Справа № 420/2653/24
14 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання військовій частині НОМЕР_1 інформації про виплачену ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення 3903 гривні 40 копійок; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 надати військовій частині НОМЕР_1 інформацію про виплачену ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3903 гривні 40 копійок; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.01.2022 року по 18.07.2022 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3903 гривні 40 копійок в місяць у загальній сумі 23420 гривень 40 копійок за період з 19.01.2022 року по 18.07.2022 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою судді від 26.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Проте позовна заява підлягає залишенню без руху, так як після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 122, 123 КАС України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 24.01.2024, серед іншого, з приводу оскарження бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання військовій частині НОМЕР_1 інформації про виплачену ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення 3903 гривні 40 копійок; зобов'язання в/ч НОМЕР_2 надати військовій частині НОМЕР_1 інформацію про виплачену ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3903 гривні 40 копійок.
З огляду на матеріали справи, з 30.11.2015 по 18.01.2022 ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , яка з 01.01.2020 зарахована на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 , з якої 18.01.2022 позивачка була переведена до військової частини НОМЕР_1 , де проходила військову служу у період з 19.01.2022 року по 18.07.2022. Відповідно до наказу від 18.07.2022 року №191 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Під час переводу до військової частини НОМЕР_1 військовою частиною НОМЕР_2 було виписано грошовий атестат відповідно до пункту 11.1 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280 “Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України”, що мале місце 18.01.2022, в якому не було відображено виплату індексацію грошового забезпечення.
При цьому на той час цього нарахування та виплат проведено не було, тому індексація і не була відображена в атестаті. В свою чергу військова частина НОМЕР_2 при видачі грошового атестату в ньому відобразила всі виплати, які дійсно були нараховані та виплачені позивачу на той час, та не вказала нарахування та виплату індексації, яка була нараховано та виплачена позивачу на виконання рішення суду набагато пізніше, лише 26.12.2023.
Грошовий атестат видано при переведенні позивача до військової частини НОМЕР_1 18.01.2022, а позов подано лише 23.01.2024, тобто через два роки, що свідчить про суттєвий пропуск строку на звернення до суду.
Законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об'єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) йому звернутися до суду у строк із даними вимогами.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Так, відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити справу, керуючись ст. 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання військовій частині НОМЕР_1 інформації про виплачену ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення 3903 гривні 40 копійок; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 надати військовій частині НОМЕР_1 інформацію про виплачену ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3903 гривні 40 копійок - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву в цій частині буде залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк