15 лютого 2024 року м.Суми
Справа №585/3863/23
Номер провадження 22-ц/816/168/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,
заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2023 року у складі судді Євтюшенкової В.І., постановлену у м. Ромни,
у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс»,
26 вересня 2023 року ТОВ «Дебт Форс» звернулось до суду із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 1619, вчиненого 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження. Заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником повернуто заявнику. Роз'яснено заявнику, що розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса, віднесений до юрисдикції адміністративних судів.
В апеляційній скарзі ТОВ «Дебт Форс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду заяви про заміну стягувача на правонаступника у відкритому виконавчому провадженні по суті заявлених вимог.
В доводах апеляційної скарги посилається на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/7196/21, з врахуванням якого, вказана заява має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.
Учасники справи належним чином повідомлені, проте в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції з посиланням на висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7981/17 та Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 вказав, що правовий аналіз норм ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 264 КАС України, вказує на те, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є по суті превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадження, а тому заява ТОВ «Дебт Форс» підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, і у прийнятті заяви до розгляду слід відмовити, оскільки розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому написі нотаріуса віднесений до розгляду справ у порядку адміністративного судочинства.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Як встановлено в ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому, ураховуючи вимоги, закріплені в ч. 2 ст. 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, з позицій цивільно-процесуального регулювання відносин щодо підсудності справ, які виникають з виконавчого провадження принципово значення набуває факт встановлення: рішення суду чи іншого органу перебуває на виконанні, суду першої інстанції, який розглянув цивільну справу та місця виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За вимогами ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із врахуванням вище зазначеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заява ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тобто вказана заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З приводу посилання місцевого суду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 стосовно того, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди, та аналізуючи в сукупності норми ст. 15 Закону № 1404-VIIІ та чинні до 15 грудня 2017 року статті 264 КАС України та 368 ЦПК України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зауважує, що заява ТОВ «Дебт Форс» в даній справі подана на підставі процесуальних норм, які діють після 15 грудня 2017 року, тоді як у зазначеній справі Великою Палатою Верховного Суду зроблені висновки щодо заяви, поданої на підставі процесуальних норм, які діяли до 15 грудня 2017 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Роменського міськрайонного суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина