Номер провадження: 33/813/314/24
Номер справи місцевого суду: 521/15802/23
Головуючий у першій інстанції Федоренко Т. І.
Доповідач Кравець Ю. І.
15.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарці судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- якою провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, закрито на підставі ст.22 КУпАП та звільнено останню від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням,
установив
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 закрито провадження у справі на підставі ст.22 КУпАП та звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції враховуючи обставини справи, військовий стан, особу, стосовно якої складено протокол, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, що на час розгляду справи транспортний засіб знятий з обліку в уповноваженому органі у Польщі, та те, що від її дій не настало тяжких наслідків, ту обставину, що ОСОБА_1 є опікуном дитини-сироти, вважає можливим звільнити особу від адміністративної відповідальності за ст.485 МК України за малозначністю та оголосити їй усне зауваження.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник митниці ставить питання про скасування постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року та прийняття нової постанови, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі від 50% до 150% від недоборів митних платежів у сумі 66743,75 грн..
Доводи скарги зводяться до того, що судом першої інстанції винесена постанова без повного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Зокрема:
- митним законодавством України чітко визначена санкція статті 485 МК України, яка не передбачає звільнення порушника від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю;
- суд не помилково не прийняв до уваги, що під час здійснення митного оформлення 11.10.2021 року та в подальшому, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення - 22.05.2023 року транспортний засіб не було знято з обліку у відповідному органі Республіки Польща.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилась, про місце та час судового розгляду повідомлялась засобами зв'язку, зазначеними в матеріалах справи, причини неявки апеляційному суду не повідомила.
Окрім того, представник Одеської митниці Кептене Д.А. надіслав до апеляційного суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, апеляційну скаргу підтримав.
Апеляційний суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та представника митниці на підставі доводів, викладених в ній, а також доказів, які містяться в матеріалах справи.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно матеріалів справи, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0947/50000/23 від 22.05.2023 року 11.10.2021 року до відділу митного оформлення №2 митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці для митного контролю та митного оформлення декларантом ФОП ОСОБА_2 , який діє на підставі договору від 11.10.2021 №425 з гр. України ОСОБА_1 про надання брокерських послуг та декларування товарів було подано МД типу «ІМ 40 АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500060/2021/201286.
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення декларантом ОСОБА_2 до Одеської митниці були надані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане у м. Перемишль № SERIA DR/ НОМЕР_1 від 11.04.2002, паспорт громадянина України серії паспорт НОМЕР_2 , виданий Комінтернівським PB УМВС України в Одеській області від 13.11.2002, договір купівлі-продажу б/н від 12.07.2021, документ про зняття з обліку транспортного засобу виданий у м. Плоцьк від 12.07.2021 №K.5429.1.960.2021.ACZ, заява на зміну режиму б/н від 11.10.2021, заява на посвідчення б/н від 11.10.2021.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД № UA500060/2021/201286 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем транспортного засобу марки OPEL;-модель ZAFIRA;-номep кузова/VIN: НОМЕР_3 , є BUC DSRІUSZ TOMASZ ( НОМЕР_4 ), а покупцем та одержувачем є гр. України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Комінтернівським PB УМВС України в Одеській області, від 13.11.2002, ДРНФО - НОМЕР_5 ).
Відповідно граф 31,33 МД №UA500060/2021/201286 заявлено товар: Легковий автомобіль - 1 шт., марки - OPEL;- модель ZAFIRA;-номep кузова/VIN: НОМЕР_3 ; код товару УКТ ЗЕД визначено та заявлено 8703329030.
Митна вартість автомобілю, згідно договору купівлі-продажу від 12.07.2021 б/н склала 5700 польських злотих (37 642,23 грн.).
Митні платежі за транспортний засіб по МД № UA500060/2021/201286 без застосуванням преференції «310» було нараховані та сплачені в розмірі 35 883,40 грн.
Після здійснення митного оформлення за МД від 11.10.2021 №UA500060/2021/201286 вищевказаний транспортний засіб було випущено у вільний обіг.
Статтею 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.
Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України від 27.01.2023 №26/26-04/7.10/139 до Одеської митниці спрямовано лист митних органів Республіки Польща від 01.12.2022 № 0201-IGM.541.388.2022.4.JC (вхід. Держмитслужби від 26.12.2022 №26779/11), за результатами опрацювання якого встановлена невідповідність документів та інформації, які надавались митному органу під час митного контролю та митного оформлення легкового транспортного засобу марки - OPEL;- модель ZAFIRA;-номep кузова/VIN: НОМЕР_3 .
Так, згідно відповіді палати фіскальної адміністрації у Вроцлаві Республіки Польща встановлено, що відповідно ст. 79, пт. 1 Закону Р.Польщі від 20.06.1997 «Закон про дорожній рух», транспортний засіб підлягає зняття з обліку у відповідному органі, який був містом останньої реєстрації транспортного засобу, по заяві його власника. Тобто, даний орган, який знімає з обліку повинні бути ідентичні з назвою органу, який видавав реєстраційний паспорт.
Тобто, транспортний засіб марки - OPEL;- модель ZAFIRA;-номep кузова/VIN: НОМЕР_3 його власником не було знято з обліку в уповноваженому органі у Польщі.
Крім того, є посилання на Інтернет - сторінку https://historiapoiazdu.gov.pl. за допомогою якої встановлено що OPEL;- модель ZAFIRA;-номep кузова/VIN: НОМЕР_3 не знято з обліку в Республіці Польща станом на 22.05.2023.
Таким чином встановлено, що при декларуванні вищезазначеного транспортного засобу для застосування пільгового режиму, преференції у сплаті митних платежів були надані документи, які стали підставою для заявлення у МД № UА500060/2021/201286 неправдивих відомостей про зняття з обліку уповноваженим органом у Польщі транспортного засобу марки OPEL;- модель ZAFIRA;-номep кузова/VIN: НОМЕР_3 .
Сума митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України вищевказаного транспортного засобу без застосування преференції, відповідно до листа митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці від 18.04.2023 №7.10-28.1-02/789 становить 94127,15 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 66743,75 грн. (без добровільного внеску в розмірі 8500 грн.).
Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні вищезазначеного транспортного засобу гр. України ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення були надані документи, які стали підставою для заявлення у МД №UА500060/2021/201286 від 11.10.2021 неправдивих відомостей про зняття з обліку уповноваженим органом у Польщі транспортного засобу марки OPEL;- модель ZAFIRA;-номep кузова/VIN: НОМЕР_3 та застосування пільгового режиму, преференції у сплаті митних платежів.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 при поданні до Одеської митниці МД від 11.10.2021 №UА500060/2021/201286 вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 66743,75грн., (без добровільного внеску в розмірі 8500 грн.) чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.
Відповідно до ст.485 Митного кодексу України відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 та встановлені фактичні обставини справи, учасниками провадження не оспорюються, отже апеляційний суд вважає, що її дії правильно кваліфіковані за ст. 485 МК України а саме заявлення неправдивих відомостей в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів..
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд враховуючи обставини справи, військовий стан, особу, стосовно якої складено протокол, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, що на час розгляду справи транспортний засіб знятий з обліку в уповноваженому органі у Польщі, та те, що від її дій не настало тяжких наслідків, ту обставину, що ОСОБА_1 є опікуном дитини-сироти, вважає можливим звільнити особу від адміністративної відповідальності за ст.485 МК України за малозначністю та оголосити їй усне зауваження
Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Суд, оцінивши докази, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України.
При цьому, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, з огляду на таке.
Слід зазначити, що судові рішення повинні бути не лише законні, обґрунтовані та належно мотивовані, а й справедливі за своїм змістом. Верховенство права як принцип судочинства визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Справедливим та ефективним повинен бути як судовий процес, так і результат судочинства. Право людини на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції, - це фундаментальне право, яке повинно бути не примарним, декларативним, а ефективним, тобто дієво застосовуватися на практиці.
Так, за положеннями ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
При вирішенні питання про накладення стягнення за дане правопорушення суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, не в повній мірі врахував вимоги, передбачені ст.ст.22, 23, 33 КУпАП. Зокрема, врахував: характер вчиненого правопорушення, військовий стан, особу, стосовно якої складено протокол, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, що на час розгляду справи транспортний засіб знятий з обліку в уповноваженому органі у Польщі, та те, що від її дій не настало тяжких наслідків, ту обставину, що ОСОБА_1 є опікуном дитини-сироти.
Проте, апеляційний суд вважає, що вказані обставини є підставою для призначення стягнення в межах нижчої санкції ст. 485 МК України, оскільки вказане правопорушення є таким, що вчинене умисно, зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, враховуючи мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, враховуючи, що наслідки даного порушення є такими, що суперечать інтересам держави.
При цьому, апеляційний суд враховує, що адміністративне стягнення - це захід адекватної реакції держави на вчинення фізичною чи юридичною особою адміністративних деліктів із акцентом як на майнові (фінансові) обмеження прав, правомочностей, так й вплив на саму особу, її психіку та поведінку. Крім того, адміністративне стягнення - це засіб примусу, що застосовується від імені держави до суб'єктів адміністративного проступку, визначених винними у вчиненні адміністративного проступку.
Приймаючи до уваги наведене, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи характер та фактичні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь її вини, наслідки правопорушення, апеляційний суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 485 МК України.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються повторним дослідженням, під час апеляційного розгляду, доказів у справі.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд -
постановив
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А. - задовольнити.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року відносно ОСОБА_1 , якою провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, закрито на підставі ст.22 КУпАП - скасувати.
ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50% від недоборів митних платежів, що становить у сумі 33371, 87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець