14 лютого 2024 року м. Рівне №460/158/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Рівненського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, РОМТЦКтаСП), в якій просить:
- визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов'язаного;
- зобов'язати Рівненський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення про зняття (виключення) ОСОБА_1 з військового обліку як військовозобов'язаного.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ. Вказує, що позивача згідно із військовим квитком серії НОМЕР_1 21.08.2008 на підставі наказу МОУ № 342 від 09.06.2006 знято з військового обліку військовозобов'язаних РОМТЦКтаСП, у зв'язку з визнанням військово-лікарською комісією за розпорядженням СКЗ МВ УМВС від 16.07.2008 обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 71В, гр. 1 наказу МОУ № 85 від 2001 року. Разом з тим, позивач стверджуючи, що його було повністю пожиттєво виключено (знято) з військового обліку, вважаючи що він не підлягає військовому обліку, вказує, що відповідач протиправно та без належних на те повноважень включив його в військовий облік. При цьому посилається на те, що жодним нормативно-правовим актом не надано відповідачу право включати в облік раніше виключених з нього громадян та які раніше були визнані непридатними до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку. Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19.01.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що згідно із військовим квитком серії НОМЕР_1 21.08.2008 на підставі наказу МОУ № 342 від 09.06.2006 знято з військового обліку військовозобов'язаних РОМТЦКтаСП, у зв'язку з визнанням військово-лікарською комісією за розпорядженням СКЗ МВ УМВС від 16.07.2008 обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 71В, гр. 1 наказу МОУ № 85 від 2001 року. Виходячи зі змісту ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадянин ОСОБА_1 ніколи не був виключений з військового обліку, так як 16.07.2008 позивача розпорядженням СКЗ МВ УМВС після проходження військово-лікарської комісії було визнано обмежено придатним до військової служби та з 21.08.2008 знято з військового обліку згідно з Наказом МОУ № 342 від 09.06.2006. У військово-обліковому документі, а саме військовому квитку серії НОМЕР_1 проставлена відмітка про зняття з військового обліку. Таким чином, зазначає, що оскільки позивача було знято з військового обліку, а не виключено з військового обліку, він відповідно до абз. 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підлягає взяттю на військовий облік. Крім того, вказує, щоб остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаний ОСОБА_1 був направлений для проходження ВЛК. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач підтримав позицію викладені в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області 08.09.1998.
Згідно із військовим квитком серії НОМЕР_1 21.08.2008 та свідоцтвом про хворобу № 466 від 16.07.2008, на підставі наказу МОУ № 342 від 09.06.2006 ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов'язаних РОМТЦКтаСП, у зв'язку з визнанням військово-лікарською комісією за розпорядженням СКЗ МВ УМВС від 16.07.2008 обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 71В, графи 1 Розкладу хвороб і фізичних вад наказу МВС України № 85 від 2001 року, без переосвідчення.
27.07.2023, ОСОБА_1 відповідачем надано направлення №1488 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби у Збройних Силах України та вручено повістку.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону №2232 військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону №2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з абз.1 ч.10 ст.1 Закону №2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 14 Закону №2232 приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці.
Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону №2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід, тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
У зв'язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
У ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до абзацу 7 п. 2 ч.1 ст. 37 Закону №2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону №2232 зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Разом з цим, механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921).
Абзац 18 пункт 56 Порядку №921 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Абзац 20 пункт 56 Порядку №921 про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляється відповідні відмітки.
З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Відтак, на переконання суду, позивач помилково ототожнює в позовній заяві вказані вище поняття, зазначаючи, що його було повністю виключено (знято) з військового обліку.
Водночас, як вже зазначалося вище, військовим квитком серії НОМЕР_1 21.08.2008 та свідоцтвом про хворобу № 466 від 16.07.2008 підтверджено, що ОСОБА_1 , на підставі наказу МОУ № 342 від 09.06.2006, саме «знятий з військового обліку військовозобов'язаних РОМТЦКтаСП», у зв'язку із визнанням військово-лікарською комісією за розпорядженням СКЗ МВ УМВС від 16.07.2008 його обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 71В, графи 1 Розкладу хвороб і фізичних вад наказу МВС України № 85 від 2001 року, без переосвідчення.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, в сукупності з встановленими вище обставинами справи, суд зазначає, що позивач не був виключений з військового обліку, а був знятий з нього на підставі Наказу МОУ №342, про що у військовому квитку серії НОМЕР_1 проставлена відмітка про зняття з військового обліку.
Разом з цим, 15.01.2015 наказом Міністерства оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002 щодо відміни положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.12.2017 №684 «Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних» (далі - Наказ МО №684, який набрав чинності 13.02.2018) зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку.
Крім того, суд зазначає, що така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у ч. 5 ст. 37 Закону №2232 для зняття військовозобов'язаного з військового обліку.
Оскільки позивача було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ №342, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232 повинен був повторно взятий на військовий облік.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний та воєнний час.
Разом з тим, п. 3.1 глави 3 Положення №402 визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Згідно з п.3.2 глави 3 Положення №402 військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Відповідно до п. 3.3 глави 3 Положення №402 військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
З огляду на наведене, враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, то суд зазначає, що його медичний огляд повинен проводитися за графою ІІ Розкладу хвороб.
Пунктом п. 3.8 глави 3 Положення №402 встановлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Так, суд встановив, що для остаточного визначення стану здоров'я військовозобов'язаного ОСОБА_1 , відповідач відповідно до вищевказаного п. 3.3 Положення №402 надав йому направлення №1488 від 27.07.2023 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби у Збройних Силах України.
Таким чином, аналізуючи наведені вище вимоги законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що дії Рівненського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов'язаного та направлення його на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби у Збройних Силах України, є правомірними та такими, що вчинені відповідачем в межах повноважень і чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо включення ОСОБА_1 до військового обліку, є правомірними, відтак позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 лютого 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Рівненський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Грабник, 2,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 09544138)
Суддя Д.П. Зозуля