79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
15.02.2024 Справа № 914/2195/23
За клопотанням: представника Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА», м. Львів,
про розподіл судових витрат
у справі №914/2195/23
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Дніпро,
до відповідача: Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА», м. Львів,
про: стягнення заборгованості у розмірі 102 171,94 грн
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Колесніченко Б.В. - представник.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2195/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» про стягнення заборгованості за договором розробки програмного забезпечення у розмірі 102 171,94 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2024 у справі №914/2195/23 у задоволенні позову відмовлено.
На адресу суду 31.01.2024 від представника Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» надійшло клопотання (вх.№429/24), у якому заявник просить суд здійснити розподіл судових витрат шляхом прийняття додаткового рішення про стягнення з позивача ФОП ОСОБА_1 на користь відповідача Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» витрат на правничу допомогу в розмірі 108 500,00 грн.
Ухвалою від 01.02.2024 суд прийняв до розгляду клопотання представника Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» та призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08.02.2024.
В автоматизованій системі документообігу суду 06.02.2024 зареєстровано клопотання позивача (вх.№3459/24) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому він повідомляє, що у долученій відповідачем копії Договору про надання правової допомоги №427 від 28 липня 2023 відсутній підпис директора Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА», просить суд відмовити відповідачу у стягненні витрат на правничу допомогу як таких, що є неспівмірними з обсягом наданих послуг та необґрунтованими з точки зору підтвердження належними та допустимими доказами (відсутність підписаного обома сторонами договору про надання правничої допомоги).
У судовому засіданні 08.02.2024 , на задоволення клопотання заявника відкладено розгляд клопотання про розподіл судових витрат на 15.02.2024.
На адресу суду 13.02.2024 від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№4192/24) до якого долучено копію Договору про надання правової допомоги від 28.07.2023 №427 який містить підпис та печатку клієнта. Також, відповідач просить суд визнати поважність пропуску подання Договору від 28.07.2023 №427, долучити до матеріалів справи копію вказаного договору та розглянути питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням доданого договору.
В судове засідання 15.02.2024 представник відповідача з'явився, надав пояснення щодо клопотання про розподіл судових витрат, просив суд здійснити розподіл судових витрат шляхом прийняття додаткового рішення про стягнення з позивача ФОП ОСОБА_1 на користь відповідача Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» витрат на правничу допомогу в розмірі 108 500,00 грн.
В судове засідання 15.02.2024 представник позивача не з'явився, проте надав письмові пояснення щодо клопотання про розподіл судових витрат, просив суд відмовити в задоволенні вказаного клопотання в повному обсязі з підстав наведених у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Суд, розглянувши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
За приписами ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ордер на надання правової допомоги (далі - ордер) - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Закон № 5076-VI та іншими законами України.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону № 5076-VI (пункт 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41) (далі - Положення).
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (пункт 4 Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затверджено рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36 із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України №79 від 16 лютого 2013 року.
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання та скріплений печаткою юридичної особи (пункт 11 Положення 2012 р.).
Також ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий; адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, що видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який здійснює свою діяльність індивідуально та видав ордер або підпис адвоката, який згідно з ордером надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, або підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням (пункт12 Положення 2012 р.).
Тобто, ордер є документом, який посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, а увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18.
Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер) (пункт 15 Положення).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача - Благодійну організацію «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» представляв адвокат Колесніченко Богдан Володимирович.
Згідно долученого до матеріалів справи ордеру серії АО №1095937 від 28.07.2023 року адвокат Колесніченко Б.В. надає правову допомогу на підставі Договору №427 від 28 липня 2013 року.
Суд звертає увагу, що Договір про надання правової допомоги №427 від 28 липня 2013 року відсутній у матеріалах справи та не долучений заявником до клопотання про розподіл судових витрат.
До матеріалів клопотання про розподіл судових витрат за вх.№429/24 від 31.01.2024 представником відповідача долучено копію Договору про надання правової допомоги № 427 від 28 липня 2023 року, однак у вказаному примірнику договору підпис директора Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» Світлани Кищук відсутній.
Відсутність у однієї з сторін договору інформації про його підписання іншою стороною означає, що відповідна домовленість не була досягнута, а отже, договір не є укладеним.
Дана правова позиція підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), в якій вказано: «Підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений».
Згодом, 13.02.2024 представник відповідача сформував у системі «Електронний суд» клопотання (вх.№4192/24) у якому просить суд визнати поважність пропуску подання Договору про надання правової допомоги від 28 липня 2023 року №427 з підписом клієнта та долучити вказаний примірник договору до матеріалів справи.
В обґрунтування поважності пропуску подання договору представник відповідача зазначив, що у даній справі був помилково сформований файл Колесніченко-Договір.pdf, який містить електрону копію договору про надання правової допомоги від 28.07.23 №427 без підпису клієнта, направлений адвокатом Богданом Колесніченком на електрону поштову адресу клієнта для підписання та подальшого обміну між сторонами оригіналом підписаного договору.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вказана норма пов'язує можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини пропуску строку, в разі необхідності - з поданням відповідних доказів.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від особи, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що представником відповідача не доведено поважності пропущеного строку, відтак заяву про поновлення пропущеного строк слід залишити без задоволення.
У додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №922/2167/19 процитовано ст. 126 ГПК України та зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України «для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою».
Враховуючи наведене, обов'язковою умовою для відшкодування судових витрат є договір про надання правової допомоги.
При цьому суд зауважує, що у встановлений законом строк для подання сторонами доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу є присічним та наразі вже сплинув.
Заявником не долучено до матеріалів клопотання ні договору про надання правової допомоги №427 від 28 липня 2013 року ( на підставі якого виписано ордер), ні доказів на підтвердження витрат по зазначеному договору.
Натомість, заявником із пропуском встановленого строку долучено до клопотпння про розподіл судових витрат інший договір та докази, які суд, не стосуються представництва Колесніченка Б.В. у даній справі на підставі Ордеру серії АО №1095937 від 28.07.2023 року.
За цих обставин, враховуючи неподання заявником належних доказів понесення ним витрат на правову допомогу , суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» в розмірі 108 500,00 грн, відтак у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат слід відмовити.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 233, 234, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Благодійної організації «Благодійний фонд ТІМ4ЮА» від 31.01.2024 про розподіл судових витрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Березяк Н.Є.