08 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/17453/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника позивача - Скубака А.В.,
представника відповідача - Базавлук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №440/17453/23 за позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
23.11.2023 позивач, Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" (надалі - ДП "Жовтневий спиртовий завод"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), в якому просить суд визнати неправомірним та скасування податкове повідомлення-рішення від 17.04.2023 №0030270903, видане на підставі акту про результати камеральної перевірки від 16.03.2023 №2451/16-31-09-03/00374829.
Наявність обставин, які свідчать про порушення прав добросовісного платника податків, заявник пов'язує з обставинами порушення відповідачем процедури проведення камеральної перевірки внаслідок виходу за її межі, а також з обставинами безпідставності висновку перевірки про неправомірне застосування підприємством пільги щодо сплати податкового зобов'язання з акцизного податку, оскільки контролюючим органом не доведено факту отримання підприємством спирту етилового як окремої операції (купівля-продаж, поставка), тоді як передача спирту в межах одного й того ж підприємства для його подальшої промислової переробки з метою виготовлення нової продукції є реалізацією, а не отриманням.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 заявнику поновлено строк звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання 26.12.2023.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов представник стверджує, що посилання позивача на положення наказу ДПА від 07.06.2011 №333 щодо проведення перевірок є безпідставним, оскільки згідно з цим наказом до складу податкової звітності з акцизного податку та збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства включається декларація акцизного податку, затверджена Наказом №1030, тоді як Наказ №1030 втратив чинність 30.01.2015. У спірних правовідносинах перевірці підлягала декларація акцизного податку, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2015 №14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку". Під час проведення камеральної перевірки виявлено помилку, обумовлену неправомірним застосуванням платником податків пільги зі сплати акцизного податку, чим порушено вимоги п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 Податкового кодексу України, а саме: невключення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1518479,40 літрів 100-відсоткового спирту. Факт невключення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на думку контролюючого органу, позбавляє позивача права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 норм Податкового кодексу України. У зв'язку з неправомірним застосуванням пільги щодо сплати податкового зобов'язання з акцизного податку сума заниження податкових зобов'язань відповідно до обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, складає 202 428 488,81 грн. Розмір штрафної санкції, відповідно до пп. 123.4, пп. 123.5 ст. 123 ПК України , становить 200 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання - 404 856 977,62 грн. Таким чином, загальна сума зобов'язань з акцизного податку, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2023 №0030270903, складає 607 285 466,43 грн (а.с. 75-82).
Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.
У підготовчому засіданні 26.12.2023 суд за клопотанням представника відповідача оголосив перерву у справі для надання додаткових доказів до 16.01.2024.
16.01.2024 суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 25.01.2024.
У судовому засіданні 25.01.2024 суд у зв'язку з неявкою представника позивача відклав розгляд справи на 08.02.2024.
У судовому засіданні 08.02.2024 під час розгляду справи по суті представники сторін примирення не досягли, кожен наполягаючи на своєму.
Суд, здійснивши розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заслухав пояснення учасників справи, дослідив письмові докази, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ДП "Жовтневий спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374829) зареєстровано у статусі юридичної особи 29.07.1994, взято на податковий облік 24.04.1997 у ГУДПС у Полтавській області, Карлівська ДПІ. Основний вид діяльності підприємства 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин (а.с. 43).
20.02.2023 ДП "Жовтневий спиртовий завод" подано до ГУДПС декларацію акцизного податку за січень 2023 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (із змінами): звітна реєстраційний № 9028774968 (а.с. 93-99), в якій задекларовано нульове зобов'язання з акцизного податку за січень 2023 року.
16.03.2023 головним державним інспектором відділу адміністрування акцизного податку Управління контролю за підакцизними товарами ГУДПС було проведено камеральну перевірку ДП "Жовтневий спиртовий завод", а саме - податкової декларації з акцизного податку за січень 2023 року, за наслідками якої складено акт від 16.03.2023 №2451/16-31-09-03/00374829 (а.с. 86-92).
Висновками акту встановлено порушення ДП "Жовтневий спиртовий завод":
- вимог пп. 213.1.2 ст. 213 та пп. 214.4 ст. 214 ПК України в частині невключення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1518479,40 літрів 100-відсоткового спирту;
- вимог пп. 229.1.1 ст. 299 ПК України, статті 71 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 14.08.2019 №722, без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
У зв'язку з неправомірним застосуванням платником пільги щодо сплати податкового зобов'язання з акцизного податку сума заниження податкових зобов'язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, складає 202 428 488,81 грн.
Згідно з розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій до акту камеральної перевірки, розмір штрафної санкції, відповідно до пп. 123.4, пп. 123.5 ст. 123 ПК України, становить 200 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання - 404856977,62 грн (а.с. 92).
Загальна сума зобов'язань з акцизного податку, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2023 №0030270903, складає 607 285 466,43 грн (а.с. 12).
Позивач, не погоджуючись із правомірністю висновків камеральної перевірки та прийнятим на підставі цього акту податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2023 №0030270903, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" (надалі - Закон №481/95-ВР).
Згідно зі статтею 71 Закону №481/95-ВР, відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).
Ведення Електронного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Для включення до Електронного реєстру суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає заяву, до якої додаються: копії документів, що підтверджують наявність власних та/або орендованих приміщень та технологічного обладнання для виробництва продукції з використанням спирту етилового; копії технічної документації (технічні регламенти, стандарти, технічні умови на продукцію, що виробляється з використанням спирту етилового); копії технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру продукції, що виробляється з використанням спирту етилового (із зазначенням норм витрат на одиницю продукції); перелік технологічного обладнання, що забезпечує виробництво продукції з використанням спирту етилового.
Включення суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, до Електронного реєстру здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви, за умови: внесення витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, встановлених на кожному місці отримання та місці відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, внесення масових витратомірів, встановлених на кожному місці отримання та місці відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, а також внесення масових витратомірів, встановлених відповідно до технологічної схеми на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; кількості працюючих не менше 10 осіб; відсутності податкового боргу на момент прийняття рішення про включення до Електронного реєстру; внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Порядок справляння акцизного податку урегульовано Розділом VI ПК України в редакції, чинній на момент спірних правовідносин.
Згідно з пп. 212.1.1 ст. 212 ПК України, платником акцизного податку є, зокрема, особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Відповідно до пп. 213.1.2 ст. 213 ПК України, об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики.
Пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів віднесено спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння).
Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок, визначено пунктом 215.2 статті 215 ПК України.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, згідно з п. 216.1 ст. 216 ПК України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Особливості оподаткування спирту етилового унормовані пунктом 229.1 статті 229 ПК України.
Так, пункт 229.1 статті 229 ПК України передбачає, що податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;
б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;
в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;
г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива;
д) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
е) спирту етилового неденатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини;
є) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції;
ж) спирту етилового-сирцю, який використовується в межах одного суб'єкта господарювання для виробництва біоетанолу;
з) спирту етилового, що переміщується між акцизними складами в межах одного суб'єкта господарювання.
Спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно з пп. 229.1.2 ст. 229 ПК України, до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства, виробниками вермутів та виробниками лікарських засобів - 180 календарних днів (пп. 229.1.3 ст. 229 ПК України).
У цій справі аргументи позивача у позовній заяві зводяться до двох тверджень, першим з яких є те, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень під час проведення камеральної перевірки, чим порушив пп. 75.1.1 ст. 75 ПК України, а другий про те, що підприємством правомірно застосовано пільгу зі сплати акцизного податку у періоді, що перевірявся з огляду на те, що ДП "Жовтневий спиртовий завод" передавало та отримувало спирт на переробку в межах підприємства, внаслідок чого факту відпуску та отримання спирту як окремої господарської операції не відбулося.
На противагу цьому відповідач стверджує, що лише виконання у повному обсязі вимог, визначених статтею 71 Закону №481/95-ВР та статті 229 ПК України надає право платнику користуватися ставкою акцизного податку 0 гривень за літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового денатурованого.
З приводу доводів позивача про порушення ГУДПС пп. 75.1.1 ст. 75 ПК України під час проведення камеральної перевірки та вихід за межі наданих повноважень, суд зазначає таке.
Як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Порядок проведення камеральних перевірок визначений статтею 76 ПК України, відповідно до пункту 76.1 якої, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з п. 76.2 ст. 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Як зазначено пунктом 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Підпунктом 75.1.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв'язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
За висновками Верховного Суду сформульованими у постановах від 23.06.2018 у справі №803/552/17, від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, від 19.04.2022 у справі №816/687/16 у подібних правовідносинах, метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Застосовуючи норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, судова палата дійшла висновку, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє аргументи позивача щодо того, що висновки про безпідставне застосування пільги з акцизного податку не могли бути встановлені податковим органом у межах камеральної перевірки.
Надаючи оцінку суті виявленого порушення щодо безпідставного застосування платником пільги зі сплати акцизного податку за січень 2023 року, суд прийшов до таких висновків.
Як вже зазначалося вище, камеральною перевіркою податкової декларації з акцизного податку за січень 2023 року ДП "Жовтневий спиртовий завод" встановлено порушення вимог пп. 213.1.2 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 ПК України в частині невключення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1518479,40 літрів 100-відсоткового спирту, а також вимог пп. 229.1.1 ст. 299 ПК України, статті 71 Закону №481/95-ВР внаслідок здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
За твердженням представника відповідача, невнесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, позбавляє платника права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" пп. 229.1.1 ст. 229 ПК України.
У зв'язку з цим суд зазначає, що в силу абзацу "д" пп. 229.1.1 ст. 229 ПК України акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, зокрема, із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Обов'язки суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті, визначені у підпункті 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України, згідно з яким суб'єкти господарювання зобов'язані: а) обладнати кожне місце отримання та місце відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) обладнати кожне місце отримання та місце відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого масовими витратомірами, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; в) обладнати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, масовими витратомірами, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, або засобами обліку виробленої продукції; г) надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів в місцях, визначених в підпунктах "а", "б", "в" цього підпункту, засобами електронного зв'язку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів; ґ) подавати довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий під час погашення податкового векселя; д) щоденно формувати та подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, дані про добовий фактичний обсяг отриманого та відпущеного у виробництво спирту етилового.
У свою чергу, відповідно до абз. 12 пп. 229.1.1 ст. 229 ПК України, спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
При цьому, положеннями статті 71 Закону №481/95-ВР та пп. 229.1.1 ст. 229 ПК України не передбачено виключень з цього правила, зокрема і тих, на яких наголошує позивач, - передача спирту на переробку в межах одного підприємства.
Закон не містить конкретних вказівок на господарські операції, внаслідок яких має відбуватися "отримання" спирту у розумінні досліджуваної норми ПК України. А тому цю норму слід трактувати у сенсі будь-якого "отримання". І отримання спирту від іншого виробничого підрозділу того ж підприємства є так само отриманням спирту для виробництва продукції хімічного призначення яким було б і отримання внаслідок господарської операції з іншим суб'єктом господарювання - контрагентом.
Суд не виявив у цій нормі нечіткості чи двозначності.
За визначенням п. 215.1 ПК України, спирт етиловий належить до підакцизних товарів.
Податковий орган прийшов до висновку про порушення платником вимог пп. 213.1.2 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 ПК України.
Відповідно до пп. 213.1.2 ст. 213 ПК України, об'єктом оподаткування акцизним податком, з-поміж іншого, є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу,
Згідно з п. 214.4 ст. 214 ПК України, у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.
Платник не оспорював того, що переданий для виробництва власної хімічної продукції етиловий спирт є підакцизним товаром і операція з його передачі є об'єктом оподаткування акцизним податком, проте стверджував, що має право на пільгове оподаткування за правилами п.п. “д” п. 229.1.1 ПК України за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Оскільки не відбувалася передача етилового спирту від іншого контрагента, натомість на виробництво був переданий спирт етиловий власного виробництва, платник стверджує, що у його випадку на нього поширюється умова застосування ставки податку 0 грн за 1 літр спирту, передбачена пп. 229.1.1 ст. 229 ПК України.
З даного приводу суд вказує на таке.
Підпунктом 14.1.212 ст. 14 ПК України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.
Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.
З наведеного слідує, що Податковий кодекс України під реалізацією підакцизних товарів розуміє будь-яку передачу з акцизного складу (як і відбулося у спірному випадку) для промислової переробки, у т.ч. без переходу права власності, що у свою чергу відносить такі операції до об'єктів оподаткування за правилом пп. 213.1.2 ст. 213 ПК України.
Оскільки “отримання” є складовою частиною (наслідком) операції фізичної передачі спирту, то податковий орган цілком обґрунтовано вважав, що й отримання спирту підрозділом від акцизного складу в межах одного підприємства задля застосування ставки податку 0 грн передбачає таку обов'язкову умову як внесення підприємства до Електронного реєстру .
Таким чином, оскільки в січні 2023 року позивач не був внесений до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, то правомірним є висновок перевірки про наявність у позивача обов'язку, встановленого пп. 213.1.1 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 ПК України, включити до об'єкта оподаткування за ставкою - 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, передбаченою пп. 215.3.1 ст. 215 ПК України, операцію з передачі в межах одного підприємства підакцизної продукції (спирту етилового денатурованого) з метою його промислової переробки.
Підсумовуючи все вище викладене, суд погоджується із правильністю висновків камеральної перевірки, що у свою чергу свідчить про правомірність застосованої до позивача міри фінансової відповідальності, розмір якої визначений спірним податковим повідомленням-рішенням.
За таких обставин суд визнає заявлений позов безпідставним, у зв'язку з чим залишає такий без задоволення.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише з витрат позивача на оплату судового збору у розмірі 26840,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Позивач: Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374829; вул. Полтавська, 3, м. Карлівка, Полтавська область, 39503);
Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36014).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.02.2024.
Суддя Є.Б. Супрун