Справа №760/21451/20
2-ві/760/2/24
14 лютого 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Верещінська І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Козленко Г.О., в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
У провадженні головуючого судді Солом'янського районного суду міста Києва Козленко Г.О. перебуває вищезазначена цивільна справа.
31.01.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О. у справі №760/21451/20 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08.02.2024 року вказану заяву визнано необґрунтованою та передано для вирішення питання в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно про протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 року вказана заява розподілена судді Верещінській І.В.
Так, в обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що 31.01.2024 року їй стало відомо з мережі інтернет про те, що суддя Козленко Г.О. брала участь у конкурсі на зайняття посади судді місцевого суду. Водночас її близький родич, а саме мати ОСОБА_3 , була членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зокрема навіть входила до складу колегії, яка підводила підсумки кваліфікаційного оцінювання судді Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О. на відповідність займаній посаді. Оцінка даної колегії позитивно вплинула на подальшу суддівську кар'єру Козленко Г.О .
Вказані факти є у відкритому доступі та є публічною інформацією. На думку ОСОБА_1 , будь-яке рішення, ухвалене суддею Козленко Г.О. у справі №760/21451/20, може бути поставлено під сумнів в неупередженості та об'єктивності відповідачем за зустрічним позовом по справі, що призведе до перегляду вказаного судового рішення в Європейському суді з прав людини. Оскільки, суддя повинен бути безстороннім, а виходячи з вищевикладеного суддя Козленко Г.О. не може вважатися безсторонньою на думку заявника, чим порушується принцип змагальності та рівності сторін, як неодноразово зазначав ЄСПЛ.
Зважаючи на викладене, з метою уникнення сумнівів щодо безсторонності судді у справі №760/21451/20, ОСОБА_1 просить відвести від розгляду справи суддю Козленко Г.О.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення відводу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Також, згідно ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказує, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
Обґрунтування, наведені у заяві ОСОБА_1 , не можуть розцінюватись як підстава для відводу головуючого судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказують на необ'єктивність або упередженість головуючого судді Козленко Г.О.
Будь - яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.
Таким чином, підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише її суб'єктивною точкою зору з цього приводу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені заявником підстави для відводу головуючого судді у справі Козленко Г.О. є необґрунтованими, а тому подана заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Козленко Г.О., в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Верещінська