Справа № 420/22036/23
06 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,
за участю секретаря судового засідання Цогоєвої В.С.,
представника позивача - Сергійчук М.М.,
представника відповідача військової частини НОМЕР_1 - Емгрундт В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (а.с.72-85 т.1) до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 , у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 шодо ненадання довідки про підтвердження участі його - ОСОБА_1 , у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій, у період з 17.02.2022 по 02.04.2022;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 направити до в/ч НОМЕР_2 та надати йому - ОСОБА_1 , довідку про безпосередню участь його - ОСОБА_1 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, у період з 17.02.2022 по 02.04.2022;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати йому - ОСОБА_1 , додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 грн за безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену постановою КМУ №168 від 28.02.2022, за лютий, березень та квітень 2022 року;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату йому - ОСОБА_1 , додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановлену Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, за лютий, березень та квітень 2022 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , та на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 №39 від 16.02.2022 року його з 17.02.2022 відряджено до смт. Сиваське Новотроїцького району Херсонської області (в/ч НОМЕР_1 ). За завершенням відрядження 03.04.2022 року він повернувся до в/ч НОМЕР_2 .
У період перебування у відрядженні він брав безпосередню участь у бойових діях, забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за що його указом Президента України від 18.04.2022 №262/2022 року нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Згідно абз.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі Постанова №168) військовослужбовцям Збройних Сил, які, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) виплачується додаткова винагорода збільшена до 100000 грн.
Однак йому збільшена додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не виплачувалась у період перебування у відрядженні з 17.02.2022 по 02.04.2022, що він вважає протиправним. При цьому невиплата збільшеної додаткової винагороди зумовлена відсутністю у в/ч НОМЕР_1 документів, на підставі яких військовослужбовцям виплачується зазначена винагорода.
Позивач вважає, що в/ч НОМЕР_1 протиправно не надано документальне підтвердження його безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, що стало підставою для його нагородження. В свою чергу, за відсутності документального підтвердження безпосередньої участі позивача у здійсненні бойових дій він не отримав додаткову винагороду, передбачену Постановою №168.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28.08.2023 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову (а.с.59-61 т.1).
Ухвалою суду від 12.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідачів докази по справі, а саме: у в/ч НОМЕР_1 копії бойового наказу (бойове розпорядження) та рапорта (донесення) командира підрозділу (групи) про участь ОСОБА_1 (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з лютого по квітень 2022 року; - у в/ч НОМЕР_2 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022 рік із зазначенням сум нарахування та виплати додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (а.с.112-113 т.1).
Представник відповідача в/ч НОМЕР_2 подав до суду відзив на позов (а.с.191-197 т.1), у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що ОСОБА_1 за період перебування у відрядженні у в/ч НОМЕР_1 (з 24.02.2022 по 02.04.2022) не виплачено збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду, оскільки в/ч НОМЕР_1 не видано довідку про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, на підставі якої здійснюється виплата такої допомоги.
Представник відповідача в/ч НОМЕР_1 подав до суду відзив на позов (а.с.132-136 т.1), у якому зазначив, що в/ч не видано довідку про участь ОСОБА_1 у бойових діях тому, що відсутні документи, які підтверджують безпосередню участь у здійненні бойових дій. Також у в/ч відсутні документи про прибуття позивача до в/ч НОМЕР_1 . З цих же підстав представник зазначив про неможливість подання до суду витребуваних доказів.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив (а.с.142-147 т.1), у якій наголошувала на тому, що участь ОСОБА_1 у бойових діях в спірний період є підтвердженою, оскільки подання командира в/ч НОМЕР_1 від 30.03.2022 року на нагородження ОСОБА_1 орденом «За мужність» III ступеня оформлено за виконання ним службових (бойових) завдань по захисту Батьківщини за проявлену особисту мужність та героїм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.
До суду від представника відповідача в/ч НОМЕР_1 надійшли заперечення (а.с.165-167 т.1), у яких зазначено, що з метою встановлення підстав винесення командиром в/ч НОМЕР_1 подання на нагородження ОСОБА_1 призначено службову перевірку.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі (а.с.181-183 т.1).
Ухвалою суду від 05.12.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, враховуючи проведення службової перевірки службових та посадових осіб командування в/ч НОМЕР_1 щодо оформлення подання на нагородження ОСОБА_1 , яка завершиться 15.12.2023 року, оголошено перерву у підготовчому засіданні (а.с.232-236 т.1).
Ухвалою суду від 23.01.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.68-72 т.2).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у заявах по суті спору, зазначивши, що ОСОБА_1 разом з п'ятьма військовослужбовцями вибули з в/ч НОМЕР_2 до складу в/ч НОМЕР_1 у відрядження, у розпорядженні якої позивач перебував у період з 17.02.2022 до 02.04.2022. 18.03.2022 дивізіон військової частини попав під артилерійський обстріл, та командир в/ч НОМЕР_1 , вважаючи ОСОБА_1 померлим, оформив подання на нагородження його орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На підставі подання Указом Президента України від 18.04.2022 №262/2022 року позивача нагороджено державною нагородою посмерто. Через три дні після обстрілу ОСОБА_1 вдалось знайти та врятувати, та він 03.04.2022 повернувся з відрядження до місць дислокації в/ч НОМЕР_2 для продовження військової служби.
Представник позивача зазначила, що незважаючи на знищення під час обстрілу всіх документів (в тому числі посвідчення про відрядження), ОСОБА_1 має право на збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду у період здійснення ним бойових дій в складі в/ч НОМЕР_1 , яка оформила подання на його нагородження.
У судовому засіданні представник відповідача в/ч НОМЕР_1 підтримала відзив та не заперечувала обставини, що ОСОБА_1 з іншими військовослужбовцями був відкомендирований до в/ч НОМЕР_1 до початку повномаштабного вторгнення РФ для підсилення військової частини. 18.03.2022 року дивізіон попав під обстріл та по вказівці померлого під час обстрілу керівника дивізіону оформлено подання на нагородження ОСОБА_1 . Також під час обстрілу всі документи знищено через зайняття пожежі на об'єкті, зокрема журнал ведення бойових дій та бойовий наказ, тому у в/ч НОМЕР_1 відсутні документи, що підтверджують прибуття військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 (в тому числі позивача) до в/ч НОМЕР_1 та їх безпосередню участь у здійненні бойових дій.
У судовому засіданні 05.12.2023 року представник відповідача в/ч НОМЕР_2 підтримав відзив та зазначив, що виплата додаткової винагороди залежить від видачі в/ч НОМЕР_1 довідки про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях, або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а тому у разі отримання війсковою частиною такого документу, буде здійснено доплату (а.с.235 т.1).
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані ними докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15 т.1), проходив військову службу у Збройних Силах України, з 14.03.2016 року є учасником бойових дій що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.19 т.1).
Наказом в/ч НОМЕР_4 №231-РС від 30.11.2021 позивача призначено на посаду стрільця - помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_2 . Наказом в/ч НОМЕР_2 №291 від 30.11.2021 старшого солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини, з 01.12.2021 року на котлове забезпечення в/ч НОМЕР_2 (а.с.203 т.1).
На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 №39 від 16.02.2022 позивач вибув із району проведення табірного збору у польових умовах на 241 загальномувійськовому плігоні до смт. Сиваське Новотроїцького району Херсонської області на виконання розпорядження командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16.02.2022 року №38дск (а.с.202 т.1).
02.04.2022 року позивач повернувся в район проведення табірного збору на території Вінницької області, що підтверджується наказом в/ч НОМЕР_2 №81 від 02.04.2022 року, яким ОСОБА_1 зараховано на котлове забезпечення в/ч НОМЕР_2 з 03.04.2022 року.
Після повернення з відрядження позивач продовжив проходження військової служби, у зв'язку з чим в/ч НОМЕР_2 видано довідку №5/60/3119 від 14.11.2023 про безпосередню участь в період з 05.04.2022 по 20.06.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ про України (а.с.217 т.1).
За 2022 рік в/ч НОМЕР_2 виплачувала ОСОБА_1 грошове забезпечення, в тому числі додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, зокрема: за лютий - 29550,69 грн, березень - 5806,45 грн, квітень - 90666,67 грн, що підтверджується довідкою №10054 від 08.11.2023 (а.с.207 т.1).
Однак позивач вважає що додаткова винагорода за період перебування у відрядженні у в/ч НОМЕР_1 (з 17.02.2022 по 02.04.2022) виплачена йому не в повному розмірі, чим допущено порушення його прав. Також вважає протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиготовлення довідки про його безпосередню участь у бойових діях та заходах, на підставі якої здійснюється виплата такої додаткової винагороди.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2-3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абз.1 ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі Порядок №260).
Згідно з п.2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема, винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Оскільки спірним в межах даної справи є виплата додаткової винагороди в період з 17.02.2022 по 02.04.2022, суд враховує положення Постанови №168 в редакції від 24.03.2022.
Відповідно до п.1 Постанови №168 на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (далі Окреме доручення), пунктом 14 якого передбачено, що це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абз.3 п.1, абз.4 п.7 та п.п.9.11 п.9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Згідно п.п.24 п.10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №671 від 26.11.2014 (далі Положення №671), Міністр дає обов'язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.
Пунктом 2 Окремого доручення передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах, зокрема, 100 000 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Відповідно до п.3 Окремого доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: - бойовий наказ (бойове розпорядження); - журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); - рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі 3 доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини (п.5 Окремого доручення).
За змістом п.5 Окремого доручення та п.1 Постанови №168 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов'язків.
Згідно п.4 Окремого доручення керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
Також телеграмою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.03.2022 №248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, зокрема, командирам (начальникам) війькових частин направлено розрахунок-розсилку для донесення до відома змісту Окремого доручення. Додатком 1 до телеграми міститься довідка про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Таким чином, виплата додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, що встановлюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.
Сторонами не заперечується, що документи на підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 (у тому числі відряджених до неї) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, що передбачені п.3 Окремого доручення - знищенні під час обстрілу дивізіону 18.03.2022 року через зайняття пожежі на об'єкті.
Судом встановлено, що у березні 2022 року командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 оформлено подання Головнокомандувачу Збройних Сил України командуванням НОМЕР_5 ракетної бригади « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України за проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, зокрема, подається на нагородження орденом «За мужність» III ступеня стрілець-помічник гранатометника мотопіхотного мотопіхотного відділення взводу мотопіхотної роти 59 окремої мотопіхотної бригади імені ОСОБА_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_1 .
У поданні зазначено наступні підстави для нагородження: Виконував службові (бойові) завдання в складі ракетного дивізіону по захисту Батьківщини в оперативному підпорядкуванні ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Під час виконання визначених бойових завдань, ракетним дивізіоном, точно нанесенні ракетні удари по скупченню військ РФ. Було знищено 100-150 одиниць бойової техніки та 300-500 чоловік особового складу противника під час кожного пуску ракет (а.с.44 т.1).
За поданням Головнокомандувача Збройних Сил України генерала ОСОБА_4 (а.с.43 т.1) Указом Президента України від 18.04.2022 №262/2022 року ОСОБА_1 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 17.11.2023 №272 (а.с.30-31 т.2) проведено службову перевірку відносно службових та посадових осіб командування в/ч НОМЕР_1 , які оформили подання на нагородження позивача.
Відповідно до п.8 Розділу VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 №608 результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.
Заступник командира батальйону охорони з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 одноособово провів службову перевірку та доповідною запискою від 14.12.2023 за вхід. №14375 повідомив командира в/ч НОМЕР_1 , що в діях посадових осіб в/ч НОМЕР_1 відсутні ознаки дисциплінарного правопорушення (а.с.32-36 т.2).
Таким чином, ОСОБА_1 в період з 17.02.2022 по 02.04.2022 брав безпосередню участь у бойових діях, або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Такі обставини підтверджуються поданням командира в/ч НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 на нагородження ОСОБА_1 орденом «За мужність» ІІІ ступеня, не спростовані результатами проведеної в/ч НОМЕР_1 службової перевірки, та не заперечуються сторонами у судовому засіданні, тому вказані оставини згідно ч.1 ст.78 КАС України доказуванню не підлягають.
Отже, у період перебування у відрядженні у в/ч НОМЕР_1 позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах, що є безумовною підставою для виникнення у нього права на виплату збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди. Таким періодом є саме з 17.02.2022 по 02.04.2022, адже: 16.02.2022 його відряджено (наказ командира в/ч НОМЕР_2 №39 від 16.02.2022 року), 02.04.2022 він прибув з відрядження та 03.04.2022 його зараховано на котлове забезпечення в/ч НОМЕР_2 (наказ командира в/ч НОМЕР_2 №81 від 02.04.2022 року). Також суд враховує, що вказаний період перебування позивача у відрядженні у в/ч НОМЕР_1 не заперечується сторонами по справі.
Між тим, виплаті додаткової винагороди передує видача командиром військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, довідки про підтвердження безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах (пункт 3 Окремого доручення).
На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку про допущення в/ч НОМЕР_1 , до якої був відряджений ОСОБА_1 , протиправної бездіяльності щодо не виготовлення довідки про підтвердження його безпосередньої участі в період з 17.02.2022 по 02.04.2022 у бойових діях, або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Суд вважає, що ефективним захистом порушених прав позивача є зобов'язання в/ч НОМЕР_1 виготовити на направити військовій частині за місцем штатної служби позивача довідку про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 17.02.2022 по 02.04.2022.
Водночас, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, що мають право на її виплату (пункт 5 Окремого доручення).
Таким чином, виготовлена військовою частиною, до якої відряджений військовослужбовець, довідка про підтвердження безпосередньої участі - є безумовною підставою для видачі військовою частиною, у якій військовослужбовець перебуває на грошовому забезпеченні, наказу про виплату йому додаткової винагороди.
Оскільки позивачу за спірний період не видавалась довідка про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, або заходах, відносно нього не було прийнято наказу про нарахування та виплату такої винагороди. Суд дійшов висновку, що в/ч НОМЕР_2 не допущено протиправної бездіяльності щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, що свідчить про передчасність позовних вимог в цій частині.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст.73,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виготовлення довідки про підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у період з 17.02.2022 по 02.04.2022 у бойових діях, або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виготовити на направити військовій частині за місцем штатної служби ОСОБА_1 довідку про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 17.02.2022 по 02.04.2022.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва