022 вантажоодержувача ТОВ СП "НІБУЛОН" на станцію Андріяшівка Південної залізниці 23.02.2022 о 00год. 50хв. прибули 50 порожніх власних вагонів.
Далі проводилась передача вагонів під навантаження згідно умов Договору. Після навантаження вагони були забрані з під'їзної колії та затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення перевізного документу, про що складені акти загальної форми ГУ-23.
Після закінчення навантаження та накопичення маршруту представником ТОВ СП "Нібулон" були оформлені накладні на відправлення 50 вагонів та була закінчена затримка вагонів, про що були складені акти загальної форми ГУ-23.
Позивачем у позові зазначено, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" вагони були затримані по причинам форс-мажору з 24.02.2022 о 04 год.20 хв., згідно акту загальної форми ГУ-23 №204. В повному обсязі робота станції Андріяшівка була поновлена 19.03.2022, про свідчить акт загальної форми ГУ-23 №209.
Вагони прийняті до перевезення позивачем 19.03.2022 за накладною №43430503.
Накопичення вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23. Опис обставин, що викликали складання таких актів позивачем зазначений наступний: "Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони накопичуються на коліях станції в очікуванні оформлення перевізних документів (маршрут)".
Зі змісту складених актів загальної форми ГУ-23 вбачається що в них відображено час "затримки вагонів" в очікуванні формування маршрутного поїзда. Часовий період відображений в актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору "Умови організації накопичення вагонів" до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
В судовому засіданні позивач та відповідач підтвердили наявність подання в порядку Додатку 1-4 заявки-замовлення на послугу з "накопичення вагонів".
АТ "Українська залізниця" складено накопичувальну картку №19030018 від 19.03.2022 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92 та нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 37581,90 грн (без ПДВ).
ТОВ СП "Нібулон" здійснено заперечуваний напис на такій накопичувальній картці: "Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 18.02.2022, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
ТОВ СП "Нібулон" тариф "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі, що не заперечено позивачем.
2) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №27030020 від 27.03.2022 (т.1 а.с.25), накладні №43478841, №43478858, №43478866, №43478874, №43478882 від 26.03.2022 (т.1 а.с.33,36,39,45,48 ).
Для забезпечення заявки на 24.03.2022 відповідача ТОВ СП "Нібулон" на станцію Андріяшівка Південної залізниці 24.03.2022 о 12 год. 47 хв. прибули 50 порожніх вагонів перевізника.
Після закінчення навантаження та накопичення маршруту представником ТОВ СП "Нібулон" були оформлені накладні на відправлення 50 вагонів та була закінчена затримка вагонів, про що були складені акти загальної форми ГУ-23.
Вагони прийняті до перевезення 26.03.2022 за накладними: №43478841 на перевезення 6 вагонів, №43478858 на перевезення 13 вагонів, №43478866 на перевезення 10 вагонів, №43478874 на перевезення 8 вагонів, №43478882 на перевезення 13 вагонів.
Накопичення вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23. Опис обставин, що викликали складання таких актів позивачем зазначений наступний: "Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником".
Зі змісту складених актів загальної форми ГУ-23 вбачається що в них відображено час "затримки вагонів" в очікуванні формування маршрутного поїзда. Часовий період відображений в актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору "Умови організації накопичення вагонів" до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
В судовому засіданні позивач та відповідач підтвердили наявність подання в порядку Додатку 1-4 заявки-замовлення на послугу з "накопичення вагонів".
Працівниками станції Андріяшівка складено накопичувальну картку №27030020 від 27.03.2022 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92 та нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 30496,0 грн (без ПДВ).
ТОВ СП "Нібулон" здійснено заперечуваний напис на такій накопичувальній картці: "Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 18.02.2022, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
ТОВ СП "Нібулон" тариф "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі, що не заперечено позивачем.
3) Накопичувальна картка форми ФДУ-92 №04040024 від 04.04.2022 (т.1 а.с.26), накладна №43513357 від 30.03.2022 (т.1 а.с.51).
Для забезпечення заявки на 27.03.2022 вантажовідправника ТОВ СП "Нібулон" на станцію Андріяшівка Південної залізниці 27.03.2022 о 14 год. 55 хв. прибули 54 порожні власні вагони.
Після закінчення навантаження та накопичення маршруту представником ТОВ СП "Нібулон" була оформлена накладна на відправлення 54 вагонів та була закінчена затримка вагонів, про що були складені акти загальної форми ГУ-23.
Вагони прийняті до перевезення 30.03.2022 по накладній №43513357.
Накопичення вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23. Опис обставин, що викликали складання таких актів позивачем зазначений наступний: "Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником".
Зі змісту складених актів загальної форми ГУ-23 вбачається що в них відображено час "затримки вагонів" в очікуванні формування маршрутного поїзда. Часовий період відображений в актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору "Умови організації накопичення вагонів" до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
В судовому засіданні позивач та відповідач підтвердили наявність подання в порядку Додатку 1-4 заявки-замовлення на послугу з "накопичення вагонів".
Працівниками станції Андріяшівка була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №04040024 від 04.04.2022 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) та нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 110375,70 грн (без ПДВ).
Позивачем у позові зазначено, що при розрахунку збору за зберігання вантажу у вагонах працівниками станції була невірно обрахована вага вантажу у вагонах, що призвело до невірного нарахування збору за зберігання вантажу. Необхідно було нарахувати 110351,60 грн (без ПДВ).
ТОВ СП "Нібулон" здійснено заперечуваний напис на такій накопичувальній картці: "Маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункт 2 Правил перевезення вантажів та накопиченні на станції відповідно до додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовлення про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів на станції накопичення, залізницею погоджено від 18.02.2022, що не передбачає нарахування за зберігання вантажу".
ТОВ СП "Нібулон" тариф "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" (п.9.1 Додаток 1-4) сплачено у повному обсязі, що не заперечено позивачем.
Нараховану плату за зберігання вантажів по таким накопичувальним карткам форми ФДУ-92, відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом в цій частині.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі-Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Предметом даного спору є правовідносини, які виникли під час "маршрутного перевезення" при застосуванні послуги щодо накопичення вагонів, яке передбачено укладеним між сторонами Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 та зокрема Додатком 1-4 "Умови організації накопичення вагонів".
Відповідно до п.2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих у Мінюсті України 25.02.1997 за №50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під'їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов'язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.
Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).
Виходячи з вищезазначеного, умов Договору №40-14291113/2020-001 та матеріалів даної справи, між сторонами склались спеціальні правовідносини з перевезення вантажів, а саме: перевезення маршрутним потягом, який відповідає установленій довжині та прямує на одну станцію призначення. В рамках даних правовідносин позивач запропонував надання спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду установленої довжини.
Як зазначалось вище, пунктом 14.1 вказаного Договору встановлено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Договір №40-14291113/2020-001 від 26.02.2020 має спеціальні умови, що відносяться до "окремих послуг", що унормовано, зокрема, Додатком №1-4 до Договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - "накопичення вагонів з вантажем".
Додаток №1-4 до Договору є невід'ємною частиною останнього.
Виходячи з приписів Додатку №1-4 "Умови накопичення вагонів" до Договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції.
Судом взято до уваги, що враховуючи характер укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001 від 26.02.2020, сторони домовились про перевезення вантажів на спеціальних умовах - маршрутний поїзд (Додаток 1-4). При цьому, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати. Накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою. При цьому, перевізник інформує замовника про можливість накопичення вагонів із зазначенням станції накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Судом встановлено, що ТОВ СП "Нібулон" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями. Суд враховує, що згідно з п.7. Договору про подачу та забирання вагонів загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колією однією групою, становить не більше 6 одиниць. Отже, з урахуванням приписів Додатку №1-4 до Договору та умов Договору №П/М-2186, у даному випадку метою відповідача, при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 54 вагонів.
Сама по собі процедура накопичення вагонів, цілком очевидно передбачає затримку окремих вагонів (порожніх та/або з вантажем) на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору (Додаток 1-4). Таким чином, Перевізник надав Замовнику, згідно Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою, без отримання якої Замовник не спроможний сформувати маршрутний поїзд.
В свою чергу, Замовник отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в спірний період фактично сформовано маршрутний проїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладну), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 Додатку №1-4 до Договору. Інших платежів послуга "накопичення вагонів" не передбачає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на пункти 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до пункту 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Згідно пункту 8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
Приписами пункту 9 Правил №644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил №644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Пункт 9 Правил №644 застосовується у випадку сформованого до відправки відправлення (вагону), причиною затримки/невідправлення якого є "очікування оформлення документів". Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.
У даному разі (в період часу надання спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування) вина, обґрунтована протиправною поведінкою відповідача відсутня та позивач безпідставно заявляє вимоги до замовника. Затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
Правовідносини з "накопичення маршрутного поїзду з вантажем" мають невід'ємну складову - перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Перевізником (пункти 6, 7 Додатку №1-4 до Договору), що в своє чергу є предметом окремої спеціальної послуги (Додаток №1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому шо відсутні документи, а тому що не сформовано маршрутний потяг установленої довжини (до 50 вагонів).
Відповідно до п.1.3 Договору, маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
Як зазначалось вище, вагони з маршрутного поїзду не можуть бути відправлені поки не буде сформований повний обсяг маршрутного поїзду, (п. 1.3. Договору), більш того маршрутний поїзд може бути оформлений декількома перевізними документами.
При цьому, статтею 23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989.
Згідно п.6.1 Правил оформлення перевізних документів, якщо вантажі мають одне найменування, приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу, то такі вантажі маршрутом або групою вагонів приймаються до перевезення за одним перевізним документом.
З матеріалів справи вбачається, що не залежно від обраного порядку оформлення накладної як то на весь маршрутний поїзд (накопичувальна картка форми ФДУ-92 №19030018 від 19.03.2022, накладна №43430503 від 19.03.2022; накопичувальна картка форми ФДУ-92 №04040024 від 04.04.2022, накладна №43513357 від 30.03.2022) або на кожну партію окремо (накопичувальна картка форми ФДУ-92 №27030020 від 27.03.2022, накладні від 26.03.2022 за №43478841, №43478858, №43478866, №43478874, №43478882) окремі вагони/групи вагонів зі складу маршрутного поїзду не будуть відправлені до повного формування маршрутного поїзду обумовленої довжини, що повністю відповідає умовам Договору та нормативних актів.
Відповідачем дотримано умови договору та вказаних нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів та/або накладними на групу вагонів що перевозяться маршрутом. При цьому, оформлення / не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.
В силу пунктів 6, 7 Додатку 1-4, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладної на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагонів (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано "затримкою оформлення документів", а стало наслідком цілком законних дій обох сторін Договору щодо "накопичення" маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного формування маршрутним поїздом установленої довжини він не міг бути відправленим.
Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов Додатку №1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої ТОВ СП "Нібулон" спеціальної послуги.
Відповідно до пункту 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Позивач наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів з вини клієнта, який пов'язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, та який зафіксований належним чином - шляхом складання Актів загальної форми ГУ-23.
Слід зазначити, що складені акти загальної форми ГУ-23 не можуть беззаперечно вважатись документами, що засвідчують вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів, оскільки за умовами пункту 8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
Відповідно до приписів ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно п.1.3 Договору, первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші.
Відповідно до п.1.4 Договору, надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п.8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Тобто, умовами Договору, що регулює спеціальну послугу, сторонами узгоджено, що Актом загальної форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що в свою чергу, є предметом послуги "накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд", оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф.
Згідно п.9.1 Додатку №1-4, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку №1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).
Тобто, у даному випадку, у Акті загальної форми ГУ-23 зафіксований час, за який сплачується тариф з накопичення вагонів з вантажем установленої довжини (до 50 вагонів).
За таких обставин, накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом спеціальної послуги, за яку сплачується кореспондуючий тариф), отже не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу як "вина" відправника.
Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору "Умови організації накопичення вагонів".
За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо застосування строку позовної давності, заявленого відповідачем, суд зазначає таке.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.
Таким чином, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Враховуючи, що судом було встановлено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, заява про застосування строків позовної даності судом до уваги не приймається.
У відповідності до ст.129 ГПК України, у разі відмови в позові судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 01.02.2024 року.
Суддя М.В.Мавродієва