13 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/3606/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року (головуючий суддя Турлакова Н.В.), по адміністративній справі № 160/3606/23, розглянутої в порядку письмового провадження
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка ОСОБА_1 23.02.2023 року звернулася до суду з позовом до відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області), Державної судової адміністрації України (далі ДСА України), третя особа: Державна казначейська служба України, в якому просила: визнати протиправними дії ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 (далі судді ОСОБА_1 ) суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року в розмірі 2102,00 грн.;
- визнати протиправними дії ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2022 року по 31.04.2022 року включно, та з 01.11.2022 року по 31.12.2022 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022 року в розмірі 2102,00 грн.;
- зобов'язати ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно на підставі ч. 2, 3, 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року складає 2270,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2 до базового розміру посадового окладу, щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, щомісячної надбавки за науковий ступень у розмірі 15% посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- зобов'язати ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по 31.04.2022 року включно на підставі ч. 2, 3, 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2481,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2 до базового розміру посадового окладу, щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, щомісячної надбавки за науковий ступень у розмірі 15% посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- зобов'язати ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01.11.2022 року по 31.12.2022 року включно на підставі ч.2, 3, 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2481,00 грн. з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2 до базового розміру посадового окладу, щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу, щомісячної надбавки за науковий ступень у розмірі 15% посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- зобов'язати ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно;
- зобов'язати ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагород за період з 01.01.2022 року по 31.04.2022 року включно, та з 01.11.2022 року по 31.12.2022 року включно;
- стягнути з ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області на користь судді ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду у розмірі 261 802,28 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.01. 2021 року по 31.12.2021 року включно, з 01.01.2022 року по 31.04.2022 року, з 01.11.2022 року по 31.12.2022 року включно;
- зобов'язати ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, як суб'єкта владних повноважень, не на користь якої ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначила, що ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області при нарахуванні та виплаті їй суддівської винагороди за період 2021-2022 роки, виходило з встановленого Законами України «Про державний бюджет» на 2021,2022 роки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року, та 01.01.2022 року в розмірі 2102,00 грн., чим допустило порушення приписів спеціального законодавства, що призвело до зменшення розміру суддівської винагороди та порушення прав та гарантій на належну оплату праці.
У відзиві на позов відповідачі та 3 особа посилаються на безпідставність позовних вимог, у задоволенні позову просять відмовити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року адміністративний позов задоволено частково, визнані протиправними дії ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області щодо нарахування судді ОСОБА_1 суддівської винагороди
за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року в розмірі 2102,00 грн.
за період з 01.01.2022 року по 31.04.2022 року включно, та з 01.11.2022 року по 31.12.2022 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022 року в розмірі 2102,00 грн.
Зобов'язано ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області провести нарахування суддівської винагороди судді ОСОБА_1
за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно на підставі ч. 2, 3, 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року складає 2270,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2 до базового розміру посадового окладу, щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, щомісячної надбавки за науковий ступень у розмірі 15% посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, та враховуючі раніше виплачені суми.
за період з 01.01.2022 року по 31.04.2022 року включно на підставі ч. 2, 3, 4 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2481,00 грн. ,з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2 до базового розміру посадового окладу, щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, щомісячної надбавки за науковий ступень у розмірі 15% посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, та враховуючі раніше виплачені суми;
за період з 01.11.2022 року по 31.12. 2022 року включно на підставі ч. 2, 3, 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 року складає 2481,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2 до базового розміру посадового окладу, щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу, щомісячної надбавки за науковий ступень у розмірі 15% посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
Зобов'язано ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.01.2022 року по 31.04.2022 року, та з 01.11.2022 року по 31.12.2022 року включно. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДСА України подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач, відповідач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подали, що не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що Указами Президента України №12/2007 від 12.01.2007 року, №764/2011 від 18.07.2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області строком на п'ять років, та у межах п'ятирічного строку переведено на роботу на посаду судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Наказом голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська №173-К від 29.07.2011 року ОСОБА_1 зараховано до штату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на посаду судді.
Згідно постанови Верховної Ради України №4324-VI від 12.01.2012 року ОСОБА_1 обрано на посаду судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, безстроково.
Наказами голови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська №204-К від 20.07. 2018 року, №07-К від 05.01.2021 року, №05-К від 04.01.2022 року ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату за науковий ступень кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу, надбавку за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу, з 28.07.2022 року надбавку за вислугу років у розмірі 50% від посадового окладу.
За період з січня 2021 року по грудень 2021 року, з січня 2022 року по грудень 2022 року включно ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області нарахувало позивачу суддівську винагороду, для визначення суми якої використовувався встановлений Законами України «Про державний бюджет» на 2021,2022 роки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року, та 01.01.2022 року в розмірі 2102,00 грн.
Вважаючи дії ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів із відповідним позовом.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.126, 130 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України; держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
За приписами ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами; суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом;
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;
базовий розмір посадового окладу, зокрема, судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
до базового розміру посадового окладу, визначеного ч.3 цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,2, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб;
суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Згідно ч.4 ст.148 Закону №1402-VIII функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX (далі Закон № 1082-IX) у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня складає 2189 грн., з 01 липня - 2294 грн., з 01 грудня - 2393 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 грн., з 1 липня - 2379 грн., з 1 грудня - 2481 грн.; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 грн.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX (далі Закон №1928-ІХ) установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня складає 2393 грн., з 1 липня - 2508 грн., з 1 грудня - 2589 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2481 грн., з 1 липня - 2600 грн., з 1 грудня - 2684 грн.; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачці ОСОБА_1 суддівську винагороду у спірних періодах відповідачем ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області обчислено на підставі приписів ст.7 Закону №1082-ІХ та ст. 7 Закону № 1928-IX, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн., що підтверджено відповідними розрахунками ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області.
Суд першої інстанції у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при розгляді справи застосував правові позиції Верховного Суду у справах № 400/2031/21 від 10.11.2021 року, № 360/503/21 від 30.11.2021 року з подібними правовідносинами, у яких зазначено наступне.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, а саме, Законом № 1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці Рішень Конституційного Суду України, зокрема в Рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 01.12.2004 року № 19-рп/2004, від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 03.06.2013 року № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 року № 11-р/2018.
При вирішенні спору суд виходить із того, що виплата суддівської винагороди регулюється ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється Законом про судоустрій.
З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч.1 ст.135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є Закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у ст.135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є Законом про судоустрій в розумінні ч.2 ст. 130 Конституції України.
Приписами п.1 ч.3, ч.4 ст. 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Водночас, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, насамперед залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі Закон № 966-XIV).
Відповідно до ст.1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
При цьому Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Разом з тим, судді Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно якої прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість, ст. 7 Закону №1082-ІХ, разом із встановленням на 01.01. 2021 року прожиткових мінімумів, зокрема, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн., введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.
Згідно зі ст.7 Закону №1928-ІХ разом із встановленням на 01.01. 2022 року прожиткових мінімумів, зокрема, для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн., введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.
Відповідачем ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області у спірному періоді для розрахунку базового розміру посадового окладу позивачки застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст.135 Закону № 1402-VIII.
При цьому зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, а тому законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.
Крім того судом звернуто увагу на те, що для спірних правовідносин спеціальними є норми ст. 135 Закону № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону №1082-ІХ та Закону №1928-ІХ.
Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 року № 5-рп(II)/2020 визначено, що до судів різних видів юрисдикції ставиться вимога застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): закон пізніший має перевагу над давнішим (lex posterior derogat priori) - закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali) - закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Водночас, Закони №1082-ІХ , №1928-ІХ фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч.2 ст. 130 Конституції України, та ч.3 ст. 135 Закону № 1402-VIII, в той час, як вищезазначені Закони №1082-ІХ , №1928-ІХ не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.
Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права спеціальний закон скасовує дію загального закону. Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону № 1402-VIII, а положення Закону № 966-XIV вважати загальними нормами.
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Отже, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до Закону про судоустрій, відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
В силу викладеного заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 року (2270,00 грн.), на 01.01.2022 року (2481,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.) у спірному періоді, на підставі ст.7 Закону №1082-ІХ та ст. 7 Закону №1928-ІХ є неправомірною.
Здійснивши аналіз чинного законодавства, та доказів у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачка має право на перерахунок та виплату недоотриманих сум суддівської винагороди за спірний період часу, яка повинна обчислюватися на підставі ч. 2, 3, 4 ст. 135 Закону № 1402-VIIІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року складає 2270 грн, на 01.01.2022 року складає 2481,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2, надбавки за вислугу років в розмірі 40% (50% з 01.11.2022року) від посадового окладу, щомісячної надбавки за науковий ступень у розмірі 15% посадового окладу, з урахуванням виплачених сум.
З урахуванням правових висновків Верховного Суду справах № 280/788/19 від 24.09.2020 року, № 160/10554/20 від 10.02.2022 року, якими визначено статус ДСА України, як головного розпорядника бюджетних коштів та учасника бюджетного процесу у питаннях фінансування судової системи , суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими позовні вимоги, звернуті до ДСА України, щодо здійснення фінансування ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди.
Відмова в задоволенні позову в іншій частині позову відповідачем не оскаржена, а тому в цій частині перевірка законності судового рішення у відповідності до приписів ст.308 КАС України судом апеляційної інстанції не здійснена.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Правові позиції Верховного Суду по зазначеним відповідачем справам не підлягають застосуванню, оскільки винесені не по подібним обставинам.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року в адміністративній справі № 160/3606/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 30 діб.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай