Справа № 603/354/23
Провадження №2/603/8/2024
30 січня 2024 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гудкової Ю. Г.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
за участі представника відповідача - адвоката Андрусенка І. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 30.07.2018 року у розмірі 57 681,90 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що 30.07.2018 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку із ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг. На підставі цього договору та відповідно до виявленого бажання відповідача ОСОБА_1 відкрито кредитний рахунок і встановлено початковий кредитний ліміт, який надалі збільшено до 50 000 грн, а також надано кредитну картку для користування кредитним рахунком. Станом на 15.04.2023 року внаслідок порушення умов договору та неповернення суми кредиту у повному обсязі у ОСОБА_1 виникла заборгованість на загальну суму 57 681,90 грн. З огляду на наведені обставини просять стягнути із відповідача зазначений розмір заборгованості, а також 2684 грн сплаченого судового збору.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Андрусенко І. Я. зазначає, що 19.02.2022 року без відома відповідача на ім'я ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 із кредитним лімітом 64 900 грн. Вказані кошти сторонні особи перевели на банківську картку № НОМЕР_2 , видану на ім'я відповідача, із якої за період з 18.02.2022 року до 21.02.2022 року незаконно зняли 116 241,19 грн. Зняття коштів відбулось без фізичного пред'явлення банківської картки у банкоматах м. Херсон, де ОСОБА_1 ніколи не була, та без ідентифікації відповідача. Жодних sms-повідомлень про зняття коштів ОСОБА_1 не отримувала, а мобільний додаток «Приват24» вона не використовує. Про нестачу коштів відповідач дізналася восени 2022 року, після чого звернулася у найближче відділення АТ КБ «ПриватБанк» із відповідною заявою та повідомила правоохоронні органи про вчинені стосовно неї шахрайські дії. ОСОБА_1 нікому не передавала свою банківську картку та ПІН-код від неї, а також не дозволяла нею користуватись. Доказів того, що відповідач яким-небудь чином сприяла втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка б надала змогу ініціювати вищевказані платіжні операції, банк до позову не долучив.
Окрім того, представник відповідача звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не надавала дозволу на зміну кредитного ліміту на банківській картці № НОМЕР_2 , який 16.08.2021 року було збільшено до 25 000 грн, а 19.02.2022 року - до 50 000 грн. Також ОСОБА_1 не поінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», оскільки вони не були надані їй у письмовій формі. Враховуючи наведені обставини, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не користувалася кредитними коштами, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулова В. В. вказала, що, підписавши анкету-заяву від 30.07.2018 року, ОСОБА_1 погодилася із тим, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку становить договір банківського обслуговування. ОСОБА_1 зобов'язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися із їхніми змінами на сайті банку. На виконання умов договору ОСОБА_1 отримала кредитну картку із встановленим кредитним лімітом, розмір якого згідно умов договору банк вправі у будь-який момент змінити (анулювати). ОСОБА_1 отримала та користувалася наданою їй кредиткою, частково погашала заборгованість, проте належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання. Розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, факт користування кредитною карткою та часткове погашення заборгованості підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та відповідачем не спростовані.
Представник позивача, окрім того, вказує, що згідно умов укладеного договору відповідач несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки до стоп-листа платіжної системи. Проте ОСОБА_1 не заявляла про втрату картки, а кошти з неї були зняті у банкоматі особою, яка мала вищевказану картку та знала її ПІН-код. Враховуючи вищевикладені обставини, просить задовольнити позов АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Андрусенко І. Я. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк», оскільки заборгованість, яку просить стягнути позивач, виникла внаслідок неправомірних дій третіх осіб.
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» не забезпечили явку представника у судове засідання, разом із позовом подали клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Ухвалою суду від 12.09.2023 року частково задоволено клопотання адвоката Андрусенка І. Я. про витребування доказів по справі та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» запитувану представником відповідача інформацію.
Ухвалою суду від 19.10.2023 року частково задоволено клопотання адвоката Андрусенка І. Я. про витребування доказів по справі та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» запитувану представником відповідача інформацію.
Протокольною ухвалою суду від 30.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про огляд вебсайту АТ КБ «ПриватБанк», зважаючи на те, що до матеріалів позовної заяви долучено примірник Умов та правил надання банківських послуг, на які посилається позивач у позові.
Судом установлено такі обставини.
30.07.2018 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (т. 1 а. с. 14).
Як убачається зі змісту зазначеного документа, підписанням цієї анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила, що у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона отримала шляхом самостійного роздрукування. Окрім того, ОСОБА_1 погодилася із тим, що у разі використання нею електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису для підписання цієї анкети-заяви, такий підпис прирівнюється до її власноручного підпису.
До позовної заяви також долучено паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 19.02.2022 року із використання ОТР-пароля (т. 1 а. с. 15-19).
Як убачається із долученої до позовної заяви довідки про видані ОСОБА_1 кредитні картки, 15.08.2017 року ОСОБА_1 видано картку «Універсальна» № НОМЕР_3 з терміном дії до 08.2021 року, 16.08.2021 року - «Універсальна» GOLD № НОМЕР_2 з терміном дії до 05.2025 року (т. 1 а. с. 13).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_3 , оформленої на ОСОБА_1 15.08.2017 року, на вказану картку 30.07.2018 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 7500 грн, 16.08.2021 року кредитний ліміт збільшено до 25 000 грн, а 19.02.2022 року - до 50 000 грн, 04.11.2022 року та 15.11.2022 року кредитний ліміт зменшено до 49 908,27 грн, а 22.11.2022 року - до 0,00 грн (т. 1 а. с. 12).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30.07.2018 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.08.2019 року складала 6291,12 грн, з яких 6009,15 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 281,97 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (т. 1 а. с. 8-9).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30.07.2018 року станом на 15.04.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 57 681,90 грн, з яких: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 45 941,50 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 11 740,40 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн - заборгованість по пені та комісії (т. 1 а. с. 10-11).
Як убачається зі змісту вказаного розрахунку, 08.10.2020 року ОСОБА_1 повністю погасила заборгованість за наданим кредитом і до 18.02.2022 року її кредитний баланс не змінювався. 18.02.2022 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі 24 907,42 грн, 19.02.2022 року - 21 845,34 грн, 20.02.2022 року - 49 925,34 грн.
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 8028963-ВБ від 27.09.2023 року (т. 1 а. с. 160) на момент закінчення терміну дії банківської картки № НОМЕР_3 , виданої ОСОБА_1 згідно договору від 30.07.2018 року, по цій картці не було заборгованості.
Водночас у період з 19.02.2022 року до 20.02.2022 року із картки № НОМЕР_2 у банкоматах м. Херсон загалом знято 69 117,92 грн. Станом на 27.09.2023 року по картці № НОМЕР_2 існувала заборгованість у розмірі 57 681,90 грн, а 22.09.2022 року вказану картку заблоковано за сигналом на ОКОМ2022.09.22 (операції по картці клієнта здійснювались третьою особою).
На підтвердження користування відповідачем кредитними коштами до позовної заяви долучено виписку за договором № б/н за період з 15.08.2017 до 19.04.2023 року (т. 1 а. с. 76-77), зі змісту якої убачається, що з 30.07.2018 року до 08.10.2020 року ОСОБА_1 активно користувалася карткою № НОМЕР_3 , знімала готівку, здійснювала розрахункові операції у торгівельних мережах, оплачувала комунальні послуги та погашала заборгованість. 08.10.2020 року баланс на вказаній банківській картці становив 92,57 грн.
16.08.2021 року на банківській картці № НОМЕР_2 було збільшено кредитний ліміт до 25 000 грн, а 18.02.2022 року із цієї картки у банкоматі загалом знято 20 000 грн готівкою (20 739,21 грн із врахуванням комісії) та використано 5518,21 грн на оплату комунальних послуг.
19.02.2022 року на банківській картці № НОМЕР_2 повторно збільшено кредитний ліміт до 50 000 грн та у період з 19.02.2022 року до 20.02.2022 року загалом знято 87 000 грн готівкою у банкоматі (89 917,92 грн із врахуванням комісії). Водночас 19.02.2022 року на вказану банківську картку було здійснено переказ коштів із картки № НОМЕР_4 у розмірі 64 900 грн.
До матеріалів справи долучено надану представником відповідача копію позовної заяви з додатками у справі № 603/384/23 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (т. 1 а. с. 109-134).
Із матеріалів вищевказаної позовної заяви убачається, що 19.02.2022 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 із використанням простого електронного підпису ОТР-паролем укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 64 900 грн строком на 36 місяців із встановленням процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 18 % річних (т. 1 а. с. 118).
Вищевказані кредитні кошти були надані позичальнику шляхом встановлення на картці № НОМЕР_1 кредитного ліміту у відповідному розмірі (т. 1 а. с. 116).
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 8865181-ВБ від 09.10.2023 року картка № НОМЕР_1 - віртуальна картка до договору від 19.02.2022 року, яка була відкрита у день надання кредиту (т. 2 а. с. 1).
Як убачається із виписки за договором № б/н від 19.02.2022 року, 19.02.2022 року із вищезазначеної картки здійснено переказ коштів у розмірі 64 900 грн (т. 1 а. с. 114).
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 8028963-ВБ від 27.09.2023 року (т. 1 а. с. 160) вказані кошти за договором від 19.02.2022 року були перераховані на картку № НОМЕР_4 , а потім на картку № НОМЕР_5 та зняті у банкоматі м. Херсон.
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 9729948-ВБ від 15.11.2023 року картка № НОМЕР_6 - картка для виплат, випущена 19.02.2022 року (т. 1 а. с. 234).
Як убачається із наданих АТ КБ «ПриватБанк» записів телефонних розмов ОСОБА_1 із працівником лінії клієнтської підтримки банку (запис 2022-09-22 09_07_21), 22.09.2022 року відповідач звернулася до банку із повідомленням про шахрайські дії та несанкціоноване списання коштів із кредитної картки, а також із заявою про повернення її коштів (т. 1 а. с. 228).
На підтвердження звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів про вчинення відносно неї шахрайства представник відповідача долучив до відзиву на позовну заяву відповідний витяг з ЄРДР (т. 1 а. с. 106).
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 9729948-ВБ від 15.11.2023 року за результатом аналізу звернень ОСОБА_1 22.09.2022 року на лінію клієнтської підтримки банку встановлено, що вона стала жертвою шахрайських дій невідомих осіб, у результаті яких з її карткового рахунку несанкціоновано списано 116 241 грн. Зловмисники під час спілкування із ОСОБА_1 отримали доступ до її акаунта в «Приват24», завели та адаптували її картки в гаманці «Google-гаманець» на своєму мобільному пристрої. Встановлено, що під час проведення транзакцій зі зчитування чипа по технології NFC (G) картка ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ідентифікується як токен НОМЕР_7 . Аналізом змін акаунта «Приват24» під логіном НОМЕР_8 (фінансовий номер ОСОБА_1 ) встановлено, що відбулася зміна пароля на вхід в «Приват24» клієнтки з використанням ПІН-коду картки для виплат потерпілої № НОМЕР_9 , а також змінено логін з НОМЕР_8 на новий НОМЕР_10 . При зміні логіну в «Приват24» 18.02.2022 року також змінено фінансовий номер телефону ОСОБА_1 на новий НОМЕР_10 . Окрім того, аналізом системи відеоспостереження АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що картковий рахунок № НОМЕР_2 (токен картки НОМЕР_7 ) використовувався для зняття коштів у мережі банкоматів м. Херсон невідомим зловмисником у період з 18.02.2022 року до 20.02.2022 року із використанням зчитування чипа по технології NFC (G) (т. 1 а. с. 233-248).
Як убачається із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-230628/28694 від 09.07.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у повернені коштів, які були зняті із платіжної картки № НОМЕР_11 (т. 1 а. с. 105).
На підтвердження доводів сторони відповідача про те, що у момент зняття коштів із карткового рахунку, оформленого на ім'я ОСОБА_1 , остання не була у м. Херсон представник відповідача надав відповідь начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коропецької селищної ради Чортківського району Тернопільської області № 1500 від 16.10.2023 року із доданими до неї копіями табелів обліку робочого часу та витягами із наказів про призначення ОСОБА_1 на посаду вчителя та заступника завідувача з н/в роботи, а також бібліотекаря філії «Вістрянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Опорного закладу «Коропецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» (т. 1 а. с. 207-213).
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню, виходячи із таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Підсумовуючи наведене, суд погоджується із доводами представника відповідача та звертає увагу на те, що долучений до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, на які посилається представник позивача, та які не визнаються відповідачем, не містять підпису ОСОБА_1 , а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 30.07.2018 року шляхом підписання анкети-заяви.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
У клопотанні про огляд вебсайту позивача представник банку вказує, що такий огляд надасть можливість встановити ідентичність витягу з Умов та правил надання банківських послуг, який долучено до позову, із оригіналом Умова та правил надання банківських послуг, які розміщенні на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк», та які були чинними на момент укладення із ОСОБА_1 зазначеного договору.
Проте, на переконання суду, огляд вебсайту позивача не може спростувати чи підтвердити ознайомлення ОСОБА_1 із вказаними Умовами та правилами надання банківських послуг, а також їх прийняття, оскільки вони не містять підпису відповідача.
Водночас сторона відповідача загалом заперечує укладення договору про надання банківських послуг між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 та підписання нею анкети-заяви від 30.07.2018 року. Однак, не зважаючи на висловлені у відзиві сумніви щодо справжності підпису ОСОБА_2 , що міститься в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30.07.2018 року, сторона відповідача не заявила клопотання про проведення почеркознавчої експертизи цієї анкети-заяви. Окрім того, відповідач та її представник не надали суду жодних доказів на підтвердження вказаних заперечень.
А тому, враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що предметом дослідження у цій справі є обставини виникнення заявленого позивачем розміру заборгованості у період з лютого 2022 року, який згідно доводів сторони відповідача виник внаслідок неправомірних дій третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» (далі - Закон № 1591-ІХ) платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Держателем платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ).
Згідно п. п. 57, 42 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
Неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі
Відповідно до п. 5 Розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05.11.2014 року (у редакції, чинній станом на 18.02.2022 року), користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Проте користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 9 Розділу VІ Положення).
Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 року у справі № 686/30030/21.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходив із того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Окрім того, у постанові від 03.07.2019 року (справа № 537/3312/16) Верховний Суд вказав, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, судом установлено, що у період з 18.02.2022 року до 20.02.2022 року третіми особами були ініційовані платіжні операції, зокрема, перекази та зняття готівки із кредитної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 16.08.2021 року. Доказів волевиявлення відповідача на використання вказаних коштів позивачем не надано. Водночас факт здійснення несанкціонованих транзакцій по картці ОСОБА_1 за вищевказаний період визнається представником банку (т. 1 а. с. 234).
Оскільки АТ КБ «ПриватБанк» безспірно не доведено вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, що сприяли незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, повідомила банк та правоохоронні органи про вказаний факт, враховуючи наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 628, 634, 1046, 1054, 1055, 1066 ЦК України, суд,
У задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 .
Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова