Справа № 500/7882/23
14 лютого 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну праву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 29.03.1993 по 16.06.2000 та з 30.04.2002 по 20.01.2011 включно на посадах "видувальника скла", "видувальника скловиробів", "налагоджувальника склоробних автоматів та напівавтоматів";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах ОСОБА_1 за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 13.05.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак йому було відмовлено у зв'язку із недостатністю пільгового стажу, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді від 11.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 10.01.2024 залучено до розгляду справи, в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
30.01.2024 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що до пільгового стажу позивача в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 01.01.1997 по 31.01.1997, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000, з 01.06.2000 по 16.06.2000, з 01.05.2002 по 31.12.2005, з 01.02.2006 по 18.02.2006, з 01.03.2006 по 25.04.2006, з 01.05.2006 по 22.08.2006, з 01.09.2006 по 21.10.2006, що становить 04 роки 10 місяців 08 днів та в шкідливих та важких умовах праці за Списком № 2 з 22.10.2006 по 20.01.2011, що становить 04 роки 02 місяці 29 днів, згідно рішення Комісії з питань підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.05.2023 № 2207/03-16.
Пільговий стаж роботи позивача за Списком № 2 становить 09 років 01 місяць 07 днів (в тому числі стаж роботи за Списком № 1 - 04 роки 10 місяців 08 днів).
Тому в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці, за наслідками розгляду заяви позивача від 31.05.2023 та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 07.06.2023 № 191950020160 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 (арк. справи 45-47).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відзиву на позовну заяву до суду не подав, які і будь-яких клопотань.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 13 травня 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням про результати розгляду заяви Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії від 19.05.2023 №2207/03-16 підтверджено ОСОБА_1 , з урахуванням результатів перевірки первинних документів, атестацій робочих місць за умовами праці та інформації про нарахування заробітної плати, періоди з: 01.01.1997 по 31.01.1997, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000 01.06.2000 по 16.06.2000, з 01.05.2002 по 21.10.2006 як пільговий стаж за Списком №1, період роботи з 22.10.2006 по 20.01.2011 як пільговий стаж за Списком №2 (арк. справи 10-12).
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 07.06.2023 №191950020160, з урахуванням рішення про результати розгляду заяви Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії від 19.05.2023 №2207/03-16, позивачу відмовлено в призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці, про що повідомлено позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.06.2023 (арк. справи 8-9).
Як слідує із даного рішення, що за результатом розгляду заяви та поданих позивачем документів встановлено, що пільгових стаж позивача в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком № 1 становить 04 роки 10 місяців 08 днів та в шкідливих та важких умовах праці за Списком № 2 становить 04 роки 02 місяці 29 днів, сумарно 09 років 01 місяць 07 днів із необхідних 10 років.
Не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Відповідно до статті 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Дана норма кореспондується зі змістом статті 48 Кодексу законів про працю України.
Згідно статті 62 Закону №1788 постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків:
- основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка;
- лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 р. за № 1231/13105 визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Згідно п.2 вказаного Порядку, його дія поширюється на осіб, які працювали, серед іншого, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (п.6 Порядку).
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (п.14-15 Порядку).
Згідно записів трудової книжки позивача від 25.07.1989 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 :
29.03.1993, на підставі наказу №26 від 29.03.1993, прийнятий в кооператив "Декор" видувальником скла;
31.11.1995 згідно наказу №42 від 31.11.1995 кооператив "Декор" реорганізовано в ТОВ ВКФ "Декор";
16.06.2000, на підставі наказу №39 від 16.06.2000, звільнений з роботи за власним бажанням;
30.04.2002, на підставі наказу №15 від 30.04.2002, прийнятий в ТОВ ВКФ "Декор" склодувом в цех виробітку;
02.01.2003 переведений в філію "Склозавод" видувальником склопосуду;
22.10.2006, на підставі наказу №28А від 22.10.2006, переведений на посаду налагоджувальник склоробних автоматів та напівавтоматів;
20.01.2011, на підставі наказу №2 від 20.01.2011, звільнений з роботи за власним бажанням (арк. справи 5-7).
Суд зазначає, що посада склодува зв'язана з постійним піддуванням і видуванням виробів (код 1150101а-18856) передбачалася підрозділом 1 розділу XV Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №10 від 26.01.1991, що діяв з 26 січня 1991 року по 11 березня 1994 року.
Посади видувальники скловиробів (код 1150101а-11548), склодуви, зв'язані з постійним піддуванням і видуванням виробів (код 1150101а-18856) передбачалися підрозділом 1 розділу XV Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, що діяв з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року
Посади видувальники скловиробів (код 15.1а), склодуви, зв'язані з постійним піддуванням і видуванням виробів (код 15.1а) передбачалися підрозділом 1 розділу XV Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, що діяв з 16 січня 2003 року по 1 серпня 2016 року.
Посада налагоджувальники склоробних автоматів і напівавтоматів, зайняті налагодженням автоматів (код 18.1а) передбачалася підрозділом 1 розділу XVIII Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, що діяв з 16 січня 2003 року по 1 серпня 2016 року.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.12.2016 ліквідовано філію "Склозавод" ТОВ ВКФ "Декор", 16.11.2018 проведено державну реєстрацію припинення ТОВ ВКФ "Декор" у зв'язку з визнанням юридичної особи банкрутом.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637
Відповідно до п.4 Порядку №383, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Суд зазначає, що посада "видувальник скловиробів" атестована і за результатами атестації умов праці обґрунтовано підтверджено право працівників, що працювали на цій посаді на пільгову пенсію за Списком №1, що підтверджується висновком щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці ТОВ ВКФ "Декор" від 12.07.2002 №098/05 (арк. справи 15).
Крім того, як слідує з рішення про результати розгляду заяви Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії від 19.05.2023 №2207/03-16, висновком щодо якості проведеної атестації ТОВ ВКФ "Декор" від 21.06.2005 №05-02/415 обґрунтовано підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з наказом по підприємству від 27.11.2001 №33-а, а саме за професіями "скловар", "видувальник скловиробів".
Висновком щодо якості проведеної атестації філії "Склозавод ТОВ ВКФ "Декор" від 30.08.2007 №05-02/484, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, згідно наказу по підприємству від 30.08.2007 №11, працівникам робочих місць "налагоджувальних склоробних автоматів і напівавтоматів".
Поряд із цим, у вказаному рішенні зазначено, що документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці за період роботи позивача в кооперативі "Декор" на розгляд комісії не представлено, відповідно відсутні підстави для підтвердження пільгового Стажу за період робі з 29.03.1993 по 29.11.1995. Період роботи з 30.11.1995 по 26.11.1996 на ТОВ ВКФ "Декор" не підтверджений результатами атестації робочих місць.
Однак суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць, відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій, передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд зауважує, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Суд зазначає, що цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Також, крім наданих позивачем, для підтвердження пільгового стажу, архівних довідок про нараховану заробітну плату від 08.09.2022 №12-06/02/439 та від 03.11.2022 №12-06/02/502 за 1992-2000 роки, Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області досліджувались первинні документи за період роботи з 29.03.1993 по 16.06.2000 та з 30.04.2002 по 20.01.2011 в кооперативі "Декор", ТОВ ВКФ "Декор", філії "Склозавод ТОВ ВКФ "Декор".
Так, як слідує з рішення від 19.05.2023 №2207/03-16, Комісією встановлено, що в книгах нарахування заробітної плати за період роботи на ТОВ ВКФ "Декор" позивача значиться: 1993 рік - посада не зазначена; 1994 рік - березень, квітень, жовтень в графі "професія, посада" зазначено "видув."; 1995 рік - з вересня по грудень в графі "професія, посада" зазначено "видув."; 1996 рік - з січня по грудень в графі "професія, посада" зазначено "видув."; 1997 рік - січень в графі "професія, посада" зазначено "склодув"; 1998 рік - посада не зазначена; 1999 рік - січень в графі "професія, посада" зазначено "видув-к"; 2000 рік - лютий - квітень, червень в графі "професія, посада" зазнане "видувальник"; 2002 рік - з травня по грудень в графі "професія, посада" зазначено "видувальник".
В книгах нарахування заробітної плати за період роботи позивача на філії "Склозавод ТОВ ВКФ "Декор" з січня 2003 року по серпень 2004 року, з жовтня 2004 року грудень 2005 року та з лютого 2006 року по жовтень 2006 року в графі "професія, посада" зазначено "видувальник".
В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 є такі відомості про спеціальний стаж:
за період роботи в 1999 році та з 2007 по 2011 - код підстави для обліку спеціального стажу "3ПЗ013Б1" - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України і за результатами атестації робочих місць;
за періоди роботи в 2003, 2004, 2005, 2006 роках - код підстави для обліку спеціального стажу "ЗПЗ013А1" - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", і за результатами атестації робочих місць.
Тому, в рішенні про відмову в призначенні пенсії від 07.06.2023 №191950020160, прийнятому з урахуванням рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.05.2023 №2207/03-16, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вказало, що ОСОБА_1 підтверджено періоди роботи: з 01.01.1997 по 31.01.1997, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000, з 01.06.2000 по 16.06.2000, з 01.05.2002 по 31.12.2005, з 01.02.2006 по 18.02.2006, з 01.03.2006 по 25.04.2006, з 01.05.2006 по 22.08.2006, з 01.09.2006 по 21.10.2006, як пільговий стаж за Списком №1, що становить 04 роки 10 місяців 08 днів; та період роботи з 22.10.2006 по 20.01.2011 як пільговий стаж за Списком №2, що становить 04 роки 02 місяців 29 днів. Разом 09 років 01 місяць 07 днів.
Поряд із цим суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та іншої документації, в тому числі довідок щодо пільгового стажу, з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний пільговий та страховий стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при складенні первинних документів. Крім того, як вже зазначалося вище, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
Суд зауважує, що записи про роботу ОСОБА_1 у спірні періоди 29.03.1993 по 16.06.2000 та з 30.04.2002 по 20.01.2011 внесені до його трудової книжки серії НОМЕР_2 , містять печатки підприємств та підписи уповноваженої особи.
За наведених вище мотивів, суд дійшов висновку, що відповідачі безпідставно відмовили позивачу у повному зарахуванні періодів його роботи з 29.03.1993 по 16.06.2000 та з 30.04.2002 по 20.01.2011 на посадах "видувальника скла", "видувальника скловиробів", "налагоджувальника склоробних автоматів та напівавтоматів" до його пільгового стажу.
Тому, рішення від 07.06.2023 №191950020160 підлягає скасуванню у зв'язку з його протиправністю, а періоди роботи з 29.03.1993 по 16.06.2000 та з 30.04.2002 по 20.01.2011 на посадах "видувальника скла", "видувальника скловиробів", "налагоджувальника склоробних автоматів та напівавтоматів" підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Поряд із цим, як зазначалося вище, рішення від 07.06.2023 №191950020160 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняте з урахуванням рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.05.2023 №2207/03-16, яким підтверджено ОСОБА_1 лише періоди з: 01.01.1997 по 31.01.1997, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.02.2000 по 30.04.2000 01.06.2000 по 16.06.2000, з 01.05.2002 по 21.10.2006 як пільговий стаж за Списком №1, період роботи з 22.10.2006 по 20.01.2011 як пільговий стаж за Списком №2.
У відповідності до частини другої ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, у разі незгоди, рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Тому, оскільки суд дійшов до переконання, що періоди роботи з 29.03.1993 по 16.06.2000 та з 30.04.2002 по 20.01.2011 на посадах "видувальника скла", "видувальника скловиробів", "налагоджувальника склоробних автоматів та напівавтоматів" підлягають повному зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 , з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.05.2023 №2207/03-16, в частині не зарахованих періодів стажу позивача.
Також слід зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області підтвердити (зарахувати) до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 29.03.1993 по 01.01.1997, з 01.02.1997 по 01.01.1999, з 01.02.1999 по 01.02.2000, з 01.05.2000 по 01.06.2000, 30.04.2002, з 01.01.2006 по 01.02.2006, з 19.02.2006 по 01.03.2006, з 26.04.2006 по 01.05.2006, з 23.08.2006 по 01.09.2006 після чого передати електронну пенсійну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняття рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у судовому рішенні.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання пенсійного органу призначити пенсію за віком на пільгових умовах, то суд вважає цю вимогу передчасною, оскільки належний орган Пенсійного фонду ще не вирішив питання про зарахування вищезазначених періодів роботи позивача до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 19.05.2023 №2207/03-16 в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 29.03.1993 по 01.01.1997, з 01.02.1997 по 01.01.1999, з 01.02.1999 по 01.02.2000, з 01.05.2000 по 01.06.2000, один день 30.04.2002, з 01.01.2006 по 01.02.2006, з 19.02.2006 по 01.03.2006, з 26.04.2006 по 01.05.2006, з 23.08.2006 по 01.09.2006.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 07.06.2023 №191950020160.
Зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 29.03.1993 по 01.01.1997, з 01.02.1997 по 01.01.1999, з 01.02.1999 по 01.02.2000, з 01.05.2000 по 01.06.2000, один день 30.04.2002, з 01.01.2006 по 01.02.2006, з 19.02.2006 по 01.03.2006, з 26.04.2006 по 01.05.2006, з 23.08.2006 по 01.09.2006, після чого передати електронну пенсійну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.05.2023 про призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, після вирішення Комісією Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області питання зарахування стажу позивачу, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 лютого 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
- Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ: 13844159).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.