Справа № 127/26633/23
Провадження № 1-кп/127/796/23
08 лютого 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
провівши підготовче судове засідання в приміщенні суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесено 08 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020020000515, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт, затверджений 29 серпня 2023 року прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 з додатками, відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає. В судове засідання просила викликати обвинуваченого, захисника та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування. Крім цього, прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб. Підставами для продовження вказаного запобіжного заходу, на переконання прокурора, є наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, прокурор зазначив, що останній обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до 12 років із конфіскацією майна. З огляду на тяжкість можливого покарання обвинувачений зможе ухилятись від явки до суду. Також вказала, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, без постійного джерела прибутку, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим. Крім цього, вказала на існування ризику впливу обвинуваченого на свідків, які ще не допитані. Зазначила, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вище наведеним ризикам.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляв. Крім того, заперечив щодо заявленого прокурором клопотання. Зазначив, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу перестали існувати. ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Вінниця, доказів на доведення ризику впливу обвинуваченого на свідків прокурором не надано. Крім того, не надано доказів, що ОСОБА_4 має намір вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому просив відмовити у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Разом з тим, підтримав думку свого захисника та заперечив щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що за вказаним обвинувальним актом можливо призначити судовий розгляд.
Так, відповідно до вимог ст. 32, 33 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 307 КК України підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для його повернення прокурору, визначені законом, відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, угоди у вказаному провадженні не укладались.
Сукупність вказаного переконує суд у тому, що обвинувальний акт можливо призначити до судового розгляду.
З метою підготовки до судового розгляду, суд вважає за необхідне визначити, що судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні, в яке викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого, судом роз'яснено обвинуваченому право заявити вказане клопотання.
Обвинувачений повідомив, що вказане право йому зрозуміло та клопотання про колегіальний розгляд він не заявляє, бажає, щоб зазначене провадження за його обвинуваченням розглядалось суддею одноособово, що є підставою для здійснення розгляду кримінального провадження суддею одноособово.
Вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.12.2023 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 23.02.2024 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд приймає до уваги наступне.
Так, прокурором доведено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин в особливо великих розмірах, який становить значну суспільну небезпеку. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.
Суд враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, не працює, не має постійного заробітку та доходу, соціально стримуючи факти у виді сім'ї та утриманців в нього відсутні, згідно обвинувального акту вчинив вказане кримінальне правопорушення з корисливою метою, що в сукупності дійсно свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 буде потребувати джерел до існування, а іншого джерела доходу він не мав та не має.
Крім того, при прийнятті рішення щодо запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує і стадію розгляду кримінального провадження. На даний час у справі не допитано жодних свідків, показання яких мають істотне значення. Стадія судового розгляду, наявність недопитаних свідків у справі свідчать про можливість здійснення впливу обвинуваченим на них.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Водночас прокурор просила визначити обвинуваченому розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 314, 315, 316, 317, 334 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесено 08 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020020000515 на 16.02.2024 року о 10 годині 30 хвилин в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області в залі судового засідання № 32.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.
Розгляд кримінального провадження призначити у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 08.02.2024 року до 07.04.2024 року, включно.
На підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
В решті ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: