Справа № 640/19595/22 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
13 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" до Міністерства економіки України, третя особа: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про визнання протиправним та скасування рішення, -
Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України, третя особа: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України від 03.10.2022 № 3528 "Про нарахування пені Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" (далі - Наказ).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Міністерство економіки України, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
02 січня 2024 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку подала відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" має статус Центрального депозитарію цінних паперів в розумінні Закону України "Про депозитарну систему України".
Кабінет Міністрів України розпорядженням "Про визначення органу управління державною часткою у статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів" від 07.11.2013 № 880-р визначив НКЦПФР органом управління державною часткою у статутному капіталі позивача.
Частка держави у статутному капіталі позивача, якою управляє НКЦПФР, дорівнює 25% акцій.
Згідно з протоколом №2 річних загальних зборів акціонерів ПАТ "НДУ", проведених дистанційно 05.07.2022, чистий прибуток позивача за результатами 2021 року становить 15921445,02 грн. На загальних зборах вирішено відрахувати на виплату дивідендів за результатами діяльності у 2021 році - 7960744,80 грн, тобто 50 відсотків частки прибутку, передбачених Постановою КМУ від 8 березня 2022 р. № 230.
08 липня 2022 року рішенням Наглядової ради ПАТ "НДУ" встановлено, що виплата ПАТ "НДУ" дивідендів за результатами діяльності у 2021 році здійснюється відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ "НДУ", що проведені дистанційно 05 липня 2022 року (Протокол №2) шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі через депозитарну систему України у встановленому законодавством порядку (з урахуванням частки держави у статутному капіталі) акціонерам, включеним до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеному станом на 25 липня 2022 року, у строк, протягом шести місяців з дня прийняття Зборами рішення про виплату дивідендів, тобто не пізніше 8 грудня 2022 року.
27.07.2022 ПАТ "НДУ" платіжним дорученням від 27.07.2022 № 3237 перераховано до державного бюджету дивіденди на державну частку акцій (25%) у сумі 1 990 186,20 гривень.
12.10.2022 позивач отримав від Міністерства економіки України лист вих. № 3222-04/68333-07 від 04.10.2022, в якому повідомлялось, що Мінекономіки Наказом від 03.10.2022 № 3528 затвердило розрахунок пені ПАТ "НДУ" за несвоєчасно сплачені до бюджету дивіденди.
Вважаючи вказаний Наказ відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, предметом правового регулювання якого є правові основи управління об'єктами державної власності, є Закон України "Про управління об'єктами державної власності" (далі - Закон).
Стаття 1 вказаного Закону визначає, що управління об'єктами державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до статті 3 даного Закону об'єктами управління державної власності, в тому числі, є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
Стаття 4 Закону до суб'єктів управління об'єктами державної власності відносить, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності.
Статтею 5-2 Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності відносить забезпечення формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого частини 5 статті 11 Закону господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом четвертим 5 статті 11 Закону господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, якщо інше не встановлено законом.
Абзац 5 частини 5 статті 11 Закону зобов'язує господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплатити до державного бюджету України у строк до 1 липня року, що настає за звітним, дивіденди, нараховані пропорційно розміру державної частки у їх статутних капіталах.
Абзацом сьомим частини 5 статті 11 Закону передбачено, що за несвоєчасно сплачену суму дивідендів на державну частку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, нараховується пеня.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 702 "Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави" затверджено Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави (далі - Порядок № 702), відповідно до пункту 1 якого даний Порядок визначає механізм формування Мінекономіки разом з Мінфіном дивідендної політики держави, її реалізації суб'єктами управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських організацій.
Механізм нарахування Міністерством економіки України пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, передбачений Порядком нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі №725 від 02.07.2013 (далі - Порядок №725).
Відповідно до п. 7 Порядку у місячний строк з дня отримання документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, Мінекономрозвитку розраховує розмір пені на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, та приймає в установленому порядку наказ про нарахування пені, який підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України або його перший заступник, заступники.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що оскарження нарахування пені господарськими товариствами та суб'єктами управління здійснюється відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний Наказ прийнято відповідно до абзацу 7 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", п. 2 Порядку №702 та п. 7 Порядку №725. Підставою для нарахування позивачу санкцій стало порушення позивачем строків сплати частини дивідендів до державного бюджету України.
Спірними питаннями у цих правовідносинах є підстави виникнення дивідендів та порядок і строк їх сплати, а також підстави для нарахування пені.
Щодо підстав виникнення дивідендів та порядку і строку їх сплати, колегія суддів зазначає наступне.
Єдиним порядком спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, який затверджений Кабінетом Міністрів України як центральним органом виконавчої влади, і який поширюється на усі господарські товариства, є Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави №702.
Пунктом 2 Порядку № 702 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на всі господарські організації з державною часткою у статутному капіталі, а також на господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належить господарським товариствам, державна частка у статутному капіталі яких становить 100 відсотків, у тому числі на дочірні підприємства.
Згідно з п. 8 Порядку № 702 базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, затверджуються щороку Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки та доводяться до відома суб'єктів управління корпоративними правами держави.
Відповідно до п. 9 Порядку № 702 суб'єкти управління корпоративним правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями згідно з їх установчими документами та законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 230 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, у розмірі 50 відсотків.
Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визнано Законом України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори).
До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону.
Відповідно до пункту 12 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить: розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом.
Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Разом із цим, відповідно до частини першої статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою: 1) з власної ініціативи; 2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину; 3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора); 4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року.
Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.
У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.
Крім того, частиною третьою статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державно власності" визначено, що суб'єкти управління об'єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання, представників держави і незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, єдиним акціонером (учасником) яких є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб'єкт управління об'єктами державної власності забезпечує надання кандидатур членів наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників).
Отже, відповідно до зазначених норм чинного законодавства України зобов'язання з виплати дивідендів виникає з моменту прийняття рішення загальних зборів акціонерів про виплату дивідендів. Крім того, з моменту формування передбаченого законом переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, у конкретної особи, що включена до такого переліку, виникає право отримати дивіденди, а у акціонерного товариства виникає зобов'язання їх сплатити.
На виконання зазначених вимог чинного законодавства України рішенням (протокол №2) річних загальних зборів акціонерів ПАТ "НДУ" від 05.07.2022 вирішено відрахувати на виплату дивідендів за результатами діяльності у 2021 році - 7960744,80 грн, тобто 50 відсотків частки прибутку, передбачених Постановою КМУ від 8 березня 2022 р. № 230.
08 липня 2022 року рішенням Наглядової ради ПАТ "НДУ" встановлено, що виплата ПАТ "НДУ" дивідендів за результатами діяльності у 2021 році здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття Зборами рішення про виплату дивідендів, тобто не пізніше 8 грудня 2022 року.
27.07.2022 ПАТ "НДУ" платіжним дорученням від 27.07.2022 № 3237 перераховано до державного бюджету дивіденди на державну частку акцій (25%) у сумі 1990186,20 гривень.
З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позивач, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 230, 27.07.2022, виконав зобов'язання з відрахування частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за 2021 рік, у межах строку, передбаченого абз. 5 ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", а також у порядку ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідно до якої виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства.
Щодо підстав для нарахування пені, колегія суддів зазначає наступне.
Абзацом 5 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначений строк (не пізніше 1 липня, що настає за звітним) для сплати лише тих дивідендів, які були нараховані станом на 1 липня, а не тих, що будуть нараховані після 1 липня.
Матеріали справи свідчать, що 08 липня 2022 року рішенням Наглядової ради ПАТ "НДУ" встановлено, що виплата ПАТ "НДУ" дивідендів за результатами діяльності у 2021 році здійснюється відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ "НДУ", що проведені дистанційно 05 липня 2022 року (Протокол №2) шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі через депозитарну систему України у встановленому законодавством порядку (з урахуванням частки держави у статутному капіталі) акціонерам, включеним до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеному станом на 25 липня 2022 року, у строк, протягом шести місяців з дня прийняття Зборами рішення про виплату дивідендів, тобто не пізніше 8 грудня 2022 року.
Відповідно до частини 9 статті 22 Закону України "Про депозитарну систему України" Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації депозитарних установ, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх депонентів (клієнтів), станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією.
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013 (далі - Положення № 735), дата обліку - дата, що призначається уповноваженим органом емітента або особою (особами), яка (які) призначає(ють) позачергові загальні збори емітента, або державним органом, якщо законами України їм надано відповідні повноваження, станом на яку Центральному депозитарію необхідно скласти реєстр власників іменних цінних паперів певного випуску, а депозитарію-кореспонденту та депозитарній установі надати Центральному депозитарію інформацію, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх клієнтів, депонентів у вигляді облікового реєстру власників іменних цінних паперів цього випуску, відповідно до вимог цього Положення.
Отже, відповідно до зазначених норм чинного законодавства України, перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеному станом на 25 липня 2022 року, може бути сформовано не раніше 26 липня 2022 року, оскільки дата обліку 25 липня 2022 року. Вказаний перелік сформовано 26 липня 2022 року.
Таким чином, лише з 26 липня 2022 року, з моменту формування переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, у держави, як акціонера, з'явилось право отримати дивіденди.
Як зазначалось, 27 липня 2022 року ПАТ "НДУ" перерахувало до державного бюджету дивіденди.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування відповідачем пені з наступного дня після сплину граничного строку, а саме: з 02.07.2022 по 27.07.2022 (день сплати) є безпідставним, а тому, оскаржуваний Наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства економіки України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.