Справа № 909/754/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.02.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Двібородчина Ігора Богдановича , АДРЕСА_1
до відповідача: SIA "DGR", Cuci, Dunalkas pagasts, Durbes novads, Latvija, LV-3452
про стягнення боргу у розмірі 10492,38 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.08.2023 становить 419720 грн 38 коп.,
представники сторін не з'явилися
встановив: фізична особа-підприємець Двібородчин Ігор Богданович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до SIA "DGR" про стягнення боргу у розмірі 10492,38 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.08.2023 становить 419720 грн 38 коп.
Ухвалою суду від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.02.2024, зобов'язано позивача у строк до 20-ти днів з дати отримання цієї ухвали подати до Господарського суду Івано-Франківської області 2 (два) екземпляри нотаріально засвідчених перекладів офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про відкриття провадження у справі №909/754/23 та позовної заяви з доданими до неї документами, направити нотаріально засвідчені копії перекладів латиською мовою ухвали Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі №909/754/23 та позовної заяви з доданими до неї документами, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 10 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, а саме - безпосередньо на адресу SIA "DGR" - Cuci, Dunalkas pagasts, Durbes novads, Latvija, LV-3452, зупинено провадження у справі № 909/754/23.
Ухвалою суду від 01.02.2024 провадження у справі поновлено.
В судове засідання 01.02.2024 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Під час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі суд встановив, що відповідач SIA "DGR" є нерезидентом України, адресу місцезнаходження якого позивач зазначив: Cuci, Dunalkas pagasts, Durbes novads, Latvija, LV-3452.
Згідно зі статтею 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок вручення судових та позасудових документів на території Латвійської Республіки регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 15.11.1965 (далі - Конвенція).
Статтею 1 Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Статтею 10 Конвенції визначено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
Згідно інформації з офіційного веб-сайту Гаазької конвенції з міжнародного права (https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/statustable/notifications/?csid=409&disp=resdn), Латвійська Республіка не заперечує проти вручення судових документів через поштові канали безпосередньо адресату на території Латвії (п. "а" ст. 10 Конвенції), якщо документ, який вручається, складений на латиській мові або до нього доданий переклад на латиську мову, а документи надіслані з повідомленням.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду цієї справи, враховуючи положення статті 10 Конвенції та позицію Латвійської Республіки щодо відсутності заперечень проти можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, суд вважав за можливе здійснювати відправлення судових документів (ухвали суду про відкриття провадження у цій справі та позовної заяви з додатками) безпосередньо на адресу місцезнаходження SIA "DGR" - Cuci, Dunalkas pagasts, Durbes novads, Latvija, LV-3452, у зв'язку з чим суд зобов'язав позивача подати 2 (два) екземпляри нотаріально засвідчених перекладів офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про відкриття провадження у справі №909/754/23 та позовної заяви з доданими до неї документами, для їх подальшого направлення на адресу відповідача.
Однак, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 21.08.2023, не подано до суду вказаних вище документів, необхідних для направлення судом, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 10 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, відповідачу.
Положення ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У відповідності до п. 4 ч. 1ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до сталої позиції Верховного Суду, що сформульована, зокрема в постановах від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 19.01.2022 у справі № 907/153/21, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд наголосив, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Враховуючи ту обставину, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 21.08.2023 про відкриття провадження у справі та не подав до суду 2 (два) екземпляри нотаріально засвідчених перекладів офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про відкриття провадження у справі №909/754/23 та позовної заяви з доданими до неї документами, для їх подальшого направлення на адресу відповідача, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, адже без вказаних документів суд позбавлений можливості належним чином повідомити відповідача у справі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що в свою чергу унеможливлює вирішення даного спору.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи, що позов фізичної особи-підприємця Двібородчина Ігора Богдановича залишено судом без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, то у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена позивачем сума судового збору за подання даної позовної заяви поверненню не підлягає.
Частиною 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов фізичної особи-підприємця Двібородчина Ігора Богдановича до SIA "DGR" про стягнення боргу у розмірі 10492,38 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.08.2023 становить 419720 грн 38 коп. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 15.02.2024.
Суддя Неверовська Л.М.