Дата документу 05.02.2024Справа № 554/9227/23
Провадження № 2-о/554/63/2024
05 лютого 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., за участю заявника ОСОБА_1 , адвоката Остапенко І.О., представника занітересованої особи: Вусика М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту родинних відносин,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Просить встановити факти родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) - є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є ОСОБА_1 - двоюрідною тіткою, що підтверджується доказами, які додані до заяви.
В порядок та строки визначені чинним законодавством, заявниця звернулась до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В.
14.07.2023р. приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. було заведено спадкову справу № 99/2023 щодо майна померлої ОСОБА_2 , за ОСОБА_1 заявою, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 14.07.2023р. за №273, в якій зауважено про те, що вона приймає спадщину після «двоюрідної тітки» .
Після померлої ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме: 2/5 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , співвласницею котрого також є ОСОБА_1 ..
ОСОБА_1 - є єдиною спадкоємицею, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бо у померлої дітей не було та шлюб вона не укладала.
14.07.2023р. ОСОБА_1 написала заяву до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Юстиції про надання інформації стосовно актового запису про смерть тітки.
15.07.2023р. листом про надання інформації №386/20.22-09 ОСОБА_1 повідомили про те, що є актовий запис про смерть № 1088 від 07.06.2023р., який складений Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління юстиції на її тітку - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
01.08.2023р. ОСОБА_1 подано звернення щодо оформлення спадкових прав за законом на майно, яке належало померлій двоюрідній тітці - ОСОБА_2
01.08.2023р. приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №364/02-31, якою було вирішено «Відмовити гр. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв'язки» .Так в постанові зауважено про наступне: згідно матеріалів спадкової справи вбачається, що підставою для винесення вказаної постанови слугувало те, що на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подано документ щодо народження ОСОБА_3 , щоб встановити, що вони були рідними сестрами з ОСОБА_4 (бабою заявника).
Окрім того, приватним нотаріусом в даній постанові було зауважено, що «Враховуючи відсутність в матеріалах спадкової справи документів щодо родинних відносин із ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину буде видано після подачі всіх необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадину». Оскільки в матеріалах спадкової справи немає документів, які підтверджують родинні зв'язки, між ОСОБА_1 та двоюрідною тіткою ОСОБА_2 , а саме документу щодо народження ОСОБА_3 .
14.07.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Державного архіву Полтавської області Полтавської обласної військової адміністрації з проханням надати копію актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
24.07.2023р. заявниці надійшла відповідь №04-16/632 в якій зауважено про те, що у книзі реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів Мильчанської сільської ради (с. Горбанівка входило до її складу) Полтавського району Полтавського округу за 1926 рік, яка частково надійшла на зберігання до державного архіву, актового запису про народження гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , немає. Книги реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів Мильчанської сільської ради Полтавського повіту Полтавської губернії за 1920 - 1921 рр. на зберігання до державного архіву не надходили, у зв'язку з чим немає можливості надати архівну довідку про народження гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини в роки Другої світової війни (1941 - 1943 рр.).
Тож, наразі ОСОБА_1 не має змоги надати приватному нотаріусу Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. документ щодо народження ОСОБА_3 (матері ОСОБА_2 ), а отже і не може підтвердити родинні зв'язки між ОСОБА_1 та двоюрідною тіткою ОСОБА_2 у позасудовому порядку.
Встановлення даного юридичного факту щодо родинних відносин зі спадкодавцем має для ОСОБА_1 , виключне юридичне значення та впливає на визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави 07 листопада 2023 року провадження по цивільній справі про встановлення факту родинних відносин відкрито, призначено судовий розгляд справи.
12.01.2024 року від заінтересованої особи надійшов відзив, в якому територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради заперечує щодо задоволення заяви, в обґрунтуванні вказують, що відповідно до змісту заяви, встановлення вказаного факту необхідне для оформлення спадкових прав у спадковій справі № 99/2023. До матеріалів справи долучено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №364/02-31 від 01.08.2023, згідно до якої приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Рой Т. В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 . Відмова обґрунтовується неможливістю встановити підстави для закликання до спадкоємства, через відсутність документів щодо народження ОСОБА_3 , і, відповідно, неможливість встановити родинні стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Довідка Розсошанської сільської ради від 5 травня 1934 року, яка долучена до заяви, не містить ні печатки, ні підпису уповноваженої особи, відповідно не є допустимим доказом, за ч. 1 ст. 78 ЦПК України. Аналогічний висновок можливо зробити і щодо заяви ОСОБА_6 про встановлення родинних відносин від 28.01.1976. Полтавська міська рада вважає, що докази, подані заявником є неналежними, а саме довідка Державного архіву Полтавської області за №004-16/632 від 24.07.2023 на заяву ОСОБА_1 від 14.07.2023, та просить суд не приймати їх до уваги.
Заявник та її представник заяву просили задовольнити.
Представник заінтересованої особи заперечував щодо задоволення заяви з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи із слідуючого.
Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що відповідно до п.1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є ОСОБА_1 - двоюрідною тіткою.
В порядок та строки визначені чинним законодавством, заявниця звернулась до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В.
14.07.2023р. приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. було заведено спадкову справу № 99/2023 щодо майна померлої ОСОБА_2 , за ОСОБА_1 заявою, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 14.07.2023р. за №273, в якій зауважено про те, що вона приймає спадщину після «двоюрідної тітки» .
Після померлої ОСОБА_2 залишилась спадкове майно, а саме: 2/5 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , співвласницею котрого також є ОСОБА_1 ..
ОСОБА_1 - є єдиною спадкоємицею, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бо у померлої дітей не було та шлюб вона не укладала.
14.07.2023р. ОСОБА_1 написала заяву до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Юстиції про надання інформації стосовно актового запису про смерть тітки.
15.07.2023р. листом про надання інформації №386/20.22-09 ОСОБА_1 повідомили про те, що є актовий запис про смерть № 1088 від 07.06.2023р., який складений Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління юстиції на її тітку - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
01.08.2023р. ОСОБА_1 подано звернення щодо оформлення спадкових прав за законом на майно, яке належало померлій двоюрідній тітці - ОСОБА_2
01.08.2023р. приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Рой Т.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №364/02-31.
14.07.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Державного архіву Полтавської області Полтавської обласної військової адміністрацій з проханням надати копію актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
24.07.2023р. заявниці надійшла відповідь №04-16/632 в якій зауважено про те, що у книзі реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів Мильчанської сільської ради (с. Горбанівка входило до її складу) Полтавського району Полтавської округи за 1926 рік, яка частково надійшла на зберігання до державного архіву, актового запису про народження гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , немає. Книги реєстрації актових записів громадянського стану про народження жителів Мильчанської сільської ради Полтавського повіту Полтавської губернії за 1920 - 1921 рр. на зберігання до державного архіву не надходили, у зв'язку з чим немає можливості надати архівну довідку про народження гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини в роки Другої світової війни (1941 - 1943 рр.).
Встановлення родинних відносин необхідне заявнику для оформлення спадкових прав на майно.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України, право на спадкування, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).
Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. (ч. 3 ст. 1266 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.17 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22.02.2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року (далі - Постанова №5), суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Встановлення юридичного факту щодо родинних відносин зі спадкодавцем має для ОСОБА_1 , виключно юридичне значення та впливає на визнання права власності на спадкове майно. Без надання нотаріусу документі, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заявниці не буде видане свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 316 ЦПК визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно вимог ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт неможливості одержання або відновлення документів.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року (далі - Постанова №7), якщо викладення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Зі змісту роз'яснень, викладених у пункті 1 Постанови № 5 , вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про прав.
Згідно з п. 10 Постанови №5, суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 1 Постанови №5 факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Від встановлення даного факту, залежать права та інтереси заявниці, щодо володіння та розпорядження нерухомим спадковим майном, а при не встановленні даного факту її буде позбавлено можливості оформити спадщину після померлої двоюрідної тітки.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 1 протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.17 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22.02.2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів («Brumarescu v. Romania», №28342/95, §61, ЄСПЛ, від 28.10.99).
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції містить 3 окремі норми: перша, що виражається в 1-му реченні абз.1 та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в 2-му реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в абз.2, визнає право договірних держав серед іншого контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків утручання в право мирного володіння майном, повинні тлумачитись у світлі загального принципу, закладеного 1-ю нормою. Перша та найбільш важлива вимога ст.1 Першого протоколу до конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності в розумінні конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання держоргану в право на мирне володіння майном повинне забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст.1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти («East West Alliance Limited v. Ukraine», №19336/04, §166-168, ЄСПЛ, від 23.01.2014).
Європейський суд з прав людини неодноразово констатував у схожих фактичних обставинах порушення ст.1 Першого протоколу конвенції (рішення у справі «Gladysheva v. Russia», від 6.12.2011; «Pchelintseva and others v. Russia» від 17.11.2016). У даній справі право власності позивача на спадкове майно, що має їй вільно належати у володінні та розпорядженні, має бути відновлено в судовому порядку, адже його порушення відбулось в тому числі, і в зв'язку із недотриманням національного законодавства при здійсненні реєстрації обтяження без ідентифікуючих ознак особи, майно, якої обтяжується.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даних спірних правовідносин визначені Цивільним Кодексом України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п. 45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18.01.78 року " … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…".
Вказаний факт має для заявника юридичне значення, іншим шляхом зазначений факт встановити неможливо.
Оцінивши усі наявні докази по справі, суд приходить до висновку, що належить постановити рішення про встановлення родинних відносин.
Встановлення факту родинних відносин має юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадщини.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) - є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.М.Бугрій