печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5737/24-к
07 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,,
06.02.2024 старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42023164110000003 ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що не зважаючи на тривалість проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, оскільки ризики, запобігти яким можливо виключно шляхом застосування до підозрюваного найтяжчого запобіжного заходу, жодним чином не зменшились.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисники підозрюваного у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, підозрюваний підтримав думку своїх захисників.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023164110000003 від 26.04.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 409 КК України та за фактом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 та ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні забезпечується групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного та Центрального регіону, Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
22.07.2023 у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю міста Одеси, Одеської області, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , одруженому, з вищою освітою, раніше не судимому, начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент вчинення злочину), у військовому званні «полковник», в порядку, передбаченому ст. ст. 278, 111 та 165 КПК України, повідомлено про те, що він підозрюється у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України; у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
24.07.2023 ОСОБА_6 затримано у відповідності до абзацу 6 (10) частини 1 статті 615 та статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.
25.07.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.09.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 150 мільйонів гривень.
07.09.2023 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2023 та постановлено нову, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 год. 18 хв. 21.09.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 149 998 024 гривні.
15.09.2023 постановою в.о. керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 22.10.2023 включно.
19.09.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.10.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 149 998 024 гривні.
12.10.2023 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.09.2023 та постановлено нову, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.10.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 135 000 000 гривень.
18.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 встановлено альтернативний запобіжний захід у вигляді заставу у розмірі 100 000 000 гривень.
20.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 22.12.2023 включно.
20.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.12.2023 включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 000 000 гривень.
14.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев'яти місяців, тобто до 22.04.2024.
14.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2024 включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 100 000 000 гривень.
30.01.2024 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2023 та постановлено нову, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2024 включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 70 000 000 гривень.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_6 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_6 на даний момент звільнений із Збройних Сил України за станом здоров'я зі зняттям з військового обліку, тим самим відноситься до категорії осіб, які мають право перетинати державний кордон.
Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_6 може безперешкодно перетнути державний кордон.
Спонукати ОСОБА_6 до залишення меж України може те, що останній підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за сукупність яких передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, останній може виїхати за межі населеного пункту, у якому проживає м. Одеса, або за межі України, чи іншим чином переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Серед іншого необхідно зазначити, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із ухиленням від військової служби, що також свідчить про наявність ризику, пов'язаного із переховуванням від органів досудового розслідування чи суду.
Згідно з клопотанням під час дослідження матеріального стану підозрюваного та членів його родини, міцність їх соціальних зв'язків можливо прийти висновку, що члени родини постійно перебувають за кордоном, де фактично забезпечені місцем проживання, що було придбано за відсутності обґрунтовано законних доходів, об'єкти нерухомості, які тривалий час використовувались ними - перереєстровані на інших осіб, які можливо причетні до вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, звільнення з лав Збройних Сил України зі зняттям з військового обліку.
Також, під час дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, установлено складний механізм по легалізації членами сім'ї та близькими особами ОСОБА_6 коштів, щодо яких наявні підстави вважати, що вони одержані злочинним шляхом, внаслідок вчинення військового кримінального правопорушення та порушення податкового законодавства. Побоюючись реальної міри покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін та конфіскації майна, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі ухилятися від органу досудового розслідування та суду, що також підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за повідомленою йому підозрою, а тому повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_6 слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод немає.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочинів, так як вони сформульовані у повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу підозрюваного та вважає за можливе зменшити визначений ухвалою слідчого судді розмір застави, розмір якої визначити у сумі 64 999 048 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків. Разом з тим, зменшення розміру застави зумовлено тривалим часом застосування альтернативного запобіжного заходу, розмір якого наразі не сплачено, відповідно до усталеної судової практики та практики Європейського Суду з прав людини.
Крім цього, застосовуючи стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього обов'язки.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 194, п.6 ст. 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 06.04.2024 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 21 466 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 64 999 048 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; код ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172, р/р UA128201720355259002001012089, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали до 06.04.2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1