іменем України
14 лютого 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 734/5481/23
Головуючий у першій інстанції - Соловей В. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/342/24
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді - Шарапової О.Л.,
суддів - Висоцької Н.В., Євстафіїва О.К.,
з участю секретаря: Шапко В.М.
Учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Оскаржується рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2023 року,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 через свого представник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харцизськ, Донецька область, Україна, місце смерті: м.Харцизськ, Донецька область, Україна, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 у м.Харцизськ Донецької області. Свідоцтво про смерть та довідка про причину смерті видані на тимчасово окупованій території. Встановлення факту смерті та реєстрації її в установленому діючим законодавством України порядку необхідно для подальшої реалізації заявнику свого права як спадкоємця.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2023 року заяву задоволено.
В апеляційній скарзі Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.
Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що у зв'язку з проведенням державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області із запитом стосовно підтвердження чи спростування інформації щодо дійсності на даний час паспорту заявниці ОСОБА_1 , оскільки він викликав великі сумніви, а саме зразок бланку паспорту був затверджений пізніше, ніж його видача, не вклеєна фотокартка при досягненні його власником відповідного віку. В результаті перевірки вищезазначеного документу, 05.12.2023 від Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області була отримана відповідь про те, що за обліками ЄІАС УМП паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 не розподілявся до ГУ ДМС у Донецькій області.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що додана представником заявника - адвокатом Булавою Р.Г. до заяви засвідчена ним копія свідоцтва про народження заявниці ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки за результатами проведеної перевірки зазначеного документу за даними Реєстру, було виявлено, що відомості відносно особи, вказаної у копії свідоцтва про народження не відповідають відомостям внесеним до Реєстру. Вказаний у цьому свідоцтві за № 667 актовий запис про народження, складено на іншу особу. Разом з тим, в актовому записі про народження за № 667, внесеного до Реєстру, зазначені інші серія та номер виданого свідоцтва про народження, зокрема - відомості, які містяться в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено актовий запис про народження № 667, складений 21.03.1983 року вказаним відділом, але при перевірці даних в Реєстрі виявлено, що актовий запис про народження № 667, складений 12.04.1983 Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на іншу особу, в якому вказано про видачу свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що з відомостей, які містяться в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, поданої 22.11.2023, вбачається, що місцем проживання заявниці ОСОБА_1 , чиї інтереси представляє адвокат Булава Р.Г., є тимчасово окупована територія України, зокрема м. Донецьк, Донецької області, однак документально підтверджена інформація про перетин ОСОБА_1 адміністративної межі з тимчасово окупованої території Донецької області у 2023 році, яка б підтверджувала законність її перебування на підконтрольній Україні території в день укладення договору з адвокатом, а також факт перебування на даний час ОСОБА_1 , відсутня.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, не мала можливості прийняти участь у проведенні судового засідання 23.11.2023, судом не прийнято до уваги клопотання про відкладення розгляду справи, внаслідок чого була обмежена у реалізації прав, як учасника справи.
В судове засідання заявниці ОСОБА_1 не з'явилась, оскільки її місцем реєстрації/проживання в заяві зазначено м. Донецьк, та у зв'язку з тим, що відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта» знаходяться на тимчасово окупованих територіях, а також на територіях, де ведуться активні бойові дії, поштові відправлення АТ «Укрпошта» тимчасово не приймаються до пересилання і не доставляються, тому про час та місце розгляду справи заявниця судом апеляційної інстанції повідомлялась через розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення (а.с. 44, 45, 89).
На виконання вимог ст.361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2023 року через систему «Електронний суд» представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Булава Р.Г. подав до суду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення. У підтвердження повноважень представником надано до заяви копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 7) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 876 (а.с. 14).
До поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення приєднано:
копію паспорту заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Донецьк, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 , виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області (а.с. 8);
копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Донецьк (а.с. 10);
копію довідки про причину смерті ОСОБА_3 (а.с. 12);
копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (серія НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Донецька область, м. Харцизськ, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Донецька Народна Республіка, м. Харцизськ, яке видане відділом РАЦС Харцизського управління юстиції Донецької Народної Республіки (а.с. 11).
В обгрунтування представник ОСОБА_1 посилався на те, що заявниця ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , причиною смерті була інфаркт головного мозку. Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті виданими на тимчасово окупованій території. Посилався, що встановлення факту смерті та реєстрації такого у встановленому порядку необхідно для подальшої реалізації заявниці цього права як спадкоємиці.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки заявниця ОСОБА_1 не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, утворених за законодавством України, документ встановленої форми про смерть, та на його підставі зареєструвати смерть матері ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_3 у судовому порядку, що є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне.
У ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.
Згідно з частинами 1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-четвертої ст.294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі N 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження N 61-18132св19).
Як вбачається, у суді першої інстанції ОСОБА_1 , яку судом ідентифіковано за копією паспорта, та відсутності у заяві інших даних, які визначені у п. 2 ч. 1 ст.175 ЦПК України, а саме повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, представляв адвокат Булава Р.Г., який не підтвердив такі повноваження у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої та другої ст.58 ЦПК України сторона, третя особа в цивільній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою ст.62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частин 1,2 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті
Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин (ст.26 ЦК України).
Відповідно до ст.46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз вказаних норм права, а також частин 1,2,4 статті 25, ч.1 ст.26 ЦК України та ст.46 ЦПК України, дає підстави для висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду заявник інтереси якого представляє адвокат у справі має бути фізичною або юридичною особою, яка існує. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 ч.1 ст.255 ЦПК України).
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначені Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи їх спеціальний статус».
Приписами ст.4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи їх спеціальний статус» передбачено, що єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з пунктами 5, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи їх спеціальний статус» ідентифікувати - здійснювати комплекс заходів, що дає змогу виконувати пошук за принципом «один до багатьох», зіставляючи дані (параметри) особи, у тому числі біометричні, з інформацією Реєстру; ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.
Як вбачається, до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, представником додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 (серії НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Донецьк, актовий запис № 667 (а.с. 10).
Проте, з інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові від 25.01.2024 вбачається, що відомості про вказаний вище актовий запис про народження на ім'я ОСОБА_1 в Реєстрі відсутні, крім того, згідно даних Реєстру актовий запис про народження № 667, складений 12.04.1983 Кіровським районним у місті Донецьку відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 99).
Згідно інформації Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області від 24.01.2024 за наявною в УДМС у Чернігівській області інформацією про розподіл бланків паспортів громадянина України до територіальних органів ДМС України бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 не розподілявся до ГУ ДМС в Донецькій області (а.с. 90).
Згідно інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру виборців станом на 23.01.2024 щодо ОСОБА_1 відомості відсутні (а.с. 80).
З інформації Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.01.2024 вбачається, що у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків станом на 24.01.2024 ОСОБА_1 не зареєстрована (а.с. 105).
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Чернігівській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою не значиться (а.с. 97).
З урахуванням встановлених вище обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявниця ОСОБА_1 є особою, якої не існує, оскільки вона не ідентифікована серед платників податків, відсутня у списку виборців, дані щодо особи не підтверджені у належний спосіб, разом з тим інтереси якої в суді першої інстанції представляв адвокат Булава Р.Г.
Отже, порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про наявність у заявника права на звернення до суду, здатність здійснювати свої процесуальні права, у тому числі доручати ведення справи представникові, призвели до неправильного вирішення процесуального питання, оскільки суд прийняв до розгляду справу належним чином не ідентифікувавши особу заявника, не перевіривши повноваження представника, не витребувавши та не дослідивши оригінал договору про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Булавою Р.Г., внаслідок чого ухвалив незаконне рішення у справі.
Норма ст.255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої ст.255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Суд першої інстанції у справі не встановив, що ОСОБА_1 є особою, якої не існує, а отже не є фізичною чи юридичною особою та не наділена цивільною процесуальною правосуб'єктністю.
Крім того, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги, що Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був обмежений у реалізації прав, як учасника справи.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов'язки.
Чинним законодавством визначено, що до повноважень відділу державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, входить проведення реєстрації смерті.
Отже, обмеження у реалізації прав, як учасника справи заінтересованої особи та ігнорування норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного рішення, щодо особи, якої не існує, оскільки за викладених обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої ст.255 ЦПК України.
З урахування викладеного апеляційний суд дійшов до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. 255 ч. 1 п. 1, 367, 377, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Козелецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити частково.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2023 року - скасувати.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 15 лютого 2024 року.
Головуюча: Судді: