ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2024Справа № 910/18222/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ТОВ "БІЗПОЗИКА") (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)
до Фізичної особи-підприємця Латкун Антона Назаровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 12 644,58 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Латкун Антона Назаровича (далі - відповідач) про стягнення 12644,58 грн. У прохальній частині позовної заяви позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №418041-КС-001 від 15.10.2021 не в повному обсязі повернув отримані кошти, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 9911,90 грн та прострочені платежі за процентами у розмірі 2732,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив; задоволено клопотання позивача про витребування доказів; зобов'язано Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" в порядку підготовки справи до судового розгляду надати інформацію щодо: держателя банківської картки НОМЕР_1 ; рух коштів (виписку) по банківській картці НОМЕР_1 за період з 15.10.2021 року по 15.02.2023 року.
27.12.2023 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» від Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 про відкриття провадження у справі надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді " ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) від 05.12.2023 по справі №910/18222/23 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу до електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 06.12.2023.
Крім того, ухвала суду від 05.12.2023 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак конверт з поштовим вкладенням повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Латкун Антона Назаровича ( АДРЕСА_1 ).
Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/18222/23 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу фізичної особи-підприємця Латкун Антона Назаровича, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направлено фізичній особі-підприємцю Латкун Антону Назаровичу пропозицію (оферту) укласти Договір №418041-КС-001 про надання кредиту.
15.10.2021 фізичною особою-підприємцем Латкун Антоном Назаровичем прийнято пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №418041-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Позивачем було направлено фізичній особі-підприємцю Латкун Антону Назаровичу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3189 на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Таким чином, 15.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі-кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Латкун Антоном Назаровичем (далі-позичальник) було укладено Договір №418041-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору №418041-КС-001 про надання кредиту від 15.10.2021 кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Так, строк кредиту: 8 тижнів; процентна ставка: в день: 0,96454167, фіксована; комісія за надання кредиту: 1 800,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 12 000,00 грн; термін дії договору: до 10.12.2021р.; Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 18 600,00 грн.
Пунктом 2 Договору сторони передбачили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
Пунктом 3 Договору №418041-КС-001 про надання кредиту від 15.10.2021 встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.
01.11.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №418041-КС-001 про надання кредиту від 15.10.2021, в якій сторони дійшли згоди, що станом на 01.11.2021 сума неповернутого позичальником кредиту становить 10 539,00 грн.
У п. 2.1 Додаткової угоди сторони погодили, що кредит збільшується на 3000,00 грн.
Пунктом 4 Додаткової угоди №1 від 01.11.2021 сторони погодили, що загальна сума отриманого кредиту становить - 13 539,00 грн; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 18 134,51 грн
У п. 6 Додаткової угоди №1 від 01.11.12021 сторони виклали графік погашення заборгованості.
29.11.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №418041-КС-001 про надання кредиту від 15.10.2021, в якій сторони дійшли згоди, що станом на 29.11.2021 сума неповернутого позичальником кредиту становить 9 911,90 грн; проценти за користування кредитом: 229,48 грн.
У п. 2 Додаткової угоди №2 зазначено, що орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, в частині заборгованості - 13 528,48 грн.
Пунктом 3,4 Додаткової угоди №2 сторони домовились, що процентна ставка за користування кредитом з 29.11.2021 до 13.12.2021 (включно) - 0,96454167% в день; з 14.12.2021 - 0,96454167% в день; термін дії договору: 10.01.2022.
У п. 6 Додаткової угоди №2 від 29.11.12021 сторони виклали графік погашення заборгованості.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №418041-КС-001 про надання кредиту від 15.10.2021 неналежним чином виконав свій обов'язок з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 12644,58 грн, з яких 9911,90 грн заборгованості за кредитом та 2732,68 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Внаслідок укладення Договору про надання кредиту №418041-КС-001 від 15.10.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (стаття 1048 Цивільного кодексу України)
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу позику (кредит) у розмірі 15000 грн, що підтверджується інформацією, наданою Акціонерним товариством "СЕНС БАНК" щодо руху коштів по картці позичальника, довідками про виконання грошових переказів та розрахунком заборгованості.
Як вбачається з Додаткової угоди №2 від 29.11.2021, останнім днем користування відповідачем кредиту є 10.01.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідачем не у повному обсязі повернув отриманий від позивача на умовах Договору №418041-КС-001 про надання кредиту від 15.10.2021 кредит, сплативши грошові кошти (кредит) у розмірі 9910,90 грн. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 2732,68 грн.
Крім того, плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,96454167% за кожен день користування Кредитом.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктом 2 Договору №418041-КС-001 про надання кредиту від 15.10.2021 визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 2732,68 грн. При цьому, судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу проценти по 10.01.2022, що свідчить про те, що позивач не нараховує проценти за період, який перевищує строк кредитування.
Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості.
Доказів сплати на користь позивача процентів за користування кредитом відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення позики в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення з боржника заборгованість у загальному розмірі 12644,58 грн, з яких 9911,90 грн заборгованості за кредитом та 2732,68 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати передбачених Договором платежів.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Латкун Антона Назаровича ( АДРЕСА_1 ; код РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 41084239) заборгованість за кредитом у розмірі 9911 (дев'ять тисяч дев'яносто одинадцять) грн. 90 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 2732 (дві тисячі сімсот тридцять дві) грн.68 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 06.02.2024.
Суддя М.Є.Літвінова