14 лютого 2024 року справа № 580/396/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 року по 01.06.2023 року в розмірі 284627 (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн 50 коп. на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 580/8113/21 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії в розмірі 284627 (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн 50 коп., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 580/8113/21 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що суми пенсії у розмірі 284627,50 грн, що була нарахована на виконання рішень судів у справах № 580/8113/21 та № 580/5708/22 залишились невиплаченими чоловіку у зв'язку із його смертю, у зв'язку із чим, згідно ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, мають бути виплачені позивачці, як дружині, яка проживала разом з ним на день його смерті.
Ухвалою від 15.01.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.02.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету та у порядку черговості за датою набрання рішеннями законної сили. З огляду на зазначене, доплати пенсії, нараховані ОСОБА_2 , на виконання рішення суду від 30.11.2021 у справі № 580/8113/21 та постанови суду від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22, залишилися невиплаченими.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що згідно копії свідоцтва про одруження від 16.10.1971 НОМЕР_1 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
Рішенням від 30.11.2021 у справі № 580/8113/21 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” від 06.09.2021 № 33/44/1-К-1615/08-1637 та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 грудня 2019 року.
Листом від 21.07.2022 № 2300-0202-8/32511 відповідач повідомив ОСОБА_2 , що на виконання рішення суду у справі № 580/8113/21 здійснено перерахунок пенсії, з серпня 2022 року буде здійснено виплату пенсію у перерахованому розмірі, за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 нараховано суму пенсії у розмірі 145628,62 грн, яка буде виплачена у порядку черговості згідно Реєстру.
Постановою від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 Шостий апеляційний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію в розмірі 88% грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” від 06.09.2021 № 33/44/1-К-1615/08-1637 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019.
Згідно розрахунку на доплату пенсії, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.12.2019 та нарахував загальну суму доплати пенсії за період із 01.12.2019 до 30.06.2023 у сумі 138998,88 грн.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.06.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.11.2023 позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй заборгованості по виплаті пенсії померлому чоловіку ОСОБА_2 .
Відповідач направив на адресу позивачки лист від 19.12.2023 № 16965-16822/К-05/8-2300/23, в якому зазначив, що через відсутність фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, доплату пенсії, нарахованої за рішенням суду, за життя ОСОБА_2 не виплачено. Оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 580/8113/21 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 винесено на користь ОСОБА_2 , виплачувати позивачці нараховану, на виконання рішень судів доплати до пенсії, виконання яких здійснюється за окремою державною програмою, підстав немає.
Дії Головного управління щодо відмови у виплаті сум пенсії, що залишились невиплаченими її чоловіку у зв'язку із його смертю, позивачка вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернулась до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Як встановив вище суд, згідно копії свідоцтва про одруження від 16.10.1971 НОМЕР_1 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
Рішенням від 30.11.2021 у справі № 580/8113/21 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” від 06.09.2021 № 33/44/1-К-1615/08-1637 та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 грудня 2019 року.
Листом від 21.07.2022 № 2300-0202-8/32511 відповідач повідомив ОСОБА_2 , що на виконання рішення суду у справі № 580/8113/21 здійснено перерахунок пенсії, з серпня 2022 року буде здійснено виплату пенсію у перерахованому розмірі, за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 нараховано суму пенсії у розмірі 145628,62 грн, яка буде виплачена у порядку черговості згідно Реєстру.
Постановою від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 Шостий апеляційний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію в розмірі 88% грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” від 06.09.2021 № 33/44/1-К-1615/08-1637 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019.
Згідно розрахунку на доплату пенсії, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.12.2019 та нарахував загальну суму доплати пенсії за період із 01.12.2019 до 30.06.2023 у сумі 138998,88 грн.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.06.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.11.2023 позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй заборгованості по виплаті пенсії померлому чоловіку ОСОБА_2 , у відповідь на яку відповідач листом від 19.12.2023 № 16965-16822/К-05/8-2300/23, в якому зазначив, що через відсутність фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, доплату пенсії, нарахованої за рішенням суду, за життя ОСОБА_2 не виплачено. Оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 580/8113/21 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 580/5708/22 винесено на користь ОСОБА_2 , виплачувати позивачці нараховану, на виконання рішень судів доплати до пенсії, виконання яких здійснюється за окремою державною програмою, підстав немає.
Аналіз встановлених обставин вказує на те, що суми пенсії, нараховані ОСОБА_2 на виконання рішень судів у справах № 580/8113/21 та № 580/5708/22 у загальному розмірі 284627,50 грн, залишились невиплаченими. Суд врахував, що позивачка, як дружина померлого, звернулась до відповідача щодо виплати нарахованих, але не виплачених сум у межах 6 місячного строку після смерті чоловіка, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що вказана сума коштів належить до виплати позивачці в силу прямої вказівки ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Суд врахував, що відповідач відмовив позивачці у виплаті нарахованих на виконання рішень судів у справах № 580/8113/21 та № 580/5708/22 сум пенсії у загальному розмірі 284627,50 грн з підстав того, що рішення суду винесено на користь ОСОБА_2 . Суд зазначає, що така позиція позивача суперечить приписам ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 та не містить жодних правових обґрунтувань.
З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління щодо не здійснення виплати позивачці сум пенсії у розмірі 284627,50 грн, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Доводи відповідача у відзиві на позов про те, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету та у порядку черговості за датою набрання рішеннями законної сили, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані доводи не слугували підставою для відмови позивачці у виплаті недоотриманих її чоловіком сум пенсії.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити позивачці виплату сум пенсії у розмірі 284627,50 грн, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 сум пенсії у розмірі 284627,50 грн, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 284627 (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн 50 коп., що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаними у зв'язку з його смертю.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 14.02.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК