ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без розгляду
м. Київ
01.02.2024Справа № 910/9504/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши в судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" вул.Колективна 10, м. Полтава, Полтавська область, 36019
до Моторного (транспортного) страхового бюро України РУСАНІВСЬКИЙ БУЛЬВАР,8, м. Київ, 02154
про стягнення 6 293,60 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 6 293,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконанням у повному обсязі Моторним (транспортним) страховим бюро України свого обов'язку із виплати страхового відшкодування, передбаченого приписами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за договором страхування №АІ/0645058.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2022 року справу № 910/9504/22 передано на розгляд судді Карабань Я.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 року задоволено заяву судді Карабань Я.А. про самовідвід та відведено від розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 6293,60 грн. пені, матеріали справи №910/9504/22 передано уповноваженій особі апарату суду для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 року справу № 910/9504/22 передано на розгляд судді Селівону А.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9504/22, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Поряд із цим 16.11.2022 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява № 963/21 від 10.11.2022 року про зупинення провадження у справі, в якій останній просить зупинити провадження у справі №910/9504/22 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом справи №910/16820/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 року заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про зупинення провадження у справі № 910/9504/22 задоволено, зупинено провадження у справі № 910/9504/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 6 293,60 грн. до закінчення перегляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи Господарського суду міста Києва №910/16820/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 року та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року та оприлюднення повного тексту постанови та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 910/9504/22, надавши суду відповідні письмові докази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року поновлено провадження у справі №910/9504/22 та призначено судове засідання (розгляд справи по суті) на 25.10.2023 року.
В судовому засіданні 25.10.2023 року у зв'язку з неявкою сторін протокольною ухвалою оголошено перерву на 27.12.2023 року.
Проте, у зв'язку із перебування судді Селівона А.М. на лікарняному, судове засідання 27.12.2023 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року призначено судове засідання на 01.02.2024 року.
У судове засідання 01.02.2024 року уповноважені представники позивача та відповідача не з'явилися.
Позивач та відповідач про дату, час і місце судового засідання відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлені належним чином шляхом надсилання до електронних кабінетів останніх копії ухвали суду від 01.01.2024 року про призначення судового засідання, факт отримання якої 02.01.2024 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронних кабінетів.
Окрім того, позивач та відповідач додатково повідомлені про розгляд справи засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронні адреси останніх, які зазначені в матеріалах справи, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, копії ухвали суду від 01.01.2024 року про призначення судового засідання, факт отримання якої 02.01.2024 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронного листа до електронних скриньок.
Про поважні причини неявки в судове засідання 01.02.2024 року уповноважених представників позивача та відповідача суд не повідомлено.
Судом встановлено, що через канцелярію суду 14.11.2023 року від уповноваженого представника позивача надійшло клопотання б/н від 09.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, в якому представник ТОВ "Маркс.Капітал" просить також прийняти до уваги визнання позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. Вказана заява судом долучена до матеріалів справи.
Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час проведення судового засідання 01.02.2024 року до суду не надходило.
Так, розглянувши в судовому засіданні 01.02.2024 року клопотання позивача про залишення позову без розгляду судом встановлено, що у поданому клопотанні останній просить суд залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 6 293,60 грн. без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 226 ГПК України та визнає витрати відповідача на правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
При цьому у відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Судом роз'яснюється, що залишення позову без розгляду - це закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення за наявності точно встановлених в законі обставин, зокрема, вільного волевиявлення позивача шляхом реалізації його суб'єктивного процесуального права - права на залишення позову без розгляду.
При цьому, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до Господарського процесуального кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 3 статті 252 ГПК України).
Як вбачається із поданого позивачем клопотання про залишення позову без розгляду, підписаного уповноваженим представником позивача ТОВ "МАРКС.КАПІТАЛ" Огородньою А.М., повноваження якої підтверджуються довіреністю 05/22МК від 30.11.2022 року, обмежень представника позивача на підписання та подання заяви про залишення позову без розгляду судом не встановлено.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та той факт, що клопотання про залишення позову без розгляду подане в межах встановленого нормами Господарського процесуального кодексу України строку, що узгоджується з приписами ст. ст. 226, 252 ГПК України та не суперечить чинному законодавству, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 6 293,60 грн.
Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Окрім того, представник позивача в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду зазначає про прийняття судом до уваги визнання ТОВ "Маркс Капітал" витрат на відповідача правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн., на підтвердження чого до клопотання додано копію Договору № 20/10/23 від 20.10.2023 року про порядок врегулювання судових спорів та оплату витрат на правову допомогу, укладеного між Моторним (транспортним) страховим бюро України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", а також перелік судових справ, за якими сторонами погоджено розмір правової допомоги, що підлягає сплаті на користь МТСБУ, серед яких наявна справа № 910/9504/22.
За результатами розгляду матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем під час розгляду справи судом долучено до її матеріалів докази на підтвердження понесення МТСБУ витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копії Договору про надання послуг в сфері права №4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року, укладеного між Моторним (транспортним) страховим бюро України та Адвокатським об'єднанням "ІНС.ЛОУ ГРУП", Додаткової угоди від 21.12.2021 року до Договору про надання послуг в сфері права № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року, Додаткової угоди від 23.09.2022 року № 811 до Договору про надання послуг в сфері права №4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року тощо.
Поряд із цим, до матеріалів відзиву на позовну заяву відповідачем додано копії довіреності №6-01/126 від 21.12.2021 року, виданої Моторним (транспортним) страховим бюро України на ім'я адвоката Проц Андрія Володимировича на представництво інтересів відповідача, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС №9406/10 та посвідчення адвоката на ім'я Проц Андрія Володимировича.
Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.
За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об'єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтями 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).
Відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Додатково судом враховано, що згідно п. 1 Договору № 20/10/23 від 20.10.2023 року про порядок врегулювання судових спорів та оплату витрат на правову допомогу, укладеного між Моторним (транспортним) страховим бюро України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс Капітал", позивач зобов'язується сплатити на користь відповідача суму витрат відповідача на правову допомогу у судових справах, перелік яких наведено у Додатку № 1, у погодженому розмірі 1 000,00 грн. по кожній справі незалежно від змісту рішення суду по відповідній справі та незалежно від суми правової допомоги, яка згідно рішення суду підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, у тому числі і у випадках, коли судом не вирішено питання про розподіл судових витрат або у стягнення витрат відповідача на правову допомогу відмовлено.
Суд зазначає, що спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, встановлені у статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: ст. 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та ст. 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України.
Так, положеннями частини 5 статті 130 ГПК України передбачено право відповідача на отримання за рахунок позивача компенсації понесених судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду лише у випадку встановлення судом необґрунтованості дій позивача.
У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.
Судом враховано, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 року у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 року у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 року у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 року у справі № 922/2017/17, під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Разом з тим зі змісту положень статей 2, 4, 14, 130, 191 ГПК України убачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Проте, реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, яка цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушена звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2022 року у справі № 911/1237/21.
В контексті вищенаведеного, приймаючи до уваги приписи ч. 5 ст. 130 ГПК України, а також враховуючи подану заяву відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, клопотання позивача про залишення позову без розгляду та визнання останнім вимог МТСБУ в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивача обов'язку з відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 130, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" про залишення позову у справі № 910/9504/22 без розгляду задовольнити.
2. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 6 293, 60 грн. у справі № 910/9504/22 без розгляду.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10, код ЄДРПОУ 37686922) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
4. Видати відповідний наказ.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256,256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М. Селівон