щодо повернення заяви без розгляду
14 лютого 2024 року Р і в н е №460/13125/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду,
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2023, яке набрало законної сили, позов задоволено.
Позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання судового рішення в частині невиплати пенсії з 11.01.2023, у зв'язку з чим постановити окрему ухвалу.
Порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду визначений ст.383 КАС України.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання визначені ст.167 КАС України. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
В силу вимог ч.2 цієї статті, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 11.01.2023 ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Долучені до заяви документи, а саме: протокол від 30.11.2023, свідчать, що ГУ ПФУ в Рівненській області на виконання рішення суду від 17.08.2023 призначило з 11.01.2023 позивачу пенсію за віком.
У заяві позивач стверджує, що відповідач на виконання рішення суду нарахував пенсію, однак не здійснює її виплату.
Так, на підтвердження протиправних дій відповідача позивачем до заяви долучено виписку по рахунку за період з 01.01.2023 по 31.01.2024.
Поряд з цим, жодних інших доказів на обґрунтування вказаної обставини позивачем суду не надано. Долучену до заяви виписку по рахунку суд оцінює критично, позаяк її зміст свідчить, що усі проведені в період з 01.01.2023 по 31.01.2024 операції стосуються виплат соціального фонду.
Натомість, заяву про зарахування на цей рахунок коштів, за результатами виконання рішення суду від 17.08.2023, позивач подавав до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Водночас, позивачем не доведено, що вказаний рахунок узгоджений з ГУ ПФУ в Рівненській області для пенсійний зарахувань.
Крім того, суд звертає увагу, що в силу положень ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За правилами ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016.
Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок виконання рішень немайнового (зобов'язального) характеру визначений розділом VIII Закону №1404-VIII. В свою чергу, положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Верховним Судом у постанові від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а сформовано правову позицію відповідно до якої, повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Вказаний висновок суду підтриманий Верховним Судом у постанові від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18.
Як свідчать долучені до заяви докази, позивач 06.12.2023 звернулася до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про примусове виконання виконавчого листа у справі №460/13125/23.
Листом від 25.01.2024 начальник відділу примусового виконання рішення повідомив позивача, що 25.01.2024 державним виконавцем скеровано боржнику (ГУ ПФУ в Рівненській області) вимогу щодо виконання рішення суду та за результатами розгляду зазначеної вимоги буде повідомлено стягувача. Додатково зазначено, що державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження вживаються заходи примусового виконання, що визначені Законом України “Про виконавче провадження” та іншими нормативно-правовими актами з питань примусового виконання виконавчих документів.
Поряд з цим, відомостей щодо отриманих результатів розгляду вимоги державного виконавця позивачем до матеріали заяви не долучено та суду не повідомлено.
З огляду на встановлене, заява позивача є передчасною та підлягає поверненню без розгляду як така, що є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
Керуючись статтями 167, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду від 12.02.2024 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 14 лютого 2024 року
Суддя Н.С. Гудима