Справа № 361/6161/23 Суддя (судді) першої інстанції: Петришин Н.М.
13 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міжрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Броварського міжрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач), в якому просив про скасування постанови серії 1БР № 0000002689 від 07.07.2023 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що його вина у вчиненні правопорушення не доведена, а тому вищевказана постанова має бути скасована з наступних підстав. ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи за станом здоров'я. 07.07.2023 року він зупинився на власному автомобілі, д.н.з. НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 з метою придбати ліки в аптеці. У його машині також перебувала його дружина, ОСОБА_2 , яка також є інвалідом 2-ї групи. Після повернення з аптеки ОСОБА_1 помітив, що під склоочисною щіткою прикріплене повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, пункту 15.9 ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3, ст. 122 КУпАП. Позивач зазначив, що відповідно до п. 15.2. ПДР України, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). Відповідно до п. 1 ПДР України дорожня розмітка синього кольору має лінію 1.1, якщо нею позначаються майданчики для паркування, відведені на проїзній частині. Проте інспектором поліції при складанні постанови не враховано вищевикладених обставин. Штраф у розмірі 340 грн. ОСОБА_1 сплатив, після чого двічі звертався до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області з проханням надати матеріали справи та докази щодо постановлення вищевказаної постанови, однак відповідно документи йому надано не було. Позивач є особою з інвалідністю. Водій з інвалідністю, що керує автомобілем, або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може стояти у зоні дії знаків, які забороняють стоянку: 3.35 "Стоянку заборонено", 3.36 "Стоянку оборонено по непарних числах", 3.37 "Стоянку заборонено по парних числах", 3.38 "Зона обмеженої стоянки", 3.34 "Зупинку заборонено". Важлива пільга - безкоштовне паркування на території платних парковок. Автомобіль, на якому приїхав громадянин з інвалідністю (неважливо, за кермом чи пасажиром), має право зайняти місце безкоштовно.
Рішенням Броварського міжрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року даний адміністративний позов залишено без задоволення.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що із наявних у справі матеріалів фотофіксації вбачається факт розміщення транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини та транспортним засобом менше ніж 3 м.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на тому, що в матеріалах справи відсутні докази (заміри) щодо відстані 3,0 метри.
Відповідно до норм статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2023 року начальником відділу контролю за паркуванням Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області, інспектором із паркування Копійкою Віталієм Володимировичем, складено відносно ОСОБА_1 постанову серії 1БР № 0000002689 про накладення адміністративного стягнення по справі про правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису).
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 07.07.2023 року на вул. Героїв України, буд. 15 у м. Бровари, Броварського району Київської області, у режимі фотозйомки/відеозапису, зафіксовано транспортний засіб ОСОБА_1 із номерним знаком НОМЕР_1 із порушенням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, чим останній порушив підпункт «д» пункт 15.9 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 8 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 15.9.«д» ПДР України встановлено, що зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини та транспортним засобом, що зупинився, менше ніж 3 м.
Відповідно до ч.3 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Положеннями ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що його легковий автомобіль зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини та транспортним засобом, що зупинився, менше ніж 3 м.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із наявних у справі матеріалів фотофіксації вбачається факт розміщення транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини та транспортним засобом менше ніж 3 м.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано матеріали фотофіксації правопорушення, які зроблені на планшет Samsung Galaxy Tab Active 3 (від 07.07.2023, GPS: 50*30 42", 30°4724"; GPS: 50°30 43", 30°4723"; GPS: 50°3043", 30°4724") та з яких вбачається факт розміщення транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою та транспортним засобом складає менше 3 м. Вимірювання відстані здійснювалось лазерним далекоміром фірми «Bosсh», згідно з яким відстань між розділювальною смугою та транспортним засобом позивача складає 1.909 м.
Крім того, веб-сайт, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові, https://fines.brovary-rada.gov.ua/ через ідентифікатори доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення - номер постанови від 07.07.2023 року транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , містить чотири фотознімки, виконаних із різних ракурсів, які відображають: дату порушення - 07.07.2023 року, час вчинення правопорушення 10:26:00.
Отже, колегією суддів встановлено, що належний ОСОБА_1 автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини та транспортним засобом менше ніж 3 м.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів (замірів) відстані - є безпідставними.
Зважаючи на норму п.15.9.д ПДР «зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини та транспортним засобом, що зупинився, менше ніж 3 м.», суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач порушив ПДР, за що передбачена відповідність за ч.3 ст.122 КУпАП.
Крім того, судом першої інстанції вірно спростовано посилання позивача на те, що він є інвалідом ІІ груп і того дня здійснив зупинку з метою придбання ліків в аптеці, а за правилами дорожнього руху та ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» він мав право там зупинити свій автомобіль.
Так, відповідно до ПДР України передбачено, що водії з інвалідністю, можуть відступати від Правил, але лише в частині дорожніх знаків, а саме знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.
Проте, з матеріалів фотофіксації автомобіля, офіційної сторінки Броварської міської ради в мережі «Інтернет» за посиланням: перевірка порушень правил зупинки та стоянки «https://fines.brovary-rada.gov.ua/» вбачається, що вище перелічених знаків на місці вчинення правопорушення розміщено не було.
Доказів протилежного позивачем до суду не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови серії 1БР № 0000002689 від 07.07.2023 року.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП повністю підтверджено матеріалами справи.
Отже, доводи апелянта не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Броварського міжрайонного суду Київської області від 10 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев