Дата документу 14.02.2024Справа № 554/10531/19
Провадження № 2/554/1389/2024
Іменем України
14 лютого 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
секретаря судового засідання - Михайленко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,-
Позивач звернувся до Октябрського районного суду з позовом до відповідачів про стягнення аліментів на його утримання в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 06.11.2019 року до зміни матеріального та сімейного стану сторін.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/10 частини її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягувати з 22.11.2019 року і довічно. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/10 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягувати з 22.11.2019 року і довічно. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави 768,40 гривень витрат зі сплати судового збору у рівних частках, по 384,2 грн. з кожного.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13.12.2023 року поновлено строк на звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення. Заяву представника відповідача - адвоката Момота Тараса Григоровича про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2020 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
У судове засідання позивач 10.01.2023 та 14.02.2024 року не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, заяв та клопотань до суду від позивача не надходило.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Відтак норми частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження№ 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).
Як вбачається, у судові засідання 10.01.2024 та 14.02.2024 року позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, заяв та клопотань до суду не подавав.
У зв'язку з тим, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, тому суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин суд, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14 лютого 2024 року.
Суддя Л.В.Гольник