вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.02.2024м. ДніпроСправа № 904/4841/22
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши матеріали справи
Кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", село Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область
2. Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, код ЄДРПОУ 30791393)
про визнання банкрутом
Представники:
від ТОВ "Суффле Агро Україна" представник Сіроченко А.В. дов. № б/н від 01.12.23р.
від боржника представник не з'явився
від ГУ ДПС у Дніпропетровській області представник не з'явився о
розпорядник майна Микитюк А.І. не з'явився
від ТОВ "ЮА "Діамант" представник Губаренко О.А. ордер АЕ №1239541 від 24.11.23р.
від ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" представник Губаренко О.А.
Ухвалою господарського суду від 23.01.2024р. клопотання керівника ТОВ “Українка” Строгана К.С. №18012024 від 18.01.2024р. про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ “Українка” - прийнято до розгляду. Клопотання розпорядника майна від 11.09.23р. про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Українка” (52313, Дніпропетровська область, Криничанський р-н. село Українка, вул. Шевченка, 66, код ЄДРПОУ 30791393) надати суду та розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Українка” Микитку Анатолію Івановичу (вул. Залізнична, 3/28, м. Івано-Франківськ, 76018, код НОМЕР_1 ): інформацію (виписки) про рух коштів по всіх рахунках відкритих в установах банків, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Українка” (код ЄДРПОУ 30791393) за період з 01.01.2018 по 25.05.2023рік; адреси складів, які зазначені в актах інвентаризації від 16.03.2023р. та де знаходяться активи ТОВ “Українка”, а саме: виробництво, адміністрація, склад №2, склад №3, склад №4, основний склад, з метою перевірки та встановлення умов зберіганню майна (активів) ТОВ “Українка” - задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Українка” (52313, Дніпропетровська область, Криничанський р-н. село Українка, вул. Шевченка, 66, код ЄДРПОУ 30791393) в 5-ти денний строк надати суду та розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Українка” Микитку Анатолію Івановичу (вул. Залізнична, 3/28, м. Івано-Франківськ, 76018, код НОМЕР_1 ): інформацію (виписки) про рух коштів по всіх рахунках відкритих в установах банків, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Українка” (код ЄДРПОУ 30791393) за період з 01.01.2018 по 25.05.2023рік; адреси складів, які зазначені в актах інвентаризації від 16.03.2023р. та де знаходяться активи ТОВ “Українка”, а саме: виробництво, адміністрація, склад №2, склад №3, склад №4, основний склад, з метою перевірки та встановлення умов зберіганню майна (активів) ТОВ “Українка” (код ЄДРПОУ 30791393). Клопотання учасника (засновника) ТОВ “Українка” Гордійчук С.В. від 22.01.2024р. про продовження строк процедури розпорядження майном у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ «Українка» та відкладення підсумкового засідання на іншу дату - задоволено. Відкладено підсумкове засідання суду та розгляд клопотання розпорядника майна від 20.10.23р. про припинення процедури розпорядження майном ТОВ “Українка”, визнання ТОВ “Українка” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Микитюка А.І.; клопотання розпорядника майна ТОВ «Українка» арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 10.11.2023р. про затвердження звіту арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Українка» у справі № 904/4841/22 за період з 25.01.2023р. по 31.10.2023р., заяви ТОВ "Юридичне агентство "Діамант" до боржника ТОВ "УКРАЇНКА" про визнання грошових вимог на загальну суму 70 000,00грн. та 5 368,00 грн. судовий збір, клопотання керівника ТОВ “Українка” Строгана К.С. №18012024 від 18.01.2024р. про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ “Українка” на 14.02.2024р. о 10:00год.
12.02.2024р. до суду від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшло заперечення на клопотання керівника ТОВ “Українка” Строгана К.С. про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ “Українка”. Судом заперечення прийняті до відома.
14.02.2024р. до суду від розпорядника майна надійшло клопотання про розгляд поданих документів без участі розпорядника майна. Судом клопотання прийнято до відома.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Розглянувши в судовому засіданні 14.02.2024р. клопотання керівника ТОВ “Українка” Строгана К.С. №18012024 від 18.01.2024р. про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ “Українка”, заслухавши присутніх учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд встановив наступне.
В обґрунтування поданого клопотання керівника ТОВ “Українка” Строгана К.С. зазначив, що на момент звернення кредитора - ТОВ «Суффле Агро Україна» до суду, щодо порушення провадження у справі про банкрутство, ТОВ «Українка» не мало можливості вчасно акумулювати кошти для негайного погашення своїх зобов'язань, оскільки зазнало впливу, у тому числі форс-мажорних обставин враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, проте, продовжуючи працювати та за наявності достатніх резервів з активів та за умови оптимізації виробничих процесів у короткостроковій перспективі можливим видається досягнення якісних результатів у подоланні боргових зобов'язань.
Із відомостей бухгалтерських даних боржника ТОВ «Українка» та згідно звіту розпорядника майна за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, в тому числі про наявність ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ «Українка» вбачається, що за результатами аналізу за період 2020-2022 років підприємство було прибутковим, збитковим лише за наслідками діяльності за 2022 рік з позитивною динамікою у 2020 році, 2021 році та зниженням рівня прибутковості протягом періоду 2022 року.
Аналіз балансу ТОВ «Українка» станом на 31 грудня 2022 року свідчить про наявність достатньої кількості як основних засобів, готової продукції, дебіторської заборгованості так і нерозподіленого прибутку для ведення господарського діяльності. Що додатково доводить платоспроможність ТОВ «Українка» та можливість проводити розрахунок перед кредиторами в довгостроковій перспективі.
Відповідно до звіту по проведеній роботі в процедурі розпорядження майном, розпорядником майна ТОВ «Українка» Микитюком А.І. проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Українка». За результатами якого розпорядником майна встановлено, що коефіцієнт покриття вказує на наявність у Підприємства активів для розрахунку з поточними зобов'язаннями Підприємства.
Також розпорядник майна ТОВ «Українка» Микитюк А.І. дійшов висновку стосовно можливості у процедурі розпорядження майном підстав для розроблення плану санації боржника відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, наведені дані показників не підтверджують критичну неплатоспроможність ТОВ «Українка» та свідчать про своєчасне реагування управлінського персоналу, протягом періоду що аналізувався, на появу кризових явищ у діяльності та вжиття відповідальними особами стабілізаційних заходів для усунення негативних тенденції фінансового становища.
Основна маса характеризуючих динаміку діяльності коефіцієнтів за результатами аналізу знаходиться в межах нормативних значень, що спростовує визначення ТОВ «Українка» як неплатоспроможного у розумінні визначень, які містить Кодекс України з процедур банкрутства.
Наявні обставини ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Українка» не самим підприємством, а лиш одним з його кредиторів, та наявності при цьому достатнього фінансового та виробничого потенціалу не встановлює необхідної та достатньої сукупності економічних та юридичних фактів для визнання його неспроможним відновити свою платоспроможність».
Платоспроможність (або ліквідність) підприємства полягає у його готовності негайно погасити короткотермінову заборгованість власними коштами. Саме нею визначається життєздатність та стійкість підприємства.
Інформаційною базою для оцінки платоспроможності підприємства є баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, а також бухгалтерська інформація за поточними розрахунками. Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності. Платоспроможність підприємства може змінюватися: через несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості підприємству воно може стати неплатоспроможним, оскільки настав час платити кредиторам, а на розрахунковому рахунку немає достатньо грошових ресурсів для погашення цієї заборгованості.
Таким чином керівник боржника вважає, що господарська діяльність ТОВ «Українка» не характеризується ознаками стійкої неплатоспроможності, має місце позитивне значення показників чистого грошового потоку за період 2020-2022 років, наявні активи, підприємство володіє власним капіталом, має місце позитивна динаміка показників ліквідності.
Тобто, за умови раціонального управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, координації планів виробництва та продажу, можна забезпечити безперебійну роботу підприємства.
Також, керівник боржника звернув увагу на те, що однією з підстав для закриття провадження у справі є закінчення строків процедури розпорядження майном боржника (170 днів).
У своїй постанові Верховний суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20 дійшов висновку, що закриття провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу четвертого частини третьої статті 49 КУзПБ є однією із форм правомірної процесуальної поведінки, але надання судом переваги саме такій процесуальній формі закінчення процедури розпорядження майном боржника, як закриття провадження у справі про банкрутство (порівняно з переходом до процедур санації чи ліквідації), допускається в разі неможливості введення процедури санації чи відкриття ліквідаційної процедури (крім наявності підстав, передбачених КУзПБ або іншим законом, норми якого впливають на подальший перебіг у процедурі банкрутства або встановлюють мораторій на провадження у справі про банкрутство) і не може бути обґрунтоване виключно спливом встановленого 170-денного строку процедури розпорядження майном боржника.
Строк розпорядження майном (170 днів) скінчився ще 13.06.2023 року.
Керівник боржника вважає, що стабільна господарська діяльність боржника, відсутність у боржника ознак стійкої неплатоспроможності та закінчення строків процедури розпорядження майном боржника (170 днів) є достатніми підставами для закриття провадження у справі про банкрутство, а тому просить суд провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка» (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, код ЄДРПОУ 30791393) - закрити.
Присутній в судовому засіданні представник ТОВ «Суффле Агро Україна» заперечив проти клопотання керівника про закриття провадження у справі про банкрутство та в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне, що судом строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався із врахуванням розумних строків розгляду справи, а також у зв'язку із заявленням у даній справі про банкрутство фіктивних кредиторських вимог, що базуються на недійсних договорах, при чому іноді ці договори були просто підробленими, про що прямо зазначають контрагенти Боржника і що не було спростоване Боржником та підтверджено рішеннями суду у справах, розглянутих в межах даного провадження у справі про банкрутство.
Боржник не брав участі у жодній із вказаних далі справ, не подав жодного пояснення, більше того - визнавав усі фіктивні кредиторські вимоги, чим штучно затягував строки розгляду справи про банкрутство.
У даному контексті представник ТОВ «Суффле Агро Україна» просив взяти до уваги правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у Постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 924/1277/20: «Закриття провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу 4 частини 3 статті 49 КУзПБ є однією із форм правомірної процесуальної поведінки, але надання судом переваги саме такій процесуальній формі закінчення процедури розпорядження майном боржника як закриття провадження у справі про банкрутство (порівняно з переходом до процедур санації чи ліквідації) можливе у разі неможливості введення процедури санації чи відкриття ліквідаційної процедури (крім наявності підстав, передбачених КУзПБ або іншим законом, норми якого впливають на подальший перебіг у процедурі банкрутства, або встановлюють мораторій на провадження у справі про банкрутство), і не може бути обґрунтоване виключно спливом встановленого 170-денного строку процедури розпорядження майном боржника».
Таким чином, сплив 170-денного строку процедури розпорядження майном боржника не може бути самостійною та виключною підставою закриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав для переходу до стадії ліквідаційної процедури.
Щодо переходу до стадії ліквідаційної процедури представник ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначив, що згідно ч. 1, 2 ст. 209 Господарського кодексу України, у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.
Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.
У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом (ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України).
Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у Постанові від 09 червня 2022 року у справі № 908/794/19: « 39. Згідно з статтею 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. 40. Статтею 58 КУзПБ встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі... 43. При цьому при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини четвертої якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.44. Тобто, враховуючи положення частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме, недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані. 45. Така правова позиція є усталеною судовою практикою та наведена у низці постанов Верховного Суду - від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20. 46. Згідно з положеннями частини третьої статті 44 КУзПБ розпорядник майна зобов" язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна божника та визначити його вартість, а аналіз норм КУзПБ та судової практики його застосування свідчить, що засобом встановлення обсягу та вартості активів боржника є інвентаризація... 48. Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (пункт 15 Розділу II Положення про інвентаризацію)».
Таким чином, перехід до ліквідаційної процедури можливий за наявності наступних обставин: 1) Перевищення зобов'язань (пасивів) Боржника над його активами. При цьому, активи Боржника встановлюються не виключно на підставі даних бухгалтерського обліку чи фінансової звітності Боржника, а в процесі інвентаризації активів Боржника під час процедури розпорядження майном. 2) Неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Тобто, навіть сама номінальна наявність активів Боржника не є достатньою підставою для закриття провадження у справі, адже погашення вимог кредиторів повинно бути здійснене за рахунок таких активів без процедур банкрутства, тобто власне самим Боржником, і таке погашення повинно бути не гіпотетично можливим, а мати реальний характер, що повинно оцінюватися судом в кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи, включаючи види активів, можливість, організаційні та фінансові ресурси для їх реалізації, поведінка Боржника тощо. ТОВ «Суффле Агро Україна» стверджує, що у Боржника немає ні активів, достатніх для погашення кредиторських вимог та зобов'язань, ні бажання та можливості ці зобов'язання погасити, на підставі наступного.
Стосовно звіту розпорядника майна та матеріалів інвентаризації боржника, представник ТОВ «Суффле Агро Україна» наголосив, що розпорядник майна подав суду клопотання від 20/10/2023 року про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Дане клопотання базується на рішенні зборів кредиторів, а також на звіті розпорядника майна від 09/10/2023 року по проведеній роботі в процедурі розпорядження майном.
Як вбачається зі звіту розпорядника майна та матеріалів справи, Боржник систематично ігнорував як вимоги суду про надання документів, так і вимоги розпорядника майна про надання документів та проведення інвентаризації, зокрема Боржником проігноровано: Вимогу розпорядника майна від 31/01/2023 року № 2-31 про надання документів. Вимогу розпорядника майна від 31/01/2023 року № 3-31 про надання документів. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04/04/2023 року про надання документів. Вимогу розпорядника майна від 04/04/2023 року про надання документів. Вимогу розпорядника майна від 26/06/2023 року про надання документів та інформації.
Відповідно до листа ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровські області від 17/02/2023 № вих-10/1862 за боржником зареєстровано 8 одиниць сільськогосподарської техніки, 1984-95 років реєстрації, однак виявити техніку фізично, встановити її стан та вартість не вдалося через бездіяльність боржника.
Згідно листа Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровські області від 13/02/2023 № 31/4-508, за боржником зареєстровано автомобілі ВАЗ 1987 р.в., УАЗ 193 р.в. та ГАЗ-САЗ 1991 р.в., однак виявити техніку фізично, встановити її стан та вартість не вдалося через бездіяльність боржника.
Відповідно до даних ДРРПНМ, за боржником зареєстровано 4 одиниці нерухомого майна, однак, як вже неодноразово повідомлялося суду, у процесі виконавчого провадження ще приватним виконавцем Селезньовим встановлено, що майно знаходиться у незадовільному стані, дані обставини не були спростовані боржником.
Розпорядником майна боржника проведення обстеження за місцезнаходженням, про що складено відповідний акт від 17/03/2023 року. Згідно даного акту, боржник за місцезнаходженням відсутній, там знаходиться приватний одноповерховий житловий будинок. Будь-які працівники боржника, а так само і майно, товарні залишки тощо -відсутні. Бухгалтерської документації боржника не виявлено.
Боржник відмовився провести інвентаризацію свого майна належним чином, натомість подав суду фінансову звітність за 2020-2022 роки та наступні документи щодо самостійно проведеної інвентаризації: Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16/03/2023 року по субрахунку 105. Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16/03/2023 року по субрахунках 105, 104, 103. Інвентаризація товарів 1005 від 25/02/2023 року. Інвентаризація товарів на складі № 2 від 16/03/2023 року. Інвентаризація товарів на складі № 3 від 16/03/2023 року. Інвентаризація товарів на складі № 4 від 16/03/2023 року. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 36 за 4 квартал 2022 року.
Відповідно до частини 3 статті 44 КУзПБ, розпорядник майна зобов'язаний не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
З матеріалів інвентаризації вбачається, що вона була здійснена одноособово директором боржника Строганом К.С. без залучення розпорядника майна Микитюка А.І. із порушенням законодавства, зокрема через наступне.
Інвентаризація активів та зобов'язань Боржника повинна проводитися відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (надалі також - Положення про інвентаризацію).
Відповідно до пункту 5 розділу І. (Загальні положення) Положення про інвентаризацію, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
Розділ II Положення про інвентаризацію встановлює основні вимоги до організації та основні правила проведення інвентаризації: 4. Голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) забезпечують додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов'язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації. 7. Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів. 14. Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації. 16. В інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.
На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.
Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об'єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.
Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв'язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів. Як вбачається із наданих інвентаризаційних описів: інвентаризація здійснювалася без участі розпорядника майна, інвентаризація здійснювалася без участі матеріально відповідальних осіб; інвентаризація здійснювалася без обов'язкового підрахунку, зважування, обміру, а відповідні акти обмірів і розрахунки не додані до інвентаризаційних описів; із інвентаризаційних описів неможливо встановити місцезнаходження цінностей; інвентаризаційні описи вчинені з порушенням вимог законодавства, зокрема не містять інвентарних номерів, не дають змоги встановити їх місцезнаходження та/чи матеріально відповідальну особу, дебіторська заборгованість взагалі не інвентаризувалася, а оформлена у вигляді оборотно-сальдової бухгалтерської відомості із рахунку.
Представник ТОВ «Суффле Агро Україна» вважає, що є всі підстави стверджувати, що фактична інвентаризація не проводилася, бо основною метою інвентаризації, як вже зазначалося, є не перелічення усіх активів та зобов'язань Боржника відповідно до даних його бухгалтерського обліку, а саме перевірка їх наявності, стану, відповідності їх оцінки, а отже - забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку, а не його автоматичне відтворення.
Натомість Боржником було формально виконані вимоги чинного законодавства, КУзПБ та прямі вимоги суду у справі про банкрутство та надані виключно ті дані, які містяться в бухгалтерському обліку Боржника.
Крім того, в межах даної справи про банкрутство судом було розглянуто 15 судових справ за позовами ТОВ «Суффле Агро Україна» до боржника, фіктивних конкурсних кредиторів та контрагентів боржника, відповідно до яких було визнано недійсними понад ЗО договорів. Правовим наслідком недійсності договорів є подвійна реституція, тобто, боржник зобов'язаний повернути контрагентам ТМЦ, які ним обліковуються (ймовірно) та були отримані в рамках недійсних договорів. У зв'язку із чим, запаси боржника підлягають коригуванню (зменшенню) на суму 22 664 427,45 грн. - Таблиця активів, що не є власністю Боржника на підставі рішень суду у справі про Банкрутство додається. Однак, так звані матеріали інвентаризації не враховують вказаних судових рішень.
Таким чином, в подальшому при співставленні активів та пасивів Боржника будуть використані дані бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інвентаризації із врахуванням зауважень щодо її проведення.
Щодо пасивів боржника, представник ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначив, що за основу для аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника взято подану Боржником останню фінансову звітність Боржника станом на 31.12.2022 року.
Отже, після відкриття провадження у справі про банкрутство, із 2023 року Боржник фактично припинив здійснювати господарську діяльність.
Балансом Боржника станом на 31.12.2022 року підтверджено, що загальний розмір пасивів (зобов'язань Боржника) складає 182 749 500,00 грн., у тому числі: поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 70 392 200,00 грн., поточна кредиторська заборгованість за розрахунками зі страхування - 75 200,00 грн., інші поточні зобов'язання - 112 282 100,00 грн.
Стосовно активів боржника, представник ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначив, що боржник не надав інформації щодо залишків на банківських рахунках, отже залишки на всіх банківських рахунках Боржника складають 0,00 грн. Необоротні активи Боржника, як вбачається із балансу Боржника станом на 31.12.2022 року, необоротні активи Боржника мали вартість 3 496 400,00 грн. та складалися із 2 336 500,00 -незавершені капітальні інвестиції та 1 159 900,00 грн. основних засобів.
Отже інвентаризація необоротних активів, проведена одноособово боржником, містить два інвентаризаційні описи: Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16/03/2023 року по субрахунку 105, відповідно до якого зазначено три автомобілі (Ваз, Уаз, Газ) на загальну вартість 23 202,61 грн., та Інвентаризаційний опис необоротних активів від 16/03/2023 року по субрахунках 105, 104, 103, в якому зазначено 35 одиниць різноманітного майна (техніки, нерухомості, обладнання) на загальну вартість 1 291 499,31 грн. При цьому, даний опис навіть не містить залишкової вартості основних засобів, а містить лише первісну-5 360 158,12 грн. та знос - 4 068 658,12 грн., а тому залишкову вартість потрібно вираховувати арифметично. Таким чином, вартість необоротних активів згідно так званої інвентаризації нібито складає 1 314 701,92 грн., однак фактично це не відповідає дійсності.
Порядок інвентаризації основних засобів регулюється пунктом 1 розділу III Положення про інвентаризацію:1.1. До початку інвентаризації перевіряються: наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на основні засоби; наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті підприємством в оренду, на зберігання, у тимчасове користування.1.2. Інвентаризаційний опис складається за об'єктами основних засобів чи групами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою. Однотипні за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання, однакової вартості об'єкти основних засобів, що надійшли одночасно на підприємство та щодо яких ведеться груповий облік, в інвентаризаційному описі наводяться за найменуванням із зазначенням кількості цих об'єктів...1.3. Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, заводського номера (у разі його наявності), року випуску, первісної (переоціненої) вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей. Об'єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню. Під час інвентаризації машин, обладнання та транспортних засобів перевіряються заводські номери кузова, двигуна, шасі тощо. Багаторічні насадження вносяться до інвентаризаційного опису за культурами, ботанічними сортами із зазначенням року закладення, площі, кількості дерев або кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються за видом і родом споруд із зазначенням їхніх розмірів, року спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначення і стан. Під час проведення інвентаризації земельних ділянок, будівель, споруд, іншої нерухомості, водоймищ та інших об'єктів природних ресурсів перевіряється наявність документів, що підтверджують право власності підприємства на ці об'єкти.1.5.У разі виявлення об'єктів, що не знаходяться на обліку, а також об'єктів, дані про які відсутні в обліку, до інвентаризаційного опису відсутні відомості і технічні показники про такі об'єкти вносяться, наприклад, так: про будівлі - зазначаються їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об'єм (зовнішній чи внутрішній обмір), площа (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо. Оцінка виявлених об'єктів проводиться за справедливою вартістю. 1.6. Основні засоби, що ремонтуються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі документів про передачу об'єктів у ремонт.
Інвентаризаційні описи необоротних активів від 16/03/2023 року містять істотні недоліки, зокрема: відсутня вся передбачена інформація щодо активів, повне найменування, інвентарний номер, місцерозташування, матеріально відповідальна особа, відсутня справедлива оцінка майна, навіть коли припустити, що воно фізично існує, існують суперечності із даними фінансової звітності, зокрема, немає згадки про незавершені капітальні інвестиції, які обліковувалися на балансі в сумі 2 336 500,00 грн., натомість вартість основних засобів (попри амортизацію) у 2023 році неймовірним чином збільшилася із 1 159 900,00 грн. до 1 314 701,92 грн., що майже неможливо за умови припинення господарської діяльності; щодо нерухомого майна, заявник вже зазначав вище, що воно знаходиться у непридатному для використання стані та не коштує рівно нічого.
Таким чином, наявні дані інвентаризації не підтверджують ні фактичну наявність основних засобів, ані їх залишкову вартість, а лише дублюють дані бухгалтерського обліку.
Також, як вбачається із балансу Боржника станом на 31.12.2022 року, запаси боржника повністю складалися із готової продукції на суму 33 071 300,00 грн.
Дана інвентаризація запасів, проведена одноособово Боржником, містить інвентаризаційні описи товарів на загальну суму 35 407 841,04 грн.: Інвентаризація товарів 1005 від 25/02/2023 року. Інвентаризація товарів на складі № 2 від 16/03/2023 року. Інвентаризація товарів на складі № 3 від 16/03/2023 року. Інвентаризація товарів на складі № 4 від 16/03/2023 року.
Так звана інвентаризація не враховує 15 судових рішень у рамках даної справи про банкрутство Боржника, відповідно до яких запаси повинні бути відкориговані згідно із таблицею, доданою до Доповнень, на загальну вартість 22 664 427,45 грн.
Зазначеними були визнані недійсними (фраудаторними) договори на поставку Боржнику вказаних матеріальних цінностей.
Відповідно до статті 216 ЦКУ, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, все майно, нібито отримане Боржником за недійсними правочинами (а насправді є всі підстави вважати, що воно ніколи фактично не передавалося, а лише обліковується Боржником) підлягає поверненню контрагентам. Як вбачається із Інвентаризаційних описів товарів, багато позицій в обліку Боржника та у рішеннях судів збігаються.
Порядок інвентаризації запасів регулюється пунктом 4 розділу III Положення про інвентаризацію: Інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку. На малоцінні та швидкозношувані предмети, які обліковуються в оперативному порядку, інвентаризаційні описи не складаються, а перевіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому нестача предметів оформлюється актом. Спецодяг та предмети індивідуального користування, відправлені у прання та ремонт, перевіряються на підставі документів надавача послуг. 4.2. Інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності. Кількість запасів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів з обов'язковою перевіркою наявності в натурі частини вказаних цінностей. 4.3. На запаси, що перебувають в дорозі, не оплачену у строк покупцями відвантажену продукцію (товари) та на запаси, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), складається окремий інвентаризаційний опис та перевіряється обґрунтованість сум, що відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Такі суми можуть бути визнані, якщо вони підтверджені належно оформленими документами, зокрема рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур), що пред'явлені покупцям, охоронними розписками, які переоформлені на дату проведення інвентаризації або близьку до неї. 4.4. Виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносяться до окремого інвентаризаційного опису, в якому вказуються найменування відповідних запасів, їх кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих предметів у господарських цілях.
Інвентаризація запасів була здійснена також із порушенням вимог законодавства, крім цього, неможливо уявити, що така продукція як зерно, борошно, комбікорм не втратили споживчих якостей та вартості із 2020, 21, а іноді - із 2019 року.
У зв'язку із чим, дані вказаних Інвентаризаційного опису не ідентифіковані та не підтверджені.
Стосовно дебіторська заборгованість представник ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначив, що інвентаризація дебіторської заборгованості не здійснювалася, натомість Боржник подав Оборотно-сальдову відомість по рахунку 36 за 4 квартал 2022 року, відповідно до якої загальний розмір дебіторської заборгованості Боржника складає 69 751 132,87 грн.
Порядок інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей регулюється пунктом 7 розділу III Положення про інвентаризацію: 7.1. Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей полягає у звірці документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках, та оформлюється актом інвентаризації. 7.3. Дебіторська і кредиторська заборгованості перевіряються щодо дотримання строку позовної давності, обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів, наданих кредитів (позик), з підзвітними особами, депонентами, іншими дебіторами і кредиторами. 7.5. В акті інвентаризації вказуються найменування проінвентаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованостей, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованостей, щодо яких строк позовної давності минув. Таким чином, при інвентаризації дебіторської заборгованості необхідно перевіряти обґрунтованість сум, в тому числі з точки зору реальності їх стягнення.
Відповідно до норм п. 4 НП(С)БО 10 у бухгалтерському обліку безнадійною заборгованістю вважають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої є впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності. Упевненість у неповерненні дебіторської заборгованості ґрунтується на таких обставинах, з яких можна говорити про те, що її не буде погашено. Оскільки чітких критеріїв класифікації безнадійної заборгованості в бухгалтерському обліку немає, підприємство може на власний розсуд указати в Положенні про облікову політику, за якими саме ознаками заборгованість зараховують до безнадійної. Часто під час визначення безнадійної дебіторської заборгованості орієнтуються на "податкові" критерії такої заборгованості з пп. 14.1.11 ПКУ.
Як вбачається із відкритих джерел інформації, дебіторська заборгованість Боржника у значній мірі є безнадійною. У додатку проаналізована дебіторська заборгованість Боржника з точки зору ймовірності її повернення.
До першої групи дебіторів віднесена безнадійна дебіторська заборгованість на загальну суму 44 829 676,79 грн. за наступними критеріями: боржник знаходиться у стадії банкрутства, в т.ч. ліквідації (Добробут-Агро., Лан-Снаб, Правда та ін.); боржник не здійснює господарської діяльності, не має активів, втратив статус платника ПДВ тощо.
До другої групи віднесені дебітори на загальну суму 24 921 456,07 грн., однак, потрібно зважати на наступні обставини: Всі дебітори входять до Групи Кисіля і для повернення такої заборгованості не потрібно було б значних судових процесів, якби у бенефіціарного власника Групи було бажання здійснювати погашення заборгованості. ЄДРСР взагалі не містить жодної судової справи, де би Боржник був позивачем та вчиняв бодай якісь судові заходи стягнення дебіторської заборгованості. Більшість основних дебіторів, хоча і здійснюють господарську діяльність, не мають достатніх ресурсів для погашення всієї заборгованості, а заборгованість виникла досить давно, на підставі договорів 2019-2021 років.
Таким чином, Оборотно-сальдова відомість по рахунку 36 за 4 квартал 2022 року не відображає перевірки обґрунтованості сум заборгованості та не є належним актом інвентаризації (інвентаризаційним описом) активів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Фактично це означає, що актив визнається активом лише до того часу, поки його використання приведе до отримання економічних вигод, тобто до доходу у разі продажу чи до інших випадок внаслідок використання у господарській діяльності. В іншому випадку актив не визнається, що має знайти відповідне відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства.
Для оцінки та підтвердження визнання активів існує ряд нормативних документів, у тому числі тих, що регулюють проведення інвентаризації, а також стандарти бухгалтерського обліку, які встановлюють вимоги до визнання до оцінки та переоцінки активів; для кожного виду активів існують свої стандарти.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Згідно статті 8 вказаного Закону, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство, крім іншого, самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних тощо.
Відповідно до пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, що вже зазначалося в даних доповненнях, проведення інвентаризації є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 року N 246 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (надалі -Стандарт Запаси), відповідно до пункту 4 якого запаси - активи, які:утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством,чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
Відповідно до пункту 5 Стандарту Запаси, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Відповідно до пунктів 24-25 Стандарту Запаси, запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 року N 237 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (надалі - Стандарт Дебіторська Заборгованість).
Відповідно до пункту 5 Стандарту Дебіторська Заборгованість, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Пункт 4 Стандарту Дебіторська Заборгованість містить визначення «Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості» - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. А відповідно до пункту 7 вказаного Стандарту, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів, зазначених у пункті 8 Стандарту Дебіторська Заборгованість: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності, для розрахування якого також є кілька способів, зокрема на підставі питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході, строків непогашення та інше.
Пункт 4 Стандарту Дебіторська Заборгованість містить визначення «Безнадійна дебіторська заборгованість» - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Відповідно до пункту 11 вказаного Стандарту, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів...
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Таким чином боржник не підтвердив активи не лише належними інвентаризаційними описами, які хоча б формально відповідали би законодавству, але й порушував правила бухгалтерського обліку, обліковуючи в якості активів те майно та майнові права, які фактично не є активами, оскільки їх використання не приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Найбільш очевидно це в питанні дебіторської заборгованості, до якої віднесена безнадійна дебіторська заборгованість суб'єктів господарювання, у стадії банкрутства чи таких, що не здійснюють діяльності та втратили статус платників ПДВ. Загалом інша дебіторська заборгованість ніколи належним чином не інвентаризувалася та не відносилася до безнадійної.
Загальна вартість активів Боржника згідно даних останньої фінансової звітності станом на 31.12.2022 року складає 331 497 500,00 грн.
Однак в процесі так званої інвентаризації Боржником зазначено активи лише на суму 106 473 675,83 грн.
З огляду на те, що інвентаризація проведена із грубим порушенням законодавства, ці активи не ідентифіковані, не зазначені їх місцезнаходження, матеріально-відповідальна особа, реальний стан та вартість, а тому вартість активів не підтверджена та становить 0,00 грн.
У той час як розмір пасивів Боржника за даними останньої фінансової звітності станом на 31.12.2022 року складає 182 749 500,00 грн.
Таким чином, пасиви Боржника значно перевищують його активи.
Щодо неспроможності боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедури ліквідації, представник ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначив, що відповідно до частин 1, 5 статті 65 КУзПБ: Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс... Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку. Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством».
Таким чином, норми КУзПБ допускають ситуацію, коли майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, що зумовлює відновлення підприємницької діяльності боржника.
Отже, аналізуючи неплатоспроможність боржника, тобто його неспроможність виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедури ліквідації, слід брати до уваги як фінансові показники (співставлення активів та пасивів Боржника), так і його фактичну спроможність виконати грошові зобов'язання, що полягає як в об'єктивній можливості, так і в суб'єктивному відношенні Боржника щодо повернення боргу, вчинення ним відповідних дій на погашення заборгованості перед кредиторами.
Навіть наявність таких активів як дебіторська заборгованість саме по собі не свідчить про платоспроможність Боржника, оскільки повернення дебіторської заборгованості вимагає, по-перше, значного часового проміжку та організаційно-фінансових зусиль Боржника, якими той може не володіти, а по-друге (що більш важливо) - активної позиції Боржника зі стягнення цієї дебіторської заборгованості, яка полягатиме у фактичному волевиявленні та у бажанні стягнення дебіторської заборгованості саме для розрахунку із кредиторами. Аналогічні випадки можуть стосуватися і наявності основних засобів чи запасів, які підлягають оцінці та продажу, внаслідок яких мають надійти грошові кошти, а не виникне нова дебіторська заборгованість.
Загалом ТОВ «Суффле Агро Україна» є кредитором багатьох підприємств так званої Групи Кисіля Сергія Васильовича (м. Дніпро), в яких він є кінцевим бенефіціарним власником, які на сьогодні фактично є неплатоспроможними: Справа № 904/4849/22 про банкрутство ТОВ "ЛАН - СНАБ", Справа №904/4937/22 про банкрутство ТОВ "ПРАВДА", Справа №904/4850/22 про банкрутство ТОВ "ВСП АФ ПРОМІНЬ", Справа №904/4847/22 про банкрутство СТОВ "АФ "МАЯК", Справа №904/4867/22 про банкрутство СТОВ "АКЦЕНТ- АГРО", Справа № 906/1195/22 ТОВ "АГРО-СЕМ 3", Справа № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ "УКРАЇНКА", справа № 904/1271/23 про банкрутство ФГ "ДОБРОБУТ-АГРО.", справа № 904/1273/23 про банкрутство СГ ТОВ "РАЙАГРОХІМ". Станом на сьогодні: Жодна із компаній належно не розрахувалася за поставлені товари. Загальна сума стягнутих коштів на користь ТОВ «Суффле Агро Україна» за 15-ма судовими рішеннями складає понад 110 млн. грн.
ТОВ «Суффле Агро Україна» було подано більше 100 позовів у межах вказаних справ про банкрутство, всі із яких без винятку завершилися рішеннями про визнання недійними (фраудаторними) договорів боржників із фіктивними кредиторами, а в деяких справах встановлені факти підробки документів.
Представник ТОВ «Суффле Агро Україна» також зазначив, що боржник не заперечував проти відкриття провадження у справі про банкрутство та не подав відзиву та доказів на спростування доводів про власну неплатоспроможність. Представники боржника не взяли участі в жодному судовому засіданні, боржник визнав усі заявлені фіктивні вимоги кредиторів. Боржник систематично не виконував ухвали суду, не здійснював інвентаризації належним чином, не надавав витребувані документи, а здійснив інвентаризацію самостійно із порушенням вимог законодавства.
При цьому, як вбачається матеріалами справи, останнім роком діяльності, за який Боржник подавав податкові, фінансові та статистичні звіти, був 2022 рік, отже, після відкриття провадження у справі про банкрутство, із 2023 року Боржник фактично припинив здійснювати господарську діяльність, хоча для цього не було жодних фактичних підстав.
Боржник не з'явився ні на збори, ані на засідання комітету кредиторів, не надав жодних пояснень щодо можливостей погашення заборгованості.
З 2022 року Боржник не вчинив жодних дій щодо стягнення дебіторської заборгованості.
Боржник провів інвентаризацію із грубими порушеннями законодавства з метою спотворити свій реальний фінансовий стан та надати розпоряднику майна формальний привід для висновку про відсутність ознак неплатоспроможності.
Отже, боржник на сьогоднішній день не виявляв жодного наміру погашати заборгованість перед кредиторами.
Представник ТОВ «Суффле Агро Україна» зазначив, що, зважаючи на повну відсутність грошових коштів у Боржника, відсутність достовірних та належних даних про активи Боржника, їх фактичну наявність, місцерозташування, матеріально відповідальних осіб, кількість, якість та реальну вартість, значні фінансові та організаційні витрати для розшуку активів та організації їх продажу та стягнення дебіторської заборгованості, відсутність господарської діяльності Боржника протягом 2023 року та повну бездіяльність щодо повернення дебіторської заборгованості, самоусунення Боржника від участі у справі про банкрутство, нез'явлення на збори та комітет кредиторів, подальшою процедурою у даній справі про банкрутство може бути виключно ліквідація Боржника.
А тому, представник ТОВ «Суффле Агро Україна» просить суд залишити без задоволення клопотання керівника боржника про закриття провадження у справі та розглянути клопотання щодо переходу до наступної судової процедури.
Господарський суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника ТОВ «Суффле Агро Україна», дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПУ України).
Господарський суд оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих керівником боржника до свого клопотання, вважає, що керівником не доведено належними та допустимим доказами викладені обставини для закриття провадження у справі, оскільки доводи викладені в запереченнях ТОВ «Суффле Агро Україна" їх спростовують.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив клопотання керівника ТОВ “Українка” Строгана К.С. №18012024 від 18.01.2024р. про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ “Українка” - залишити без задоволення.
Щодо розгляду клопотання розпорядника майна про перехід до наступної судової процедури, господарський суд зазначає, що 22.01.2024р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Траст - Інвест" надійшла заява до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" про визнання грошових вимог на загальну суму 300 000,00грн.
Ухвалою господарського суду від 05.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Траст - Інвест" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" про визнання грошових вимог на загальну суму 300 000,00грн. - прийнято до розгляду. Призначено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Траст - Інвест" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" про визнання грошових вимог на загальну суму 300 000,00грн. на 14.02.2024р. о 10:00год. Зобов'язано: ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи). Боржника та розпорядника майна - надати суду повідомлення щодо розгляду заяви ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" з грошовими вимогами до боржника.
Представник ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" зазначив, що дані кредиторські вимоги є конкурними.
Господарський суд встановив, що розпорядником майна на виконання вимог ухвали господарського суду від 05.02.2024 та вимог Кодексу України з процедур банкрутства не надано повідомлення щодо розгляду заяви ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" з грошовими вимогами до боржника.
А отже, без розгляду конкурсних вимог кредитора не можливо розгляду клопотання розпорядника майна про перехід до наступної судової процедури, а тому господарський суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.
Присутній в судовому засіданні представник ТОВ «Суффле Агро Україна" не заперечував проти відкладення.
Враховуючи вищенаведене, для повного та всебічного розгляду справи, господарський суд вирішив відкласти підсумкове засідання суду та розгляд клопотання розпорядника майна від 20.10.23р. про припинення процедури розпорядження майном ТОВ “Українка”, визнання ТОВ “Українка” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Микитюка А.І.; клопотання розпорядника майна ТОВ «Українка» арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 10.11.2023р. про затвердження звіту арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Українка» у справі № 904/4841/22 за період з 25.01.2023р. по 31.10.2023р., заяви ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" про визнання грошових вимог на загальну суму 300 000,00грн. на 28.02.2024р. о 12:30год.
Керуючись ст. ст. 44 45, 46, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 121, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Клопотання керівника ТОВ “Українка” Строгана К.С. №18012024 від 18.01.2024р. про закриття провадження у справі № 904/4841/22 про банкрутство ТОВ “Українка” - залишити без задоволення.
Відкласти підсумкове засідання суду та розгляд клопотання розпорядника майна від 20.10.23р. про припинення процедури розпорядження майном ТОВ “Українка”, визнання ТОВ “Українка” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Микитюка А.І.; клопотання розпорядника майна ТОВ «Українка» арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 10.11.2023р. про затвердження звіту арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Українка» у справі № 904/4841/22 за період з 25.01.2023р. по 31.10.2023р., заяви ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНКА" про визнання грошових вимог на загальну суму 300 000,00грн. на 28.02.2024р.о 12:30год.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Дніпропетровської області за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, зал судового засідання № 3-308.
Зобов'язати:
ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи) в тому числі документальні докази належного виконання умов договору.
Кредиторів - у разі наявності надати суду заперечення на заяву ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" з грошовими вимогами до боржника.
Боржника та розпорядника майна - надати суду повідомлення щодо розгляду заяви ТОВ "Юридичне бюро "Траст - Інвест" з грошовими вимогами до боржника.
Явку в судове засідання учасників провадження у справі про банкрутство визнати обов'язковою.
Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв'язку.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) та підлягає оскарженню.
Ухвала підписана - 15.02.2024р.
Копію ухвали надіслати: кредиторам, боржнику, розпоряднику майна.
Суддя І.В. Владимиренко