ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2024Справа № 910/12100/23
За позовом1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2
доАвтогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"
провизнання недійсними рішення загальних зборів
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Васюк М.М., Рудніцький О.Л.;
від відповідача: Янушевич О.Ю.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/12100/23 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач-1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі також - позивач-2, ОСОБА_2 ) (далі разом - позивачі) до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (далі також - відповідач, Кооператив, АГК «Північ») відповідно до якого позивачі просять визнати недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 10, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022 (далі також - Протокол № 10).
29.08.2023 до суду звернувся відповідач із відзивом та заявою про закриття провадження у справі.
Позивачі, у свою чергу, 13.09.2023 подали заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі.
26.09.2023 відповідач на виконання ухвали суду про витребування долучив до справи докази.
Крім того, 26.09.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.
Суд заслухав доводи представника відповідача, розглянув клопотання про закриття провадження у справі та відмовив в його задоволенні.
З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 30.11.2023.
В судовому засіданні 30.11.2023 суд оголосив перерву до 01.02.2024.
01.02.2024 до суду від позивачів надійшли додаткові пояснення по справі.
Безпосередньо в судовому засіданні 01.02.2024 представники позивачів наполягали на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Суд заслухав вступне слово, закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.
У судовому засіданні 01.02.2024 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається із доводів відповідача, у позові допущено підміну поняття - рішення загальних зборів, як вищого органу управління Кооперативу та, передбачене ст. 15 Закону України «про кооперацію» делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених членами кооперативу. На думку відповідача, відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України на спірні правовідносини компетенція суду не поширюється, оскільки предмет спору стосується внутрішньо статутної діяльності Кооперативу.
Згідно з п. 8.1. статуту Кооперативу, вищим органом управління є Загальні збори членів Кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених від рядів згідно структурної кількості гаражних рядів в Кооперативі.
У зв'язку зі значною чисельністю членів Кооперативу, крім проведення Загальних зборів членів Кооперативу передбачається скликання Зборів у формі Зборів уповноважених Кооперативу від рядів та членів правління (Зборів уповноважених) (п. 8.2. статуту).
З огляду на предмет спору у справі суд встановив, що оскаржуване рішення зборів (Протокол № 10) зачіпає як права конкретної особи щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою і як членом, і як керівником такої юридичної особи, так і процедуру прийняття такого рішення, що не можна вважати внутрішньо статутною діяльністю Кооперативу. Обрання уповноваженого члену Кооперативу від ряду впливає безпосередньо на подальшу участь в управлінні Кооперативом та зачіпає корпоративні права членів Кооперативу конкретного ряду.
Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що спір у справі підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З доводів, викладених у позові вбачається, що 30.01.2001 проведено державну реєстрацію Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ».
Оскільки 28.05.2021 помер діючий Голова правління Кооперативу, то 20.08.2021 були проведені загальні збори членів АГК «Північ» від рядів для обрання Уповноважених членів рядів.
Відповідно до протоколів зборів членів АГК «Північ» від 20.08.2021, обрано наступних Уповноважених членів від рядів:
- від ряду № 4 - ОСОБА_3 ;
- від ряду № 5 - ОСОБА_4 ;
- від ряду № 6 - ОСОБА_5 ;
- від ряду № 7 - ОСОБА_6 ;
- від ряду № 8 - ОСОБА_7 ;
- від ряду № 9 - ОСОБА_8 ;
- від ряду № 10 - ОСОБА_2 ;
- від ряду № 11 - ОСОБА_9 ;
- від ряду № 12 - ОСОБА_10 ;
- від ряду № 13 - ОСОБА_11 ;
- від ряду № 14 - ОСОБА_12 ;
- від ряду № 15 - ОСОБА_13 ;
- від ряду № 17 - ОСОБА_14 ;
- від ряду № 18 - ОСОБА_15 ;
- від ряду № 19 - ОСОБА_16 ;
- від ряду № 20 - ОСОБА_17 ;
- від ряду № 21 - ОСОБА_18 ;
- від ряду № 22 - ОСОБА_19 ;
- від ряду № 23 - ОСОБА_20 ;
- від ряду № 27 - ОСОБА_21 ;
- від ряду № 28 - ОСОБА_22 .
22.09.2021 проведені позачергові загальні збори (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК «Північ», на яких прийняте рішення, оформлене протоколом від 22.09.2021, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курило Я.О.
На зборах від 22.09.2021, зокрема, вирішено питання про обрання Головою правління Кооперативу ОСОБА_1 .
У подальшому проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу державним реєстратором Дібровою Ольгою Семенівною на підставі протоколу зборів АГК «Північ» від 22.09.2021 та внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
1) від 24.09.2021 за № 1000661070014000334, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;
2) від 28.09.2021 за № 1000661070015000334, зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
26.11.2021 до Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України було направлено скаргу від ОСОБА_23 на реєстраційні дії ОСОБА_24
Центральною комісією Міністерства юстиції України, скаргу ОСОБА_23 задоволено в повному обсязі, погоджено висновок Колегії та підписано Наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2022 № 493/5, яким було скасовано реєстраційні дії до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесені 24.09.2021 за № 1000661070014000334 та 28.09.2021 за № 1000661070015000334.
Позивачі наголошують, що наказом Міністерства юстиції України скасовано лише реєстраційні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви О.С., протокол позачергових загальних зборів (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК «Північ» від 22.09.2021, як і протоколи зборів членів рядів не оскаржені та не скасовані.
Після скасування вищевказаних реєстраційних дій, 22.02.2022 було проведено позачергові збори уповноважених АГК «Північ» на яких вирішені наступні питання:
1) Про обрання головуючого та секретаря зборів уповноважених;
2) Про обрання складу правління;
3) Про припинення повноважень голови правління та обрання нового голови правління;
4) Про затвердження та підписання статуту в новій редакції Головою кооперативу.
На зборах були присутні уповноважені члени Кооперативу від рядів.
22.02.2022 був складений протокол позачергових зборів уповноважених № 1 АГК «Північ», в якому відповідні особи в якості уповноважених членів кооперативу від рядів своїм підписом його затвердили.
ОСОБА_1 та ОСОБА_8 звернулися з позовними заявами про визнання недійсним рішення зборів, яке оформлене протоколом позачергових зборів уповноважених № 1 АГК «Північ» від 22.02.2022 (справа № 910/2899/23 та № 910/1537/23).
На виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 08.02.2023 у справі № 910/1537/23 та від 31.03.2023 у справі № 910/2899/23, АГК «Північ» надало належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів членів Кооперативу від рядів, зокрема, і оскаржуваний в дані справі Протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, на думку позивачів, що через неналежне проведення загальних зборів членів Кооперативу від ряду № 10, було порушено їх право бути членом АГК «Північ», приймати участь в господарській діяльності Кооперативу, а також в управлінні Кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи Кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб, а відтак останній варто визнати недійсним.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався на таке:
- на час після смерті ОСОБА_25 , обов'язки Голови правління Кооперативу на підставі п. 8.18. Статуту покладені на діючого заступника Голови Правління ОСОБА_23 , який здійснював дії щодо організації позачергових загальних зборів членів Кооперативу, одночасно свої повноваження продовжували виконувати раніше обрані члени Правління та уповноважені членів Кооперативу від рядів;
- після скасування наказом Міністерства юстиції України № 493/5 від 14.02.2022 реєстраційних дій щодо незаконного призначення Головою Правління АГК «Північ» ОСОБА_1 , уповноважені члени Кооперативу від рядів провели 22.02.2022 позачергові збори уповноважених членів АГК «Північ», на яких обрали Голову правління, склад правління та затвердили Статут в новій редакції;
- якнайшвидше прийняття рішення позачерговими зборами уповноважених членів АГК «Північ» диктувалося необхідністю нормалізації діяльності Кооперативу, оскільки «самоназначений» Голова правління ОСОБА_1 , дізнавшись про скасування реєстраційних дій щодо його призначення, продовжив вчиняти дії з метою отримання управління Кооперативом;
- у позові допущено підміну поняття «рішення загальних зборів», як вищого органу управління Кооперативу, та передбачене ст. 15 Закону України «Про кооперацію» делегування уповноважених для участі у зборах уповноваженими членами кооперативу;
- протокол позачергових зборів уповноважених від 22.09.2021, згідно з яким ОСОБА_1 обрали Головою правління Кооперативу є нікчемним та не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки обрання Голови правління на той момент, згідно зі Статутом в редакції 2012 року, віднесено виключно до компетенції загальних зборів Кооперативу;
- доводи позивачів про відсутність кворуму під час прийняття рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду № 10, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022 не відповідають дійсним обставинам та спростовуються наданими відповідачем доказами.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до правового регулювання статті 94 Господарського кодексу України, кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.
За визначенням статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити тощо.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні цією юридичною особою та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Члени кооперативу (незалежно від напряму його діяльності) є носіями корпоративних прав, а правовідносини між кооперативом та його членами, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цієї юридичної особи, є корпоративними.
Відповідно, заявлений позов за своєю природою є способом судового захисту корпоративних прав позивачів, які вони мають по відношенню до відповідача.
Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Статутом АГК "Північ" (редакція від 01.11.2021) визначено, що АГК «Північ» є організацією громадян, які добровільно об'єднались для задоволення своїх потреб в гаражних боксах для зберігання та обслуговування транспортних засобів (пункт 1.4).
Пунктом 5.1 статуту відповідача встановлено, що члени кооперативу мають право приймати участь в його управлінні, у тому числі обирати та бути обраними в органи управління.
Розділом восьмим статуту Кооперативу врегульовано, що вищим органом управління є загальні збори, які можуть проводитись як шляхом прямої участі усіх членів кооперативу так і участі уповноважених від гаражних рядів представників.
Пунктом 8.3 статуту встановлено спосіб обрання представників від власників кожного ряду гаражних боксів для участі у загальних зборах.
Таким чином, обрання свого представника членами Кооперативу від певного ряду гаражних боксів для участі у загальних зборах є визначеною статутом формою реалізації корпоративного права, що спростовує твердження відповідача про внутрішньо-організаційний характер цих відносин.
У даному випадку предметом судового дослідження є встановлення факту наявності порушеного корпоративного права кожного з позивачів при проведенні зборів членів Кооперативу (відповідача) від 19.02.2022 від ряду № 10.
Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 4 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", стаття 40 Закону України "Про акціонерні товариства" , стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 13 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 57 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час розгляду справи суд встановив, що 19.02.2022 були проведені Загальні збори членів Кооперативу від ряду № 10 на порядок денний яких були винесені наступні питання:
1) Про обрання Голови та Секретаря Загальних зборів членів кооперативу від ряду (за пропозиціями членів кооперативу від ряду).
2) Про обрання Уповноваженого членів АГК «Північ» від ряду.
3) Про делегування членами АГК «Північ» від ряду повноважень Уповноваженому членів АГК «Північ» від ряду з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу, до Зборів уповноважених членів кооперативу від рядів та членів правління.
Рішення, які були прийняті на вказаних зборах були оформлені відповідним протоколом № 10 від 19.02.2022.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач наголошував на відсутності порушеного права позивача-1 ( ОСОБА_1 ) у зв'язку з прийняттям спірного Протоколу № 10, оскільки він не є власником гаражного боксу в ряді № 10 та на відсутності порушеного права позивача-2 ( ОСОБА_2 ), як особи, нібито уповноваженої від ряду 10 згідно з протоколом від 20.08.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнано чи оспорюється. Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та(або) інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Дійсно, своє право на участь в управлінні Кооперативом шляхом обрання представника від ряду позивач-1 мав реалізовувати виключно у межах процедури виборів від 28 ряду (оскільки він є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 ).
У той же час, з наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що ОСОБА_1 є членом Кооперативу, а оскаржуваний Протокол № 10 зачіпає як права конкретної особи щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою і як членом, і як керівником такої юридичної особи, так і процедуру прийняття такого рішення. Обрання уповноваженого члену Кооперативу від ряду впливає безпосередньо на подальшу участь в управлінні Кооперативом та зачіпає корпоративні права членів Кооперативу в цілому та членів Кооперативу від конкретного ряду.
Як вже було зазначено вище, згідно з протоколом членів АГК «Північ» від 20.08.2021 позивача-2 ( ОСОБА_2 ) обрано уповноваженим членом АГК «Північ» від ряду № 10.
Відповідно до Додатку до протоколу зборів членів АГК «Північ» від 20.08.2021 ряду 10, даним дорученням на підставі прийнятих рішень відповідно до протоколу зборів членів АГК «Північ» ряду № 10 від 20.08.2021 делегують уповноваженого члена кооперативу від ряду № 10 ОСОБА_2 з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу, до Зборів уповноважених кооперативу від рядів членів правління кооперативу. Враховуючи вимоги п. 4.4. Статуту , ОСОБА_2 було видане спеціальне посвідчення уповноваженого члена АГК «Північ».
Тож, з огляду на наведене позивачами обґрунтовано позовні вимоги відповідними доказами та наведено доводи на доведення порушення, оспорення, не визнання прав та інтересів позивачів. Підстави для відмови у задоволенні позову з огляду на відсутність порушеного права відсутні.
Стосовно неналежного повідомлення позивачів про проведення зборів 19.02.2022 суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Позивачі наголошують, що частиною 5 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Статутом АГК «Північ» не встановлюються вимоги щодо скликання та проведення зборів членів Кооперативу від ряду. Статутом відповідача встановлено лише вимоги щодо документального оформлення відповідного рішення про обрання представника для участі у загальних зборах Кооперативу.
У даному випадку позивачами помилково ототожнюються поняття загальних зборів кооперативу та зборів членів кооперативу від певного ряду гаражних боксів для обрання представника для участі у цих зборах. Встановлений статтею 15 Закону України «Про кооперацію» 10 денний строк повідомлення є законодавчою вимогою до проведення саме загальних зборів і не розповсюджується на порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених, який за приписами статті 15 Закону України «Про кооперацію» визначається статутом кооперативу.
Відповідач наголосив на тому, що у Кооперативі використовуються сталі форми оповіщення про проведення зборів у рядах Кооперативу, зокрема, по телефону, через спільну групу в електронному месенджері, усне персональне повідомлення та розміщення оголошення, що узгоджується зі Статутом.
Однак, жодних доказів, які б підтвердили повідомлення членів Кооперативу від ряду 10 про проведення зборів 19.02.2022 хоча б в один з перелічених відповідачем у відзиві способів, надано не було.
Щодо кворуму на загальних зборах від 19.02.2022 встановлено таке.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії протоколу № 10 від 19.02.2022, присутніми на зборах були 35 членів Кооперативу від ряду № 10, що складає 51% від загальної кількості членів ряду. Загальна кількість гаражних боксів у ряду 65.
По першому питанню 35 голосів «за»; по другому - 34 голосів «за»; по третьому - 35 голосів «за».
Згідно із Протоколом № 10 у голосуванні приймали участь власники гаражів, а саме №: 1017, 1034, 1019, 1015, 1059, 1010, 1022, 1061, 1044, 1004, 1008, 1035, 1049, 1062, 1014, 1013, 1034, 1001, 1054, 1012, 1058, 1033, 1006, 1038, 1016, 1018, 1023, 1024, 1031, 1041, 1039, 1050, 1064, 1056, 1005.
У той же час, з аналізу Протоколу № 10 та Додатку № 1 до нього вбачається, що у голосуванні 2 рази приймає участь власник гаражу № НОМЕР_3 , при цьому має право одного голосу.
Крім того, ОСОБА_26 обирався Уповноваженим членом від ряду № 10 як власник гаражу № НОМЕР_4 , при цьому, віддав голос, однак був зобов'язаний утриматися, оскільки позбавлений права приймати участь у голосуванні.
Більше того, з наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що ОСОБА_26 не є власником гаражу № НОМЕР_4 . Власником останнього являється ОСОБА_27 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.12.2011 та витягом про державну реєстрацію прав від 19.12.2011 № 32566365.
Довіреністю від 21.02.2022, ОСОБА_27 надала право ОСОБА_26 представляти її інтереси у тому числі в АГК «Північ», однак, Протокол № 10 було підписано 19.02.2022, а довіреність видана 21.02.2022, відтак ОСОБА_28 був позбавлений права бути обраним Уповноваженим членом.
З огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що під час прийняття рішень загальними зборами членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022 був відсутній кворум, оскільки право голосувати мали фактично 33 члени Кооперативу, а не 35, як вказано у Протоколі № 10.
Відповідно до вимоги пункту 8.3 статуту відповідача, рішення членів кооперативу від певного ряду є правомочним, якщо за нього проголосували не менше 51% від загальної кількості членів кооперативу, що володіють гаражними боксами відповідного ряду.
У даному випадку, за обрання уповноваженого від десятого ряду проголосували 33 з 65 членів Кооперативу, що складає 50,76 загальної кількості голосів.
Зважаючи на наведені вище обставини, з огляду на відсутність кворуму під час прийняття Протоколу № 10 та враховуючи на відсутність доказів належного повідомлення позивача-2 про проведення зборів, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 10, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022 та задоволення позову в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 10, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 10 від 19.02.2022.
3. Стягнути з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 93; код ЄДРПОУ 25661903) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн.
4. Стягнути з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 93; код ЄДРПОУ 25661903) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн.
5. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2024 року.
Суддя Ю.О.Підченко