Дата документу 13.02.2024Справа № 554/1426/24
Провадження № 3/554/537/2024
13 лютого 2024 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Валки Богодухівського району Харківської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, фізична особа-підприємець, власник магазину «Інструменти», РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 897 від 05 лютого 2024 року (далі - Протокол), складеного головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області Качапутом О. О. «ФОП ОСОБА_1 , будучи власником магазину «Інструменти», вчинив порушення, встановленого законом порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема не забезпечив ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, чим порушив пп. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, в редакції Закону України від 01 червня 2000 року №1776-ІІІ із змінами та доповненнями».
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Ініціатором складення протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
У судове засідання порушник не викликався, так як процедуру притягнення його до відповідальності ініціатором складення протоколу вчинено з порушенням встановлених законом вимог.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність
підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 9 і 245 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП виражається у вчиненні порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Однак, в Протоколі суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу
адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, так як в порушення вимог ст. 256 КУпАП, не розкрито зміст порушення, не вказано при здійсненні яких саме розрахункових операцій ОСОБА_1 допущено порушення, а лише констатовано факт вчинення такого порушення та зроблено посилання на норму, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та позбавляє суд можливості оцінювати ці дії як правопорушення, виходячи із наявності його складу.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП має бланкетний характер, тобто відсилає до іншого нормативно-правового акту, що передбачає відповідальність за вчинення окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Зі змісту Протоколу не вбачається, які саме дії та при проведенні яких конкретних розрахункових операцій вчинив порушник, як він при цьому діяв, а констатується лише факт вчинення такого порушення.
Наведене свідчить, що в діянні ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу інкримінованого йому правопорушення, що виключає відповідальність особи, так як відсутній його склад в цілому.
Єдиним наданим до суду доказом на підтвердження обставин, викладених у Протоколі є копія Акту (довідки) фактичної перевірки від 05 лютого 2024 року з відомостями про результати перевірки з пояснюючою запискою до нього (а. с. 1 - 2), зі змісту якого слідує, що в ході перевірки не забезпечено, зокрема ведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, згідно інвентеризаційної відмості залишків ТМЦ встановлено надлишок ТМЦ на загальну суму 30 049 грн.
Разом із тим, будь-яких прямих доказів на підтвердження зазначених в Протоколі фактів до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано. Ініціатором складення протоколу не здійснено відео- чи фотофіксацію вчиненого особою правопорушення. Даних про наявність чи відсутність свідків або очевидців правопорушення, Протокол також не містить.
Беручи до уваги той факт, що посадовою особою у Протоколі не викладено об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, суд не має можливості перевірити, чи є наданий до суду Акт належним доказом вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак не приймається до уваги суду в такій якості.
Суд також зазначає, що суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Однак, ініціатором складення протоколу не надано суду доказів, які б свідчили про те, що на ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення було покладено обов'язок проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, тобто вказано лише факт адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою внутрішнього переконання чи системою поза межами розумного сумніву , який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
В контексті наведеного варто зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247, 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО