14 лютого 2024 року справа №200/3780/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/3780/23 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2022 року з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду, зарахувавши до пільгового стажу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України виплатити всю суму пенсійних виплат ОСОБА_1 з дати досягнення пенсійного віку на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30 червня 2022 року № 056550004567 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ”.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періоди роботи в Костянтинівському державному хімічному заводі:
- з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року - укладальником-пакувальником в цеху фасування мінеральних добрив та кислот;
- з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року - апаратником змішування в цеху фасування мінеральних добрив та кислот.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 червня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на позивача розповсюджується дія норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку подання та оформлення документів для перерахунку призначеної пенсії.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Так, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, шо призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
23.06.2022 позивач звернулася із заявою за № 2444 щодо призначення пенсії за віком па пільгових умовах відповідно до п. п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві винесено рішення від 30.06.2022 за № 056550004567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 23.06.2022.
Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Атестація робочого, місця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів з 21.08.1992, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення від 29.07.1993 року №58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Відповідно наданих до заяви документів про стаж (трудова книжка, диплом, пільгова довідка, свідоцтво про народження дітей)та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 36 років 3 місяці 21 день. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній.
Не враховано до пільгового стажу: довідку від 27.01.2022 №25/5, оскільки ім'я заявниці не відповідає паспортним даним, час догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку від 30.12.1999 по 31.12,1999, оскільки у свідоцтвах про народження дітей відсутні відмітки про одержання паспорта, паспорти дітей не надано.
Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2.
Також скаржник щодо зобов'язання стягнути судовий збір з Головного управління Пенсійного фонду України в м, Києві, зауважує, що Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги, Враховуючи вищевикладене, законних підстав для стягнення з Управління на користь позивача коштів на оплату судових витрат не має.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Згідно з даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 прізвище, ім'я, по батькові позивачки російською - “ ОСОБА_1 ”.
З 05 серпня 2005 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
До укладення шлюбу позивач мала прізвище “ ОСОБА_2 ”, після укладення шлюбу 03 вересня 1994 року позивачці присвоєне прізвище “ ОСОБА_3 ”, що встановлено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Костянтинівського міського виконкому 03 вересня 1994 року.
23 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, яка зареєстрована за № 2444.
На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснив структурний підрозділ ГУ ПФУ в м. Києві.
Так, 30 червня 2022 року ГУ ПФУ в м. Києві, за наслідками розгляду заяви позивача від 23 червня 2022 року № 2444 та поданих разом з нею документів, прийняло рішення № 056550004567 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ” (вихідний № 5977/03-16 від 01 липня 2022 року), яким відмовило в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2 відповідно до Закону № 1058.
В обґрунтування рішення відповідач посилався на ч. 2 ст. 24, п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, п. п. 1, 20 Порядку № 637, п. 2.13 Інструкції про порядок порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
Відповідно до наданих заявницею документів про стаж (трудова книжка, диплом, пільгова довідка, свідоцтва про народження дітей) та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 03 місяці 21 день; пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.
Не врахована до пільгового стажу довідка від 27 січня 2022 року № 25/5, оскільки ім'я заявниці не відповідає паспортним даним.
Крім того, пенсійний орган не зарахував до страхового стажу час догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 30 грудня 1999 року по 31 грудня 1999 року, оскільки у свідоцтвах про народження дітей відсутні відмітки про одержання паспорта, а паспорти дітей не надано.
Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), вирішуючи питання щодо наявності підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 за її заявою від 23 червня 2022 року, ГУ ПФУ в м. Києві зарахувало до її страхового стажу 36 років 03 місяці 21 день, в тому числі періоди: з 01 вересня 1984 року по 19 липня 1985 року - навчання у вищих/середніх навчальних закладах - 00 років 10 місяців 19 днів; з 23 липня 1985 року по 30 листопада 1987 року - 02 роки 04 місяці 08 днів; з 28 грудня 1987 року по 22 травня 1998 року - 10 років 04 місяці 25 днів; з 01 червня 1998 року по 29 грудня 1999 року - 01 рік 06 місяців 29 днів; з 01 січня 2000 року по 10 березня 2003 року - 03 роки 02 місяці 10 днів; з 10 травня 2004 року по 30 червня 2004 року - 00 років 01 місяць 27 днів; з 23 липня 2004 року по 31 жовтня 2004 року - 00 років 03 місяці 23 дні; з 16 листопада 2004 року по 07 грудня 2004 року - 00 років 02 місяці 00 днів; з 08 грудня 2004 року по 13 травня 2005 року - безробіття - 00 років 06 місяців 00 днів; з 14 травня 2005 року по 31 березня 2022 року - 16 років 11 місяців 00 днів.
До спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, жодного періоду роботи ОСОБА_1 зараховано не було.
Трудова книжка серії НОМЕР_4 заповнена 23 липня 1985 року російською мовою на ім'я “ ОСОБА_4 ”, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ця трудова книжка містить записи про зміну прізвища “ ОСОБА_2 ” на “ ОСОБА_3 ” на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 03 вересня 1994 року; а також про зміну ім'я “ ОСОБА_5 ” на “ ОСОБА_5 ” на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 25 грудня 1998 року.
Записи про виправлення прізвища та ім'я на титульному аркуші трудової книжки внесені менеджером по персоналу ОСОБА_6 , засвідчені її підписом та печаткою відділу кадрів товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива”, в трудових відносинах з яким позивачка перебувала з 14 травня 2005 року (запис № 19 в трудовій книжці).
Трудова книжка серії НОМЕР_4 містить записи зокрема:
Запис 7 - 28 грудня 1987 року на підставі наказу від 28 грудня 1987 року № 227-к позивач була прийнята на роботу на Костянтинівський хімічний завод імені ХХV з'їзду кпрс в цех фасування мінеральних добрив та кислот стажером укладальника - укладальником 3 розряду.
Запис 8 - 24 червня 1988 року на підставі наказу від 26 червня 1988 року № 151 їй присвоєна спеціальність укладальника-пакувальника 2 розряду.
Запис 9 - 14 жовтня 1989 року на підставі наказу від 13 жовтня 1989 року № 168-к позивач переведена апаратником змішування 2 розряду в цеху фасування мінеральних добрив та кислот.
Запис 10 - 22 травня 1998 року на підставі наказу від 17 червня 1998 року № 51-к звільнена за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв'язку з доглядом за дитиною.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, яка видана Костянтинівським державним хімічним заводом за підписом ліквідатора ОСОБА_7 , “ ОСОБА_4 ”, ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала повний робочий день на Костянтинівському державному хімічному заводі;
У період з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року - 01 рік 03 місяці 19 днів - укладальником-пакувальником цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що передбачено Списком № 2, р. ХІ, п. 2, постанова ради міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;
У період з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року - 08 років 07 місяців 08 днів - апаратником змішування цеху фасування мінеральних добрив та кислот, що передбачено Списком № 2, р. Х, п-р 2, шифр 2110А020, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
У період з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року - 09 років 10 місяців 27 днів - виконувала технологічний процес у виробництві мінеральних добрив та кислот за професіями “укладальник-пакувальник” та “апаратник змішування”.
Довідка від 27 січня 2022 року № 25/5 видана на підставі особової картки форми Т-2, розрахункових відомостей, наказів від 28 грудня 1987 року № 227-к, від 24 червня 1988 року № 151, від 13 жовтня 1989 року № 168-к, від 17 червня 1998 року № 51-к.
Атестація робочих місць за умовами праці затверджена наказом від 01 червня 1994 року № 166,
Довідка від 27 січня 2022 року № 25/5 містить інформацію про перейменування підприємства.
Так, Костянтинівський хімічний завод наказом Агрохіму від 26 березня 1976 року № 310 перейменований в Костянтинівський хімічний завод імені ХХV з'їзду кпрс, а в подальшому рішенням виконкому Ради народних депутатів від 25 грудня 1991 року № 481/1 перереєстрований як Костянтинівський державний мімічний завод, реєстраційний № 3.
Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в м. Києві зарахувало період роботи ОСОБА_1 на Костянтинівському державному хімічному заводі з 28 грудня 1987 року по 22 травня 1998 року до її страхового стажу.
17 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, в якій просила встановити факт того, що їй належить довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, видана “ ОСОБА_4 ”.
07 липня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу, якою закрив провадження у цивільній справі окремого провадження у справі № 233/2211/23 (провадження № 2-о/233/25/2023) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Пенсійний фонд України, ГУ ПФУ в м. Києві, ГУ ПФУ в Донецькій області, “про встановлення факту належності правовстановлюючого документа”.
При цьому суд роз'яснив заявниці, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, його належить розглянути виключно в порядку адміністративного судочинства в межах справи про оскарження рішень (дій) відповідного органу Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Також, ОСОБА_1 надала копії паспортів її дітей.
Так, 13 липня 2011 року Костянтинівський МВ ГУМВС України в Донецькій області видав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 .
28 квітня 2015 року Костянтинівський МВ ГУДМС України в Донецькій області видав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, зайняття повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 18 листопада 2022 року справа № 560/3734/22, від 25 лютого 2021 року справа № 683/3705/16-а, від 31 березня 2020 року справа № 678/65/17.
Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача на посадах передбаченим Списком з повним робочим днем, підтверджується записами в трудовій книжці та відповідною уточнюючою довідкою.
Так, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 січня 2022 року № 25/5, яка видана Костянтинівським державним хімічним заводом, позивачка працювала повний робочий день на цьому підприємстві, зокрема, в період з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року - 09 років 10 місяців 27 днів - виконувала технологічний процес у виробництві мінеральних добрив та кислот за професіями “укладальник-пакувальник” та “апаратник змішування”, що передбачені Списком № 2.
Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував ОСОБА_1 період роботи з 24 червня 1988 року по 22 травня 1998 року до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.
Відповідач, як підставу не врахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, зазначає те, що у довідці від 27.01.2022 №25/5 ім'я заявниці не відповідає паспортним даним.
Як зазначалось, згідно п.1 Порядку № 637, стаж роботи встановлюється на підставі документів, виданих архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вбачається зі змісту довідки вона містить необхідні данні та видана належним підприємством.
У постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку трудового стажу особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 242/3391/17 та від 29 квітня 2020 року у справі № 423/1418/17.
Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 24 червня 1988 року по 13 жовтня 1989 року працювала укладальником-пакувальником в цеху фасування мінеральних добрив та кислот Костянтинівського державного хімічного заводу, а з 14 жовтня 1989 року по 22 травня 1998 року - там же апаратником змішування (записи №№ 8-10 в трудовій книжці).
Так, згідно з даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 прізвище, ім'я, по батькові позивачки українською - “ ОСОБА_1 ”, російською - “ ОСОБА_1 ”.
До укладення шлюбу позивач мала прізвище “ ОСОБА_2 ”, після укладення шлюбу 03 вересня 1994 року позивачці присвоєне прізвище “ ОСОБА_3 ”, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .
Трудова книжка заповнена 23 липня 1985 року російською мовою на ім'я “ ОСОБА_4 ” та містить записи про зміну прізвища “ ОСОБА_2 ” на “ ОСОБА_3 ” на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ; а також про зміну ім'я “ ОСОБА_5 ” на “ ОСОБА_5 ” на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Записи про виправлення прізвища та ім'я на титульному аркуші трудової книжки внесені менеджером по персоналу ОСОБА_6 , засвідчені її підписом та печаткою відділу кадрів товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива”, в трудових відносинах з яким позивачка перебувала з 14 травня 2005 року (запис № 19 в трудовій книжці), з дотриманням вимог Інструкції про порядок порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідач не був позбавлений можливості перевірити інформацію та дані зазначені у довідці у відповідності до приписів чинного законодавства.
Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача.
З огляду на встановлені судом обставини та докази, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до стажу.
Щодо посилання скаржника на прийняття рішення за принципом екстериторіальності, суд зазначає наступне.
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший. У зв'язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.
Колегія суддів зауважує, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (статті 113, 116 та 117 Конституції України).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року яку залишено без змін Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_10 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними (такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 7 липня 2014 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Також, Верховний Суд за результатами аналізу положень статей 5, 44 Закону № 1058-IV, підпункту 2 пункту 10 Положення №280, абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2, 3 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 вважав за необхідне сформулювати такі правові висновки:
- відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом № 1058-IV. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону;
- правлінню Пенсійного фонду України надано право приймати у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, зокрема, і щодо порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії;
- з моменту набрання чинності змін до абзацу 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1, а саме з 1 квітня 2021 року, після реєстрації заяви, зокрема і щодо перерахунку пенсії, та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;
- рішення за результатами розгляду заяви, розподіленої за принципом екстериторіальності, у тому числі про перерахунок пенсії, приймається не пізніше 10 днів після її надходження та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків) та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
У даному випадку відповідно до матеріалів справи, спірне рішення про відмову прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити зарахування до пільгового стажу роботи спірних періодів роботи та повторно розглянути заяву позивача оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві і рішення про відмову приймалось саме ним.
Щодо посилання апелянта на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволені, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені ним.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/3780/23- залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/3780/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складений та підписаний колегією суддів 14 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко