номер провадження справи 27/265/23
05.02.2024 Справа № 908/2463/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Садівничого товариства «Строитель» (70030 Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 25742914)
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413 Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 04352865)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний кадастровий реєстратор Держгеокадастру Мельніков Василь Олександрович (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 )
про спір немайнового характеру
за участю представників
від позивача: Сивоненко О.В. адвокат, на підставі ордеру серія АР № 1099778
від відповідача: Гайдаржийський В.С., довіреність № 0-8-0.62-3/62-24 від 02.01.2024
від третіх осіб 1-8: не з'явились
Садівниче товариство «Строитель» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області:
- по наданню дозволів громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розробку технічної документації на земельні ділянки зайняті та якими користується СТ «Строитель» згідно державного акта не землю;
- по затвердженню технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадян ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), які зайняті та якими користується СТ «Строитель» згідно державного акта на землю;
- визнання незаконним та скасування накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від __.__.2020 «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок» від 29.10.2020 № 8-8556/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»;
визнання недійсними та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки:
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0448 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_1 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0443 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_2 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0446 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_3 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0444 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_4 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0445 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_5 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0447 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 позовні матеріали № 908/2463/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 04.08.2023 позовну заяву залишено без руху, надано Садівничому товариству «Строитель» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
15.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2463/23, присвоєно справі номер провадження 27/265/23. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.09.2023.
Також, вказаною ухвалою суду залучено Виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Державного кадастрового реєстратор Держгеокадастру Мельнікова Василя Олександровича до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
18.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області подані до суду:
- відзив на позовну заяву;
- клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору;
- клопотання про доручення доказів.
Ухвалою суду від 21.09.2023 в порядку ст. 50 ГПК України залучені до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Продовжено строк підготовчого провадження до 21.11.2023, та відкладено підготовче засідання на 06.11.2023.
03.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання, до якої додані докази надсилання третім особам копії відзиву та доданих до нього документів.
06.11.2023 представником Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гайдаржийським В.С. подано до суду клопотання про залишення позовної заяви Садівничого товариства «Строитель» без розгляду, враховуючи другу неявку представника позивача в судове засідання та ненадання позивачем жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що відповідач розпорядився земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні позивача. Також, представник відповідача зазначає, що додані до відзиву докази дають можливість встановити обставини того, що відповідач не надав земельні ділянки у власність громадянам за рахунок земельної ділянки площею 0,82 га, яка була передача в постійне користування у 2000 році позивачу розпорядженням Вільнянської райдержадміністрації Запорізької області від 28.03.2022 № 129.
06.11.2023 після закінчення судового засідання робітниками канцелярії суду, передано до справи клопотання Садівничого товариства «Строитель» про відкладення розгляду справи на іншу дату в межах строку підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 06.11.2023 відкладено підготовче провадження на 21.11.2023.
21.11.2023 на електронну адресу суду від Садівничого товариства «Строитель» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 21.11.2023 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті на 18.12.2023.
04.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшли заперечення (відповідь на відзив).
Ухвалою суду від 18.12.2023 викликано у судове засідання 16.01.2024 спеціаліста Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для надання відповідної документації (плани, мапи, акти, тощо) та пояснень стосовно земельних ділянок що передані у користування Садівничому товариству «Строитель», відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 16.01.2024.
22.12.2023 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області через підсистему «Електронний суд» подані до суду додаткові пояснення у справі.
25.12.2023 на електронну адресу суду від Садівничого товариства «Строитель» надійшла заява про залучення до участі у справі адвоката Сивоненко Олени Володимирівни як представника позивача у справі № 908/2463/23.
15.01.2024 на електронну адресу суду від Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 15.01.2024 № 02 (без КЕП).
15.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області подано клопотання, у якому останній просить суд оглянути та дослідити в судовому засіданні 16.01.2024 надані відповідачем оригінали: технічного звіту по інвентаризації земель садівничого товариства «Строитель» Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та встановити необхідні обставини; заяв членів СТ «Строитель» гр. гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13
16.01.2024 через підсистему «Електронний суд» та електронну пошту суду від Садівничого товариства «Строитель» надійшли додаткові пояснення щодо окремих питань в порядку статті 207 ГПК України, містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 16.01.2024 представник відповідача поставив питання представнику позивача, в порядку статті 208 ч.4 ГПК України. Також, суд та представники сторін поставили питання представнику Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» стосовно інвентаризації земель Садівничого товариства «Строитель» у 2000 році.
Суд в порядку статті 209 ГПК України з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
Ухвалою суду від 16.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.01.2024, в порядку статті 216 частина 2 ГПК України.
24.01.2024 через підсистему «Електронний суд» Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області подані до суду додаткові пояснення у справі.
25.01.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду від Садівничого товариства «Строитель» надійшли додаткові пояснення у справі.
25.01.2024 через підсистему «Електронний суд» та електронну пошту суду від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання про долучення документів, а саме докази надсилання додаткових письмових пояснень на адреси третіх осіб.
25.01.2024 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області поданий до суду лист № 9-8-0,6-299/2-24 від 24.01.2024.
В судовому засіданні 25.01.2024 суд в порядку статті 209 Господарського процесуального кодексу України продовжив порядок з'ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідження в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, доказів, якими вони обґрунтовуються, в порядку статті 210 ГПК України.
Ухвалою суду від 25.01.2024 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 05.02.2024.
25.01.2024 суд звернувся до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із запитом про надання інформації щодо розгляду заяви Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 19.11.2021 про кримінальне правопорушення щодо факту відсутності оригіналів наказів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у тому числі № 8-7719/15-20 СГ, № 8-7722/15-20 СГ, № 8-7726/15-20 СГ, № 8-7725/15-20 СГ, № 8-7727/15-20 СГ, № 8-7728/15-20 СГ від 06.10.2020 та № 8-8556/15-20 СГ від 29.10.2020.
02.02.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду від Садівничого товариства «Строитель» надійшло клопотання про долучення документів які підтверджують накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Садівничого товариства «Строитель» в межах виконавчого провадження № 61550974.
05.02.2024 на електронну адресу суду від слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшов лист від 05.02.2024 № 1211/02/6-2024, повідомляє суд, що за даними Інформаційно-пошукової системи Національної поліції ГУНП в Запорізькій області, даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.11.2021 звернень з боку Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області не надходило та відповідні відомості до Інформаційно-пошукової системи Національної поліції ГУНП в Запорізькій області, Єдиного реєстру досудового розслідування не реєструвались.
05.02.2024 через підсистему «Електронний суд» та електронну пошту від Головного управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області надішли клопотання про долучення доказів, а саме: копії скарги Садівничого товариства «Строитель» на протиправні та злочинні дії посадовців Головного управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.04.2021 (вх. № 21-2966/0/1-21 від 27.04.2021), копії листа Головного управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області від 13.05.2021 № 21-8-0,3-19175/2-21
Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, згідно до статті 118 ГПК України.
Судове засідання 05.02.2024 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
05.02.2024 в судовому засіданні представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування зазначив, що спірні земельні ділянки розташовані на території Михайлівської сільської ради були віднесені до земель державної власності сільськогосподарського призначення - сади, надана в користування Запорізькому виробничому об'єднанню «Запоріжстройдеталь» для організації колективного саду на підставі рішення Запорізького облвиконкому від 11.08.1987 №285 та Вільнянського райвиконкому від 12.11.1987 № 289, на підставі чого був виданий Державний Акт на право користування землею серія Б №012775 в 1987 році, акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за № 137. Повідомив, що в листі Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 20.03.2017 № 25-0-013-2 підтверджується вищезазначені правові документи та правовий статус земельної ділянки. Вказує, що рішенням Вольнянского районного совета народных депутатов Исполнительный комитет от « 10» марта 1988 г. № 57 був зареєстрований Статут СТ «Строитель» производственного обєдинения «Запорожстройдеталь» Главзапорожстроя. Повідомляє, що у цьому рішенні зазначено, що ... (мовою оригінала) СТ «Строитель» расположено на землях совхоза «Чапаевский» в районе Михайловского лесничества, общей площадью 9,0 га отведенных решением Запорожского облисполкома №285 от 11.08.1987г. и решением Вольнянского райисполкома №289 от 12.11.1987г. (який, на думку позивача, включає в себе спірні земельні ділянки) про, що зафіксовано в статуті СТ «Строитель» в редакції 1987 року. Зазначає, що у 1988 році був розроблений Проект організації території СТ «Строитель» та погоджений в установленому порядку з відповідними службами Вільнянського району (додасться). Вищезазначений Проект організації території СТ «Строитель» включає в себе спірні земельні ділянки. Зазначає, що документи, що підтверджують вилучення з користування СТ «Строитель» спірних земельних ділянок відсутні, розпорядження Вільнянської райдержадміністрації про скасування рішення Вільнянского райисполкома №289 от 12.11.1987 та вилучення з користування СТ «Строитель» спірних земельних ділянок відсутнє. Вказує, що Садівниче товариство «Строитель» здійснює свою діяльність на земельних ділянках площею 14,0 га, наданих даній юридичній особі у постійне користування для ведення індивідуального садівництва на території Михайлівської сільської ради рішення виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 11.08.1987р. №285, рішення виконкому Вільнянської районної ради народних від 12.11.1987р. № 289, рішення Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району від 10.03.1992р. №18.». Вказує, що земельні ділянки, які були у постійному користуванні СТ «Строитель» станом на дату початку складення технічного звіту у 2000 році чомусь не взятий до облікового об'єкту жоден державний акт про право постійного користування СТ «Строитель», і в той же час за результатами інвентаризації в розпорядженні від 28.03.2000 року № 129 не зазначено про розбіжності розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування та не вирішене питання про припинення такого права та передачі надлишку земель до земель запасу, та також відсутня інформація про передачу земель, які на праві постійного користування належать СТ «Строитель» згідно державного акту Б № 012775 від 1987 року до державної/ комунальної чи іншої власності. Вказує, що лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 27-8-0-3-1976/2-21 від 13.05.2021 встановлено, що даний орган державної влади станом на 09.10.2020 був обізнаний про те, що спірні земельні ділянки перебували у постійному користуванні Садового товариства «Строитель». Позивач вважає, що відповідач при наданні дозволу на розробку технічної документації щодо визначення меж земельних ділянок та затвердженні технічної документації і приватизації земельних ділянок на користь громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , діяв у межах повноважень, наданих чинним законодавством, але не у спосіб, передбачений Земельним кодексом України, оскільки не вилучив земельні ділянки у СТ «Строитель» (у якого спірні земельні ділянки знаходилися в постійному користуванні на підставі державного акта на землю) в порядку, передбаченому ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, а так сам без дотримання вимоги щодо наявності клопотання СТ «Строитель» для реалізації права на безоплатну передачу у власність земельних ділянок виключно членам товариства.
05.02.2024 в судовому засіданні представник відповідача у справі заперечив проти задоволення позовних вимог позивача.
Зазначає, що інвентаризацією земель СТ «Строитель» були охоплені всі землі, які входили до зовнішніх меж СТ «Строитель», загальна площа яких становить 11,96 га, та увійшли до плану зовнішніх меж землекористування державного акту на право постійного користування землею серії ІІ - ЗП № 000787, який був виданий у 2000 році СТ «Строитель». Вважає, що з 2000 року актуальним та єдиним правовстановлюючим документом, який підтверджував право постійного користування СТ «Строитель» на земельні ділянки, якими користувався позивач, був та залишається державний акт на право постійного користування землею серії ІІ - ЗП № 000787. Вважає, що спірні земельні ділянки, не входили до складу земельної ділянки № 2 площею 0,82 га, зазначеної на плані зовнішніх меж землекористування державного акту серії ІІ - ЗП № 000787, виданого у 2000 році, адже наявними в матеріалах справи доказами доведено, що вони знаходились лівіше від названої ділянки. Також, відповідач зазначає, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Головного управління відсутні повноваження у сфері державної реєстрації речових прав.
Згідно до статті 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи.
Оригінали наказів «про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області та наказ «про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» від 29.10.2020 № 8-8556/15-20-СГ для дослідження судом в порядку статті 210 ГПК України, суду не надано.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи : Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 11.08.1987 № 285 «Про відведення земель для державних та громадських потреб» вирішено виключити земельні ділянки з користування землекористувачів та передачі їх підприємствам та організаціям для виробничих та суспільних потреб на умовах та у розмірах згідно з додатками № 1,2 (т. 1 а.с. 22).
Так, відповідно до додатку № 1 вказаного рішення «Список підприємств, організацій та установ, яким відводяться земельні ділянки для організації колективних садів», Виробничому об'єднанню «Запоріжбуддеталь» надано земельну ділянку площею 4,0 га у постійне користування, із земель Радгоспу «Чапаївський» Вільняського району.
Рішенням виконавчого комітету Вільнянської районної ради народних депутатів від 12.11.1987 № 289 «Про відведення та розширення земельних ділянок садівницьких товариств, реєстрацію статутів колективних садівницьких товариств «Мотажник» та «Колос»», яким зокрема, вирішено відвести земельну ділянку Виробничому об'єднанню «Запоріжбуддеталь» Главзапоріжбуд вирішено виділити земельну ділянку для організації колгоспного садівничого товариства загальною площею 5,0 га малопродуктивної ріллі радгоспу «Чапаєвський», розташовану в с. Михайлівка (т. 1 а.с. 23).
У 1987 році землекористувачу - Запорізькому виробничому об'єднанню «Запоріжбуддеталь» видано державний акт на право користування землею Б№012775, у якому зазначено що за землекористувачем закріплюються в безстрокове і безплатне користування 9,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для організації колективного саду. Акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за № 137. Відведення земель дозволено рішеннями Запорізького облвиконкому від 11.08.20187 № 285 та Вільнянського райвиконкому від 12.11.1987 № 289 (т. 1 а.с. 29-31).
Протоколом № 1 від 27.11.1987 загальних зборів членів Садового товариства «Строитель» в/об'єднання «Запоріжбуддеталь» затверджено статут Садового товариства «Строитель» (т. 1 а.с. 204).
Рішенням виконавчого комітету Вільнянської районної ради народних депутатів від 10.03.1988 № 57 «Про реєстрацію Статуту садового товариства «Строитель» виробничого об'єднання «Запоріжбуддеталь» Главзапоріжбуд зареєстровано Статут садового товариства «Строитель» В/О «Запоріжбуддеталь», затвердженого загальними зборами членів товариства від 27 листопада протоколом № 1 (т. 1 а.с. 205).
У зазначеному рішенні районної ради народних депутатів вказано, що садове товариство «Строитель» розташоване на землях радгоспу «Чапаєвський» у районі Михайлівського лісництва, загальною площею 9 га, відведених рішенням Запорізького облвиконкому № 285 від 11.08.1987 та рішення Вільнянського райвиконкому № 289 від 12.11.1987.
Відповідно до п. 1 розділу 1 «Порядок організації садового товариства, його мети та завдання» Статуту садового товариства «Строитель» в редакції 1988 року, робітники та службовці в/о «Запоріжбуддеталь» Главзапоріжбуд та інші громадяни добровільного об'єднуються в садове товариство «Строитель», для організації колективного саду на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування в/о «Запоріжбуддеталь» рішенням Запорізького облвиконкому від 11.08.1987 року № 285 загальною площею чотирьох гектарів. та рішенням Вільнянського райвиконкому від 12.11.1987 № 289 загальною площею п'ять гектарів із кількістю ділянок 91 шт. за адресою Запорізька область Вільнянський район радгосп «Чапаєвський» розміром по 500 квадратних метрів.
У 1992 році землеволоділецю - Виробничому об'єднанню «Запоріжбуддеталь» видано державний акт на право постійного володіння землею №000138 від 22.09.1992, Вільнянською районною Радою народних депутатів Вільнянського району Запорізької області Української РСР у тому, що вказаному землеволодільцю надано у постійне володіння 5,0 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння. Землю надано у постійне володіння для ведення колективного садівництва відповідно до рішення Михайлівської сільської Ради народних депутатів від 10.03.1992 № 18. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 374 (т. 1 а.с. 25-28).
У 2000 році Запорізькою філією Інституту землеустрою за договором № 371 від 02.11.1999, за замовленням СТ «Строитель» виготовлено Технічний звіт по інвентаризації земель садівницького товариства «Строитель» Михайлівської сільської ради Вільняського району Запорізької області.
Відповідно по пояснювальної записки до вказаного технічного звіту:
- інвентаризація земель Садівницького товариства «Строитель» на території Михайлівської сільської ради Вільняського району проведена в лютому 2000 року;
- в процесі інвентаризації земель було проведено обміри зовнішніх меж Садівницького товариства «Строитель»;
- по результатам обмірів встановлено, що загальна площа земельних ділянок складає 11,96 га;
- земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням і надалі залишаються за землекористувачем;
- матеріалами інвентаризації земель Садівницького товариства «Строитель» затвердженні розпорядженням Вільнянської районної держадміністрації від 28.03.2000 № 129;
- згідно матеріалів інвентаризації виготовлений державної інвентаризації виготовлений державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 000787.
Також, у змісті замовлення на виконання робіт до вказаного звіту відсутні відомості щодо юридичного права на земельну ділянку та зазначено, що Главзапоріжбуд не заперечує пороти переоформлення земельної ділянки на садівниче товариство.
Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 28.03.2000 № 129 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки садівничого товариства «Строитель» затверджено матеріали інвентаризаційної земельної ділянки, відведеної садівничому товариству «Строилель» для ведення садівництва на території Михайлівської сільської ради, якими передбачено залишити в постійному користуванні вказаного землекористувача 11,96 га земель, зайнятих об'єктами садівничого товариства (т. 2 а.с. 86).
У 2000 році землекористувачу - СТ «Сторитель» видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 000787 від 21.04.2000, Вільнянською районною Радою народних депутатів Вільнянського району Запорізької області України у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 11,96 гектарів землі в межах згідно з планом землекористувача. Землю надано у постійне користування ведення садівництва відповідно до розпорядження Вільнянського райдержадміністрації Ради народних депутатів від 28.03.2000 № 129. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 945 (т. 2 а.с. 140-142).
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 «Загальні положення, порядок організації садівничого товариства, його мета та завданих» Садівниче товариство Сторитель» є складовою частиною системи кооперації. Воно здійснює свою діяльність на земельній ділянці загальною площею 11,96 га наданій у постійне коритування розпорядженням Вільянської райдержадміністрації № 129 від 28.03.2000 на території Михайлівської сільської ради. (т. 2 а.с. 87-88).
Рішенням виконавчим комітетом Михайлівської сільською радою Вільнянського району Запорізької області від 24.10.2000 № 89 «Про виділення земельної ділянки для розширення садового товариства «Строитель» розглянуто лист ВАТ «Запоріжбуддеталь» про виділення земельної ділянки площею 0,25 га для розширення садового товариства «Строитель» та вирішено виділили для розширення садового товариства «Строитель» земельну ділянку площею 0,25 га із земель запасу Михайлівської сільської ради, спеціалісту Вільнянського відділу земельних ресурсів провести зміни в земельно-обліковій документації, дане рішення затвердити на наступній сесії (т. 2 а.с. 82).
Рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільською радою Вільнянського району Запорізької області від 24.10.2000 № 90 «Про виділення земельної ділянки для будівництва насосної станції» розглянуто лист ВАТ «Запоріжбуддеталь» про виділення земельної ділянки площею 0,01 га для будівництва насосної станції та вирішено згідно ст. 34 Земельного кодексу України дати згоду ВАТ «Запоріжбуддеталь» садовому товариству «Строитель» на попереднє погодження будівництва насосної станції (т. 2 а.с. 82).
Відповідно до п. 1.2 розділу 1 «Загальні положення, порядок організації садівничого товариства, його мета та завданих» Статуту садового товариства «Строитель» в редакції 2016 року, садівниче товариство здійснює свою діяльність на земельних ділянках, наданих у постійне користування для ведення індивідуального садівництва на території Михайлівської сільської ради рішенням виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 11.08.1987 № 285, рішення виконкому Вільнянської районної ради народних депутатів від 12.11.1987 № 289, рішенням Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району від 10.03.1992 № 18 розпорядженням голови Вільнянської райдержадміністрації № 129 від 28.03.2000 (т. 2 а.с. 88-89).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7727/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл гр. ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7725/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл гр. ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7719/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7722/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7726/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7728/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 29.10.2020 № 8-8556/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» затверджено розроблений Запорізькою регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.
Передано у власність земельні ділянки загальною площею 0,7200 га, для індивідуального садівництва, розташовані на території Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту, наступним громадянам:
1) ОСОБА_4 площею 0,1200 га (кадастровий номер 2321584000:05:001:0444);
2) ОСОБА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 2321584000:05:001:0448);
3) ОСОБА_2 площею 0,1200 га (кадастровий номер 2321584000:05:001:0443);
4) ОСОБА_6 площею 0,1200 га (кадастровий номер 2321584000:05:001:0447);
5) ОСОБА_3 площею 0,1200 га (кадастровий номер 2321584000:05:001:0446);
6) ОСОБА_5 площею 0,1200 га (кадастровий номер 2321584000:05:001:0445).
До Державного реєстру речових прав внесена наступна інформація:
1) земельна ділянка 2321584000:05:001:0444, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39051112, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_4 ;
2) земельна ділянка 2321584000:05:001:0448, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39053130, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_1 ;
3) земельна ділянка 2321584000:05:001:0443, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39052813, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_2 ;
4) земельна ділянка 2321584000:05:001:0447, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39052312, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_6 ;
5) земельна ділянка 2321584000:05:001:0446, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39051771, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_3 ;
6) земельна ділянка 2321584000:05:001:0445, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39051425, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_5 .
Також, до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку внесена наступна інформація:
1) власник: ОСОБА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:05:001:0444; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів);
2) власник: ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:05:001:0448; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів);
3) власник: ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:05:001:0443; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів);
4) власник: ОСОБА_6 , кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:05:001:0447; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів);
5) власник: ОСОБА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:05:001:0446; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів);
6) власник: ОСОБА_5 , кадастровий номер земельної ділянки: 2321584000:05:001:0445; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів).
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
У частині 2 статті 16 ЦК України закріплений загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).
Слід зазначити, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов'язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).
Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Поряд з цим, статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України (ч.ч. 1, 2 ст. 373 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. 1 ст. 374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, далі ЗК України (в редакції, чинній на час видачі оспорюваних наказів) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).
Громадяни та юридичні особи як суб'єкти права згідно з земельним законодавством України можуть набувати земельні ділянки у приватну власність або ж у постійне чи тимчасове (строкове) користування. У постійне користування земельні ділянки набувають юридичні особи із земель державної і комунальної власності. У тимчасове ( строкове) користування громадяни і юридичні особи набувають земельні ділянки за договором оренди.
У приватну власність громадяни набувають земельні ділянки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, а також вніслідок передачі їм земель державної і комунальної власності шляхом приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини і виділення в натурі (на місцевості)та передача у власність земельної ділянки у розмірі належної їм земельної частки (паю).
Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.
Відповідно ст. 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Матеріали справи свідчать, що Садівниче товариств «Строилель» здійснює свою діяльність на земельних ділянках площею 14,0 га, наданих даній юридичній особі у постійне користування для ведення індивідуального садівництва на території Михайлівської сільської ради рішення виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 11.08.1987 №285 (в розмірі 4 га), рішення виконкому Вільнянської районної ради народних від 12.11.1987. №289 (в розмірі 5 га), рішення Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району від 10.03.1992 №18 (в розмірі 5га).
Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001), який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2022, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте Конституційний Суд України Рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Також у вказаному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що набуття громадянином права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, в загальному порядку, визначеному статтею 118 Кодексу, не передбачає встановлення обмеження щодо строків набуття цього права. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Приписами ст. 141 ЗК України (в редакції, чинній на час видачі оспорюваних наказів) визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
Право користування землею може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 ЗК України.
У матеріалах справи відсутні докази того, що земельні ділянки загальною площею 14,0 га передані Садівничому товариству «Строилель» вилучені, чи скасовані рішення виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 11.08.1987 №285, рішення виконкому Вільнянської районної ради народних від 12.11.1987. №289, рішення Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району від 10.03.1992 №18, якими надані земельні ділянки, чи скасовано акт на право користування землею Б№012775 та акт на право постійного володіння землею № 000138 від 22.09.1992.
Посилання відповідача на те, що з 2000 року актуальним та єдиним правовстановлюючим документом, який підтверджував право постійного користування СТ «Строитель» на земельні ділянки, якими користувався позивач, був та залишається державний акт на право постійного користування землею серії ІІ - ЗП № 000787 не підтверджується матеріалами справи.
Також, слід зазначити, що у листі від 20.03.2017 № 25-0-013-2 «Про розгляд звернення щодо вирішення питання передачі у власність або у користування земельної ділянки» на звернення ОСОБА_9 щодо надання відповіді який орган уповноважений вирішити питання передачі у власність чи користування (оренду) земельної ділянки орієнтованою площею 0,1000 га, розташованої на території Михайліської сільської ради Вільніського району Запорізької області (за межами населеного пункту), Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила, що своїм листом від 20.03.2017 за № 14-28-0,5-395/2-17 управління Держгеокадастку у Вільнянському районі Запорізької області проінформувало райдержадміністрацію про те, що земельна ділянка орієнтованою площею 1,0 га розташована на території Михайлівської сільської ради, віднесена до земель державної власності сільськогосподарського призначення, сади, та надавалась в користування Запорізькому виробничому об'єднанню «Запоріжбуддеталь» для організації колективного саду на підставі рішень Запорізького облвиконкому, Вільняського райкомнкому та Державного акта на право постійного користування землею серії Б №012775, зареєстрованого в 1987 році (т. 2 а.с. 191-192).
Відповідно до частин 2, 3 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Отже, статтею 123 ЗК України врегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування у тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначено вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; заборонено компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлені загальні підстави для відмови у наданні такого дозволу.
Заяви які подавались громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т. 2 а.с. 203, 208, 213, 218, 223, 237) не відповідає приписам ст. 123 ЗК України, а саме не містять доказів надання графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмової згоди землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень.
Також, письмові згоди землекористувача, засвідчені нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень не надані і Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області.
Статтею 152 Земельного Кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Поняття «гарантії» від франц. «garantir» - поручатися, забезпечувати) досить поширене у різних сферах людської діяльності. У будь - якому разі гарантії - це створення умов і надання таких юридичних засобів державою, за яких особа вільно і безперешкодно мала б можливість реалізувати закріплене за нею право.
Кожна суверенна, незалежна, демократична, правова держава прагне закріпити за своїми громадянами та юридичними особами відповідні гарантії права власності і відповідні обов'язки, що йому кореспондуються, та створює найсприятливіші умови для реалізації цього права. Тому одним із найголовніших завдань держави у галузі земельного права і законодавства є запровадження системи дієвих юридичних засобів забезпечення здійснення земельних прав фізичними та юридичними особами, а також захист законних прав громадян та юридичних осіб на землю. Так, відповідними засобами забезпечення права власності на землю виступають конституційні імперативи про те, що «кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону», що «власність зобов'язує», що «власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству», що «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки», а також про те, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом (стаття 13 Конституції України). Право власності на землю гарантується відповідно до положень статті 14 Конституції України.
Отже вимоги Садівничого товариства «Строитель» про визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо надання дозволів громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розробку технічної документації на земельні ділянки зайняті та якими користується Садівниче товариство «Строитель» згідно державного акта не землю та по затвердженню технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадян ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), які зайняті та якими користується СТ «Строитель» згідно державного акта на землю; визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7727/15-20-СГ, № 8-7725/15-20-СГ, № 8-7719/15-20-СГ, №8-7722/15-20-СГ, № 8-7726/15-20-СГ, 8-7728/15-20-СГ, «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», наказу від 29.10.2020 № 8-8556/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» є обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Як зазначалося вище, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» … у разі визнання на підстав судового рішення недійсними чи скасування документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію припинення і речових прав, відповідно до цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Оскільки, судом визнані незаконними та скасовані накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7727/15-20-СГ, № 8-7725/15-20-СГ, № 8-7719/15-20-СГ, №8-7722/15-20-СГ, № 8-7726/15-20-СГ, 8-7728/15-20-СГ, «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер 2321584000:05:001:0444, ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер 2321584000:05:001:0448, ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер 2321584000:05:001:0443; ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер 2321584000:05:001:0447, ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер 2321584000:05:001:0446, ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер 2321584000:05:001:0445, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію такого права підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що беруть участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Представник позивача зазначив під час розгляду справи по суті, що в порядку статті 244 ГПК України, ним буде подано письмову заяву щодо витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 50, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Садівничого товариства «Строитель» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689):
- по наданню дозволів громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розробку технічної документації на земельні ділянки зайняті та якими користується Садівниче товариство «Строитель» згідно державних актів на землю;
- по затвердженню технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадян ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), які зайняті та якими користується Садівниче товариство «Строитель» згідно державного акта на землю.
Визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від --.-- 2020 «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок від 29.10.2020 № 8-8556/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0448 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_1 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0443 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_2 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0446 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_3 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0444 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_4 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0445 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_5 ;
- кадастровий номер 2321584000:05:001:0447 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності та надано її у власність ОСОБА_6 .
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на користь Садівничого товариства «Строитель» (70030 Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 25742914) судовий збір у розмірі 30060 (тридцять тисяч шістдесят) грн 80 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оформлено та підписано 15.02.2024.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.