14 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/25005/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (суддя Златін С.В., повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року) в справі №160/25005/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів:
від 19 липня 2023 року № UA100330/2023/000029/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100330/2023/000405,
від 25 липня 2023 року № UA100330/2023/000030/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100330/2023/000418,
від 26 липня 2023 року № UA100330/2023/000031/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100330/2023/000425.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасоване рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 19 липня 2023 року № UA100330/2023/000029/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100330/2023/000405.
Визнано протиправним та скасоване рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 25 липня 2023 року № UA100330/2023/000030/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100330/2023/000418.
Визнано протиправним та скасоване рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 26 липня 2023 року № UA100330/2023/000031/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100330/2023/000425.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга містить виклад обставин прийняття рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом позову, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву.
Доводи апелянта зводяться до неврахування судом першої інстанції, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, адже декларантом не надано додатково витребуваних документів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 квітня 2023 року між позивачем та компанією Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) укладено контракт № 19-423 VIN, відповідно до умов якого Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) зобов'язався поставити товар, а позивач зобов'язався його оплатити.
Умови поставки товару: CPT Київ.
На підставі поставки товару позивачем подано до митного органу митні декларації, до яких додані документи на підтвердження митної вартості товарів.
Відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи, у зв'язку з тим, що документи, надані позивачем, містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а саме:
позивачем до митного оформлення не надано специфікації та рахунку-проформи, однак у договорі вказані документи зазначені як такі, що супроводжують товар;
комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу та не містить інформації щодо пропозиції даного товару незалежним покупцям;
висновок ТПП не може бути підставою для визначення митної вартості товару:
надані декларантом документи не містять достовірні та об'єктивні відомості, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товару на умовах поставки СPT;
наданий до митного оформлення інвойс не містить умов, порядку та терміну оплати;
декларантом не надано до митного органу інформації про включення до митної вартості товару витрат на транспортування, навантаження та вивантаження товару;
позивачем не надано митному органу витребуваних документів.
Про витребування додаткових документів відповідачем зроблено відповідну відмітку у митній декларації позивача із посиланням на ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Консультації між позивачем та митним органом проведено у електронній формі.
Позивач повідомив про неможливість подання інших документів
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та відповідно, не спростування правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивної можливості застосування основного методу визначення митної вартості.
Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 19 квітня 2023 року між ТОВ «Він-Таж» та компанією Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) укладено контракт № 19-423 VIN, за умовами якого постачальник Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) зобов'язався поставити товар, а позивач зобов'язався його оплатити.
ТОВ «Він-Таж» 19 липня 2023 року подана до Київської митниці електронна митна декларація (далі - ЕМД) № 23UA100330145985U4 на товар: сонячні панелі - 620 шт., умови поставки - СРТ Київ, митною вартістю 37 330,20 дол. США.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до ЕМД подані наступні документи: пакувальний лист № 11631011JK від 02 червня 2023 року, рахунок-фактура (інвойс) № 11631011JK від 02 червня 2023 року, міжнародна товаротранспортна накладна (СМR) від 13 липня 2023 року, документ про походження товару (інвойс) № 11631011JK від 02 червня 2023 року, висновок експерта № ГО-728 від 18 липня 2023 року Дніпропетровської ТПП, комерційна пропозиція від 02 червня 2023 року, контракт, додаткова угода № 1 від 13 липня 2023 року, декларація митної вартості № 5736 від 19 липня 2023 року.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МКУ; якщо здійснення страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МКУ; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.
Декларантом повідомлено митний орган про не надання витребуваних документів.
Київською митницею 19 липня 2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000029/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Відповідачем митна вартість визначена на рівні 4,84 дол.США/кг, джерело - МД від 01 лютого 2023 року № 23UA110130001754U0.
Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000405.
ТОВ «Він-Таж» 25 липня 2023 року подана до Київської митниці ЕМД №23UA100330146454U9 на товар: сонячні панелі - 620 шт, умови поставки - СРТ Київ, митною вартістю 37 324,00 дол. США.
До митної декларації подані наступні документи: пакувальний лист № 11631018JK від 06 червня 2023 року, рахунок-фактура (інвойс) № 11631018JK від 06 червня 2023 року, міжнародна товаротранспортна накладна (СМR) від 21 липня 2023 року, документ про походження товару (інвойс) № 11631018JK від 06 червня 2023 року, висновок експерта №ГО-747 від 21 липня 2023 року Дніпропетровської ТПП, комерційна пропозиція від 06 червня 2023 року, контракт, додаткова угода № 1 від 13 липня 2023 року, декларація митної вартості № 5759 від 25 липня 2023 року.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України: Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МКУ; якщо здійснення страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МКУ; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.
Декларантом повідомлено митний орган про не надання витребуваних документів.
Київською митницею 25 липня 2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000030/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Відповідачем митна вартість визначена на рівні 5,64 дол.США/кг, джерело - МД від 09 лютого 2023 року № 23UA110130700648U9.
Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000406.
ТОВ «Він-Таж» 26 липня 2023 року подана до Київської митниці ЕМД №23UA100330146612U7 на товар: сонячні панелі - 620 шт., умови поставки - СРТ Київ, митною вартістю 37 324,00 дол. США.
Декларантом до митної декларації подані наступні документи: пакувальний лист №11631016JK від 06 червня 2023 року, рахунок-фактура (інвойс) № 11631016JK від 06 червня 2023 року, міжнародна товаротранспортна накладна (СМR) від 24 липня 2023 року, документ про походження товару (інвойс) № 11631016JK від 06 червня 2023 року, висновок експерта № ГО-747 від 21 липня 2023 року Дніпропетровської ТПП, комерційна пропозиція від 06 червня 2023 року, контракт, додаткова угода № 1 від 13 липня 2023 року, декларація митної вартості № 5766 від 26 липня 2023 року.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України: Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МКУ; якщо здійснення страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування відповідно до статті 254 МКУ; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.
Декларантом повідомлено митний орган про не надання витребуваних документів.
Київською митницею 26 липня 2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000031/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Відповідачем митна вартість визначена на рівні 5,64 дол.США/кг, джерело - МД від 09 лютого 2023 року № 23UA110130700648U9.
Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000425.
Спірним в цій справі є питання наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом другорядного методу.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Згідно з частинами восьмою - дев'ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.
Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару Київською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Виходячи з рішення про коригування митної вартості, документи, подані згідно з частиною другою статті МК України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:
1) відповідно до п. 1.5 контракту від 19 квітня 2023 року № 19-423VIN товар має супроводжуватися такими документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами відповідно до номенклатури товару, а декларантом з цього списку не надано коносаменту;
2) надана комерційна пропозиція є копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, тому не відображає дійсну вартість товарів, тому цей документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;
3) висновок Дніпропетровської ТПП не є підставою для підтвердження митної вартості;
4) відповідно до інвойсу товар поставлявся на умовах СРТ-Київ, а в інвойсі не зазначено, які саме складові включеного до ціни товару.
Стосовно не надання до митного оформлення коносаменту суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Пунктом 1.5 контракту від 19 квітня 2023 року № 19-423VIN товар має супроводжуватися такими документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами відповідно до номенклатури товару.
В цьому випадку декларантом до митного оформлення з переліку транспортних (перевізних) документів, передбачених пунктом 6 частини другої статті 53 МК України, надано автотранспортні накладні (CMR).
При цьому суд звертає увагу, що пунктом 1.5 контракту передбачено можливість надання транспортних (перевізних) документів - коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна), тому не надання коносаменту не вказує на не надання декларантом транспортних (перевізних) документів.
Також апелянта вказує, що відповідно до інвойсу товар поставлявся на умовах СРТ-Київ, а в інвойсі не зазначено, які саме складові включено до ціни товару.
Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
За приписами частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Як зазначено вище, постачання товару здійснювалось на умовах СРТ Київ згідно з Інкотермс 2010.
Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) термін СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (обраного місця призначення) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, визначеної продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) та що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару у погоджене місце призначення. Умови поставки СРТ вимагають від продавця виконання митних формальностей для вивезення, якщо такі формальності застосовуються, проте продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності при ввезенні, сплачувати імпортні мита та виконувати інші митні формальності при ввезенні.
Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару до визначеного місця призначення.
У зовнішньоекономічному контракті сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.
Таким чином, витрати, пов'язані з вартістю пакування, навантаження товару на транспортний засіб, митним оформленням в країні відправлення, витрати по перевезенню товарів до митного кордону України, включені у вартість товару, не можуть додаватися до такої вартості як окремі складові митної вартості.
Враховуючи приведене, відсутність в інвойсі конкретних складових фактурної вартості не свідчить про неможливість перевірки складових митної вартості.
Стосовно зауваження апелянта, що надана комерційна пропозиція є копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, тому не відображає дійсну вартість товарів, тому цей документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості, суд зазначає, що комерційна пропозиція не є документом, який підтверджує митну вартість товарів відповідно до частини другої статті 53 МК України, тому наявність чи відсутність в такій комерційній пропозиції будь-якої інформації жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості.
З аналогічних підстав суд відхиляє довід апелянта про те, що висновок Дніпропетровської ТПП не є підставою для підтвердження митної вартості.
Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.
Подані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за товар.
Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року в справі № 1140/3242/18 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Враховуючи приведені обставини, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Також апелянтом зазначається про не надання декларантом додатково витребуваних документів.
Суд з цього приводу також погоджується із висновком суду першої інстанції, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53 МК України обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, тобто митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В цьому випадку декларантом надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, тому є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сам факт не подання декларантом додаткових документів не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару, з урахуванням того, що митним органом не обґрунтовано, яким чином додатково витребувані документи могли б вплинути на митну вартість товару.
Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11 вересня 2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31 березня 2015 року в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України №250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Статтею 57 МК України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини першої якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно з частиною другою статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частинами третьою - п'ятою цієї статті передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
За приписами частин першої - третьої статті 60 МК України, яким врегульоване питання застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина четверта).
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частина п'ята).
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування (частина шоста).
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (частина сьома).
Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2-б), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-б за митними деклараціями, зазначеними у рішенні про коригування митної вартості (МД від 01 лютого 2023 року № 23UA110130001754U0, МД від 09 лютого 2023 року №23UA110130700648U9), є безпідставним, оскільки у оскаржених рішеннях не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеними митними деклараціями та митною декларацією, поданою позивачем, є подібними або аналогічними, мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаною декларацією та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а також що час експорту збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, а оскаржене рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митним органом, ґрунтується на митній вартості подібного (аналогічного) товару з розрахунку вищою, ніж визначено позивачем, митною вартістю.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який є подібним (аналогічним) оцінюваним товарам, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.
На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митною кодексу України.
Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в справі № 160/25005/23 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в справі № 160/25005/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 14 лютого 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов