14 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 215/1106/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Суховарова А.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року (суддя Сидоренко Д.В.) в справі № 215/1106/23 за позовом ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року позовна заява передана на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання: уточненого позову для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 статті 5 та п. 4 ч. 5 статті 160 КАС України та оформленої з урахуванням п. 2, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України; копії заяви від 22.08.2022 року (вх.1024), засвідченої належним чином для відповідача; документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить вимоги немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, направити справу для продовження розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно зі статтею 315 КАС України. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, оскільки дохід позивача не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з невиконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 07 вересня 2023 року у встановлений судом строк.
Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що підставами для залишення позовної заяви без руху стали висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не сплачено судовий збір, а підстави для звільнення від його оплати відсутні, а також про те, що позивачем не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи (не надано додатків до позовної заяви для відповідача), позовна заява оформлена без дотримання вимог процесуального законодавства.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Отже, нормами КАС України передбачена необхідність подання разом з оригіналом позовної заяви її копій, а також копій доданих до неї документів для інших учасників справи.
Відтак, встановивши, що позивачем не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи (не надано додатків до позовної заяви для відповідача), суд першої інстанції обґрунтовано запропоновував позивачу надати копії документів, згідно з додатком до позову, для відповідача.
Стосовно сплати судового збору суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону №3674-VI).
Як слідує з наведених положень процесуального закону, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд враховує майновий стан сторони. Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
До заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 14 березня 2023 року № 3320/0481-23-03319 від 14 березня 2023 року, відповідно до якої позивач отримує соціальні виплати від управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради, щомісячно в розмірі 2 393,00 грн. (період з лютого 2022 року по грудень 2022 року).
Тобто, за вказаний період дохід позивача становить 26 323 грн.
Відповідно, 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2022 рік складає 1316,15 грн., що перевищує розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання цієї позовної заяви до суду.
Отже, суд першої інстанції мав підстави для висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд відхиляє аргументи позивача про те, що переданий на вирішення суду спір є справою про захист соціальних прав, оскільки предметом спору у цій справі є дотримання відповідачем порядку розгляду заяви позивача від 22 серпня 2022 року вх. 1024, тобто вказана заява не стосувалася захисту соціальних прав позивача.
Доводи позивача, що він є членом малозабезпеченої сім'ї, не підтверджені доказами, адже позивачем не надано доказів як щодо складу його сім'ї, так і щодо доходів членів сім'ї
Отже, зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а позивачем, окрім довідки про дохід, жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища не надано, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що обов'язок щодо надання до суду переконливих доказів, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладений саме на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. Лише у разі неможливості самостійно подати такі докази з об'єктивних причин, особа повинна про це повідомити суд, заявивши відповідне клопотання про їх витребування. У поданій позовній заяві позивачем не наведено причин, які унеможливлюють самостійного подання до суду доказів його матеріального стану.
При цьому, суд зауважує, що надання таких доказів не може бути підставою лише для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки положення статті 133 КАС України передбачають і інший порядок вирішення питання щодо сплати судового збору, а саме: зменшення розміру належного до оплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Таких клопотань позивачем не заявлено.
Отже, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у спірному випадку наявні підстави для залишення позову без руху.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року в справі № 215/1106/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року в справі № 215/1106/23 за позовом ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 14 лютого 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя А.В. Суховаров
суддя С.В. Білак