13 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/380/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі та залишення відзиву на позовну заяву без врахування у справі №440/380/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
09 січня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час розрахунку при звільненні та виключенні зі списків особового складу частини з 22.12.2022 по останній день затримки розрахунку при звільненні - 13.12.2023 включно, але не більш як за шість місяців, виходячи із розміру середньоденного грошового забезпечення за два останні місяці служби перед звільненням враховуючи постанову Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168 із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та виключенні зі списків особового складу частини за період з 22.12.2022 по останній день затримки розрахунку при звільненні - 13.12.2023 включно, але не більш як за шість місяців, виходячи із розміру середньоденного грошового забезпечення за два останні місяці служби перед звільненням враховуючи постанову Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168 із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом; розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
06 лютого 2024 року судом одержано через підсистему "Електронний суд" відповідь на відзив, що містить клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без врахування у справі №440/380/24, яке вмотивовано наступним.
Відзив подано від імені представника - Бассараб Богдан Григорович через підсистему Електронний суд. На підтвердження повноважень до відзиву додано Довіреність у порядку передоручення (додаток до відзиву - Довіреність1), відповідно до якої, ОСОБА_2 , на підставі Витягу з ЄДР від 25.09.23р., щодо в/ч НОМЕР_1 , уповноважує, в порядку передоручення, ОСОБА_3 представляти інтереси в/ч НОМЕР_1 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (додаток до відзиву - Довіреність2), керівником зазначено - ОСОБА_2 . Однак, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником зазначено Савченка С.А. Також, надана до суду довідка також відписана командиром в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_4 . Таким чином, надані представником відповідача документи щодо повноважень (Довіреність1 та Довіреність2) не можуть вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень на представництво інтересів в/ч НОМЕР_1 в суді, зокрема, на підписання та подання до суду відзиву на позовну заяву.
Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до положень статті 238 ЦК представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.
Крім того, статтею 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга вказаної статті).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).
Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму.
Так, на противагу доводам позивача про неналежність документів, що підтверджують повноваження представника, до заперечення на відповідь на відзив долучено довіреність від 15 січня 2024 року № 101, відповідно до якої Військова частина НОМЕР_1 , що в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 уповноважує Бассараба Богдана Григоровича представляти інтереси військової частини НОМЕР_1 в судових установах.
Належність останньої судом під сумнів не ставиться, відтак і підстав для задоволення клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без врахування у справі №440/380/24 - суд не знаходить.
Також, 06 лютого 2024 року судом одержано через підсистему "Електронний суд" клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі, відповідно до якого просить суд винести ухвалу суду, якою витребувати у військової частини НОМЕР_1 довідку про розмір отриманого грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, середньомісячний розмір грошового забезпечення за останні два місяці служби, що передували дню виключенню зі списків особового складу частини ОСОБА_1 - жовтень та листопад 2022 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року №168.
Так, позивачем наголошено, що ним 12.01.2024 було вдруге направлено заяву на адресу військової частини НОМЕР_1 з метою отримання довідки про розмір отриманого ним грошового забезпечення за жовтень та листопад місяці 2022 року з урахуванням додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою № 168, що підтверджується описом та чеком «УКРПОШТА» за трек номером 6105249534569. Вищезазначену заяву отримано відповідачем 16.01.2024, але станом на дату звернення із клопотанням (06.02.2024) відповіді ним не отримано.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною першою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Так, відповідно до частини другої Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно із частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд наголошує, що до позову не додано доказів належного звернення саме до відповідача із заявою про розмір отриманого грошового забезпечення за жовтень та листопад 2022 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року №168.
В свою чергу, долучені знімки екрану переписки із невстановленою особою у мобільному застосунку не можуть вважатись належним доказом такого надсилання військовій частині.
Також, позивачем не підтверджено нарахування та виплати йому додаткової грошової винагороди за жовтень та листопад 2022 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року №168, що, на його думку, мала б бути включена до відповідної довідки.
Крім того, заява, датована 12.01.2023, направлена відповідачу поштовим зв'язком лише 12.01.2024, тобто після подання позову до суду, відтак не підлягає врахуванню при оцінці спірних правовідносин.
Відтак, суд не погоджується з мотивами заяви ОСОБА_1 про витребування доказів по справі, та, як наслідок, не знаходить підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 9, 55, 59, 79,80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі та залишення відзиву на позовну заяву без врахування у справі №440/380/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання. Ухвала за наслідками розгляду питання про відмову в закритті провадження окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський