13 лютого 2024 року Справа № 480/9190/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9190/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 16.08.2023 №183450026697 ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно її заяви від 07.08.2023, на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
Позовні вимоги мотивує тим, що досягши 50-річного віку та відповідного стажу, звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. За принципом екстериторіальності заява позивачки про призначення пенсії розподілена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Однак, головне управління відмовило у признеченняі пенсії рішеннням від 16.08.2023 № 183450026697. Позивачка вважає таку відмову протипровною, тому звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 25 серпня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву.
За змістом довідки про доставку електронного листа вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ГУ ПФУ в Сумській області в підсистемі "Електронний суд" 28.08.2023 р. (а.с. 34), а до електронного кабінету ГУ ПФУ в Хмельницькій області в підсистемі "Електронний суд" 28.08.2023 р. (а.с. 33)
Відповідачі у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання ГУ ПФУ в Донецькій області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Однак, ГУ ПФУ в Сумській області на вимогу суду надало належним чином завірені копії пенсійної справи позивачки.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачка 07.08.2023 звернулася до головного управління з заявою про призначення пільгової пенсії за віком на підставі Списку №2, що визначає перелік робіт та посад, праця на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За наслідками розгляду поданою позивачкою заяви головним управлінням було прийнято рішення від 16.08.2023 №183450026697, відповідно до якого позивачці було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку - 55 років. При прийнятті рішення головне управління керувалося п.2. ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
При цьому, згідно з поданими документами позивачки головному управлінню, а саме копії паспорта, встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до головного управління досягла 52 років 6 місяців 14 днів.
Відповідно до оскаржувального рішення страховий стаж позивачки становить - 34 роки 4 місяці 6 днів, а пільговий за Списком № 2 - 10 років 11 місяців 27 днів.
До пільгового стажу не зараховано період з 26.12.2000 по 14.02.2001 відповідно до пільгової довідки від 27.06.2023 р., виданої ПАТ "Сумихімпром", оскільки відсутні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці.
Не погодившись із таким рішенням, позивачка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (ст. 9 Закону № 1058-IV).
Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закону № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Судом встановлено, що позивач у спірний період працювала у ПАТ «Сумихімпром» на посаді лаборанта хімічного аналізу лабораторії цеха по виробництву знефторених фосфвтів №2 централізованого відділу технічного контролю, виконуючи вимірювання хімічних (пари,гази,аерозолі, шкідливих та небезпечних факторів виробництва та виробничого середовища на робочих місцях основних цехів; вимірювання вмісту забрунюючих речовин у технологічних викидах), що передбачено списком №2 розділ 10 підрозділ 2110А030 код КП 1754в, підстава - постанова КМУ №162 від 11.03.1994р. (а.с.21, 24).
Згідно з довідкою №229 від 27.06.2023р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підставою її видачі є «наказ №654 від 24.05.1989р., №49 від 14.02.2001р., Особова картка, особові рахунки 1989-2001р., накази з особового складу (а.с.24).
У графі довідки «Додаткові відомості» вказано, що атестація робочих місць проведена згідно з наказом №303/3 від 27.12.1995р.
Зокрема, в матеріалах пенсійної справи позивача (а.с.63) міститься копія наказу-постанови Сумського державного підприємства «Виробниче об'єднання «Хімпром» від 21.12.1995р. №303/3 «Про завершення атестації робочих місць за умовами праці у виробничих об'єднаннях», яким адміністрація та профспілковий комітет постановили затвердити переліки робочих місць виробництв, робіт, професій і посад об'єднання, якими підтверджено право на пільги і пільгове пенсійне забезпечення (додаток №1 та №2), до яких, в тому числі, належить посада лаборанта хімічного аналізу лабораторії цеху знефторених фосфатів №2 централізованого відділу технічного контролю (а.с.63-64, зворотній бік).
Наказом-постановою ПАТ «Сумихімпром» №420/37 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць, затвердженими наказами-постановами №303/3 від 27.12.1995р. та №226/13 від 14.09.2001р.» (а.с.60) керуючий санацією та об'єднаний профспілковий комітет постановили поширити дію наказу-постанови за №303/3 від 27.12.1995р. «Про затвердження результатів атестації робочих структурних підрозділах ВАТ «Сумихімпром» на: об'єднаний цех по виробництву знефторених фосфатів; госпрозрахунковий цех по виробництву знефторених фосфатів «Темп»; цех по виробництву знефторених фосфатів та начальнику відділу кадрів ОСОБА_2 надати копію даного наказу-постанови в Управління пенсійного фонду України м. Сум.
Як вбачається зі змісту цього наказу-постанови, поширення його дії на працівників цехів відбулося із врахуванням того, що станом на 27.12.1995 «Цех знефторених фосфатів №1 по виробництву трикальцій фосфату» та «Цех знефторених фосфатів №2 по виробництву трикальцій фосфату» перебували в структурі управління ВАТ «Сумихімпром»; згідно з наказом № 165 від 04.07.1996 на базі цехів знефторених фосфатів №1 та №2 відбулося створення об'єднаного цеху по виробництву знефторених фосфатів; згідно з наказом № 305 від 21.11.1996 об'єднаний цех по виробництву знефторених фосфатів був з 01.12.1996 переведений на госпрозрахунок та перейменований у госпрозрахунковий цех по виробництву знефторених фосфатів «Темп»; згідно з наказом № 168 від 20.06.2000 було припинено з 01.07.2000 діяльність об'єднаного цеху по виробництву знефторених фосфатів «Темп», як госпрозрахункового структурного підрозділу; згідно з наказом № 20 від 24.01.2001 об'єднаний цех по виробництву знефторених фосфатів з 01.01.2001 стали іменувати, як цех по виробництву знефторених фосфатів.
Вищезазначені структурні підрозділи входили до складу ВАТ «Сумихімпром» і не були самостійними юридичними особами. Умови праці та характер виконуваних робіт працівників цих підрозділів за результатами реорганізацій не змінювались.
Отже, за результатами атестації робочих місць професія позивача дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
За наведених обставин, ні після закінчення п'ятирічного строку дії результатів первісної атестації робочих місць 1995 році, ні в подальшому, за результатами чергових атестацій, умови праці професії «лаборанта хімічного аналізу», робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, у виробництві не змінювались.
Тому пільговий стаж роботи позивача в періоди у спірний підтверджується результатами атестацій робочих місць, затверджених відповідними наказами-постановами адміністрації.
Крім того, слід вказати, що недотримання роботодавцем строків проведення атестації за умови підтвердження незмінності умов праці наступною черговою атестацією робочих місць не є підставою для зменшення розміру пільгової пенсії за Списком №2.
Між тим, відповідач на вказане вище уваги не звернув, стаж позивача на вказаних роботах в період з 26.12.2000р. до 14.02.2001р. не зарахував до пільгового стажу за Списком № 2, з чим суд не погоджується, оскільки відповідно до п.10 Порядку під час визначення пільгового стажу використовуються результати атестації (не саму постанову або наказ про затвердження результатів атестації, як підсумковий документ, а саме результати атестації).
Так, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 442 № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 Порядку №442 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014 року № 21-307а14 та Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 року у справі № 227/545/17 та від 18.09.2018 року № 345/3301/17.
Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, як містять відомості про періоди роботи.
З довідки №229 від 27.06.2023 року, яка зазначає по особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вбачається, що за спірний період роботи позивача її професія була атестована та належала до Списку№2.
Також, записами у трудовій книжці та довідкою підтверджено характер роботи і стаж, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу за Списком №2 спірний період роботи позивача, зокрема з 26.12.2000р. до 14.02.2001р. у ПАТ «Сумихімпром».
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу по списку №2 періоду роботи з 26.12.2000р. до 14.02.2001р.
Крім того, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем під час прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії було враховано, що вік заявниці становить 52 роки 6 місяців 14 днів, а необхідний пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 55 років.
З приводу цього суд вважає необхідним відмітити наступне.
Відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
У редакції до внесення змін у статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII він був викладений в редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, та вирішено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Таким чином, з 23.01.2020 при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи Пенсійного фонду України, зокрема і відповідач у справі, мають керуватися вказаною нормою в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Отже, у даному випадку станом на день звернення з заявою про призначення пенсії позивачка досягла 50 років, її загальний трудовий стаж становить більше 20 років.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірної свого рішення.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки під час вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії відповідачем протиправно не зараховано спірний трудовий стаж та не враховано її право на отримання пенсії на пільгових умовах після досягнення нею 50-річного віку.
Водночас суд зазначає, що статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, у тому числі, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів, людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, суд не обмежений вимогами адміністративного позову, виходячи з предмету судового захисту, на який він направлений. Нечіткість прохальної частини позовної заяви не є та не може бути підставою для відмови у її задоволенні, оскільки це суперечить принципам адміністративного судочинства і судового захисту у цілому.
Згідно із статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументами учасників справи.
За таких обставин, з метою повного та ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача з 26.12.2000р. до 14.02.2001р. у ПАТ «Сумихімпром» на посаді лаборанта хімічного аналізу лабораторії цеха по виробництву знефторених фосфвтів №2 централізованого відділу технічного контролю, оскільки нечіткість заявлених позовних вимог не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, враховуючи те, що у спірному періоді позивач виконувала роботу із шкідливими умовами праці, робота на якій дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах за Списком № 2.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.17).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 16.08.2023 №183450026697 ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 26.12.2000р. до 14.02.2001р. у ПАТ «Сумихімпром».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно її заяви від 07.08.2023, на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова