ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2024Справа № 910/7546/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Камнєвої У.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
про стягнення 1 119 326 922,30 грн
за участі представників:
від позивача - Бернацька О.В.,
від відповідача - Фесенко О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення 1 119 326 922,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором постачання природного газу № 4501-НГТ-41 від 01.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.
Відповідачем 28.06.2023 надано суду відзив, яким заперечено вимоги повністю.
Позивачем 11.07.2023 надано суду відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 зупинено провадження у справі до вирішення по суті спору у межах іншої судової справи №910/12923/23.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 судове засідання у справі призначено на 16.01.2023.
Протокольною ухвалою від 16.01.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2024.
У судовому засіданні 13.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Врахувавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Сторонами у справі 01.06.2021 укладено договір №4501-НГТ-41, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ для власних потреб, а відповідач - прийняти та оплатити поставлений товар.
Пунктом 5.1 договору №4501-НГТ-41 від 01.06.2021 (у редакції додаткової угоди №1 від 01.06.2021) встановлено, що відповідач здійснює повну оплату отриманого природного газу виключно грошовими коштами не пізніше 22 числа місяця, наступного за звітним періодом часу.
За твердженням позивача у період часу з червня 2021 року по травень 2022 року відповідачем розрахунки за отриманий газ не здійснювались, що мало наслідком утворення заборгованості у загальному розмірі 1 119 326 922,3 грн.
Розрахована позивачем загальна сума простроченого боргу за укладеним сторонами у справі договором №4501-НГТ-41 від 01.06.2021 підтверджується доданими до позовної заяви підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу за період часу з червня 2021 року по травень 2022 року та не заперечується відповідачем.
У той же час відповідачем заперечено позовну вимогу про стягнення суми боргу за договором повністю з огляду на правове регулювання Законів України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».
Відповідач вважає, що наведеними актами законодавства змінено загальний порядок виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу, що використовується для виробництва електричної та теплової енергії, у зв'язку з введенням в Україні мораторію на підвищення тарифів на комунальні послуги.
За висновком відповідача заборгованість Держави перед ним з відшкодування різниці в тарифах складає 439 415 379,32 грн., непогашення якої спричинило прострочення оплати отриманого від позивача енергоносія.
Таким чином, відповідачем відсутність факту правопорушення в частині виконання грошового зобов'язання за укладеним господарсько-правовим договором доводиться посиланням на існування у нього права вимоги до Київської міської державної адміністрації та Мінрегіону, що складає 39% від суми його боргу перед позивачем.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 5.1 укладеного сторонами у справі договору №4501-НГТ-41 від 01.06.2021 (у редакції додаткової угоди №1 від 01.06.2021) встановлено кінцевий строк проведення відповідачем розрахунку з позивачем за отриманий природний газ.
У визначені договором строки протягом періоду часу з червня 2021 року по травень 2022 року відповідачем розрахунки за отриманий енергоносій не здійснювались.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законами України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» врегульовано порядок компенсації заборгованості з різниці в тарифах (у тому числі) на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, проте не встановлено право односторонньої відмови від визначеного укладеним договором зобов'язання з оплати отриманого та спожитого природного газу.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено, що суб'єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, компенсується: заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"; витрати та/або втрати, понесені внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрати від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг, втрати від зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 1 лютого 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» обсяг заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, іншим споживачам та/або іншим підприємствам теплопостачання, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, іншим споживачам, утвореної після 1 червня 2021 року, підтверджується територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, створеними відповідно до вимог цього Закону, станом на 1 липня 2022 року, а в подальшому:
протягом дії воєнного стану - щокварталу, станом на перше число місяця, наступного за звітним кварталом;
після припинення або скасування воєнного стану - станом на перше число сьомого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи відповідача про зміну Законами України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» загального порядку виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу, що використовується для виробництва електричної та теплової енергії, у зв'язку з введенням в Україні мораторію на підвищення тарифів на комунальні послуги, оскільки цими Законами встановлено право відповідача на отримання певних компенсаційних відрахувань з місцевого та державного бюджетів і не встановлюється жодних правових підстав для відстрочення чи розстрочення обов'язку сплати вартості отриманого від позивача енергоносія.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Встановивши наявність у позивача права на отримання заборгованості за договором №4501-НГТ-41 від 01.06.2021 та наявність у відповідача кореспондованого зобов'язання сплатити вартість отриманого енергоносія суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 1 119 326 922,3 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20; ідентифікаційний код 37739041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 42399676) 1 119 326 922,30 грн. основного боргу та 939 400,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 15.02.2024.
Суддя Т.Ю. Кирилюк