13 лютого 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/16032/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супрун Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №440/16032/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа за вищевказаним позовом, в якому заявник просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.03.2023 №163950022425, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням стажу, записаного у трудовій книзі НОМЕР_1 з 11.04.1988 по 13.09.1995, зарахувавши цей період до страхового стажу ОСОБА_1 , та здійснити перерахунок його пенсійного забезпечення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 цей позов було залишено без задоволення. За відсутності підстав для задоволення позову суд у рішенні зазначив і про відсутність підстав для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1073,60 грн.
09.02.2024 до суду надійшла заява позивача про повернення судового збору, в якій він просить суд повернути сплачений при зверненні до суду з цим позовом судовий збір у сумі 1073,60 грн.
У зв'язку з цим суд встановив, що при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн відповідно до квитанції про сплату АТ "Таскомбанк" від 24.10.2023 №8703-3945-8042-4595.
Підстави для повернення судового збору визначені статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до вказаної норми Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Жодної з перелічених вище подій у цій справі не відбулося.
Натомість, як свідчить зміст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2023, суд залишив позов без задоволення.
У зв'язку з цим та у відповідності до правил ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат не виникли, з огляду на що суд у рішенні вказав позивачу на відсутність цих підстав.
У поданій 09.02.2024 до суду заяві ОСОБА_1 в якості підстави для повернення судового збору з невідомих причин посилається на обставину закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, яка передбачена п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Однак, як вже зазначалося судом вище, обставин закриття провадження у справі не відбулося, натомість спір вирішений судом по суті не на користь позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 цієї ж норми, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
Тож, встановивши відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, суд відмовляє заявнику у задоволенні його заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №440/16032/23 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б. Супрун