Справа № 545/4328/23
Провадження № 1-кп/545/490/24
14.02.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, у військовому званні «солдат», стрільця-помічника гранатометника 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 десантно- штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від неї, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1,2,24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, затвердженої Постановою Верховної Ради України «Про текст Військової присяги» від 06.12.1991, без дозволу командування, безповажних причин, 29 жовтня 2021 року самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 та вибув до не встановленого в ході досудового слідства місця, де проводив час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби.
Надалі під час здійснення розшукових заходів, солдат ОСОБА_5 був затриманий 24.10.2023 о 18:54 год у м. Києві, вул. Ташкенська, поблизу б. 33 працівниками ТУ ДБР у м Полтаві.
ІІ. Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 407 КК України - як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що був призваний до лав ЗСУ під час мобілізації та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника. 21жовтня 2021 року він не з'явився вчасно на службу після того, як на вихідні його відпустили додому. Згодом повернувся, проте його підрозділ вже передислокували і він не знав, куди саме. Надалі поїхав на роботу до м. Києва, оскільки необхідно було утримувати малолітню дочку та непрацездатну матір. Щиро розкаюється з приводу скоєного.
Окрім показань ОСОБА_5 , його вина в інкримінованому злочині повністю доводиться матеріалами справи в їх сукупності, що були досліджені судом.
Згідно з рапортом командира 3ДШР старшого лейтенанта ОСОБА_7 від 29.10.2021 під час ранкового шикування виявлено відсутність стрільця - помічника гранатометника 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти.
Відповідно до Акту службового розслідування від 11.11.2021 за фактом самовільного залишення військової частини стрільцем-помічником гранатометника 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти ОСОБА_5 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_8 , встановлено відсутність за місцем служби солдата ОСОБА_5 .
Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до
ст. 67 КК України, не встановлено.
ІV. Мотиви призначення покарання
Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.
Суд враховує конкретні обставини справи і те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому; наявність обставин, що пом'якшують та відсутність тих, які обтяжують покарання, характеристику його особи, наявність на утриманні малолітньої дитини, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Беручи до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Обвинувачений здоровий, працездатний, примусового лікування не потребує.
V. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов не заявлений.
VІ. Мотиви інших рішень
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
З огляду на те, що ОСОБА_5 засуджується до покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тому з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням на засудженого таких обов'язків:
1) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
2) з'являтися в судові засідання за викликом суду.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти у залі суду негайно.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1