Номер провадження 1-кс/754/538/24
Справа № 754/2123/24
Іменем України
14 лютого 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100030000272 від 05.02.2024 про накладення арешту на майно,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 14.02.2024 надійшло прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100030000272 від 05.02.2024 про накладення арешту на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 із забороною її відчуження із забороною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовувати та розпоряджатися даною квартирою.
Клопотання подане слідчим в рамках кримінального провадження №12024100030000272 від 05.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 115 ч.1, 15 ч.2 190 ч.4 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання за викладених в ньому обставин. Просив клопотання задовольнити.
Вивчивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100030000272 від 05.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 115 ч.1, 15 ч.2 190 ч.4 КК України, в якому досудовим розслідуванням встановлено, що 04.02.2024 за адресою: АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без ознак насильницької смерті.
Окрім того, 26.01.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою незаконного набуття права на квартиру АДРЕСА_1 , яка відповідно до свідоцтва про право власності за заповітом № НОМЕР_1 від 26.01.2024 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснила підробку підпису останнього, під час складання договору довічного утримання, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій, встановлено, що 02.10.2023 о 15.55 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено заповіт на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у приватному нотаріусі Київського міського нотаріального округу - «Чижиков О.О.», в якому ОСОБА_5 на випадок його смерті заповідає квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2868649880000).
Окрім того, встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності, за заповітом № НОМЕР_1 від 26.01.2024 приватного нотаріусі Київського міського нотаріального округу - « ОСОБА_7 », квартира АДРЕСА_1 - є приватною власністю ОСОБА_5 .
В подальшому, органом досудового розслідування було отримано копію договору від 26.01.2024, вході вивчення якого, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено договір довічного утримання з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у приватному нотаріусі Київського міського нотаріального округу - «Чижиков О.О.», відповідно до якого ОСОБА_5 передає у власність квартиру АДРЕСА_1 (відповідно до договору ціною в 1551939 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 00 копійок) ОСОБА_4 , взамін чого остання зобов'язується забезпечувати його утриманням довічно на умовах даного договору.
Так, 04.02.2024, за адресою: АДРЕСА_2 , помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окрім того, під час проведення подальших слідчих (розшукових) дій, було вилучено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час огляду предмету від 15.01.2024, об'єктом якого був договір довічного утримання укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , встановлено невідповідність підписів ОСОБА_5 у вказаному договорі та підпису у його паспорті, що вказує на те, що підпис останнього має ознаки підробки.
У зв'язку з вищевикладеним у органу досудового розслідування наразі виникла необхідність в проведенні слідчих (розшукових) дій, з метою встановлення всіх обставин вказаних кримінальних правопорушень, зокрема проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та призначенням ряду судових експертиз.
Разом з тим, в органу досудового розслідування, є всі підстави вважати, що квартирою АДРЕСА_1 , намагаються шахрайським шляхом заволоділи невстановлені слідством особи, шляхом підробки підписів в договорах від імені ОСОБА_5 .
У зв'язку з цим, квартиру АДРЕСА_1 було визнано речовим доказом, оскільки ст. 98 ч.1 КПК України речові докази визначено, як матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Наразі досудове слідство приходить до висновку, що ОСОБА_4 може незаконно заволодіти зазначеною квартирою, пошкодити вказане майно, вчинити інші дії, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Прокурор в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя -
клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100030000272 від 05.02.2024 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт, в кримінальному провадженні №12024100030000272 від 05.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 115 ч.1, 15 ч.2 190 ч.4 КК України, з метою збереження речових доказів, на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 із забороною її відчуження.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовувати та розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 14.02.2024 о 17:30 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1