Справа № 553/196/24
Провадження № 1-в/553/47/2024
Іменем України
13.02.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ Полтавська виправна колонія (№64)» - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Горлівка, Донецької області, освіта середня, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відбуває покарання в Державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)», раніше судимий:
08 лютого 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.05.2021 вирок від 08.02.2021 року змінено, виключено з мотивувальної частини посилання на обтяжуючу покарання обставину, в решті вирок залишено без змін (вирок набрав законної сили 31.05.2021),
засуджений 22 вересня 2022 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі (вирок набрав законної сили 25 листопада 2022 року),
До Ленінського районного суду міста Полтави надійшла заява засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України.
В обґрунтування заяви зазначає, що з 25.01.2023 відбуває покарання в ДУ Полтавська виправна колонія (№64)». 16.02.2023 року на засіданні комісії установи йому було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення від призначеного судом покарання. З рішенням комісії не згодний. За весь час відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, а саме: 2 рази заохочувався за сумлінну поведінку та ставлення до праці, один раз був притягнутий до дисциплінарної відповідальності в Київському слідчому ізоляторі, стягнення погашено в установленому законом порядку. Згідно характеристики установи, за час відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, санітарно-гігієнічних норм. Виконує роботи по самообслуговуванню, має достатній рівень необхідних навичок. Працевлаштований на швейному виробництві установи, до праці відноситься сумлінно, з поставленими завданнями справляється вчасно, виконує роботи по благоустрою установи. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. З часу прибуття до установи, тобто з 25.01.2023 і по даний час добровільно за власною ініціативою залучається до додатково неоплачуваних робіт та активно приймає участь у роботах по благоустрою установи, до праці та до виконання покладених на нього обов'язків ставиться сумлінно. Приймає участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова освіта». Своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» засуджений ОСОБА_5 підтримав заяву про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та просив її задовольнити. Зазначав, що вину в вчиненому визнає, усвідомив протиправність своєї поведінки, зробив для себе відповідні висновки, працює в установі, виконує роботи з благоустрою, порядок та умови відбування покарання в установі не порушує, має намір звернутися до адміністрації колонії із заявою про відрахування коштів (заробітної плати), які є на його рахунку, на відшкодування судових витрат за вироком суду. Пояснив, що має намір після звільнення звернутися до Благодійної Організації «Світло надії» у місті Полтаві за допомогою та тимчасова проживати у АДРЕСА_2 , де і знаходиться вказана організація, працевлаштуватися. В подальшому планує переїхати до Київської області до знайомих, які пропонують роботу на будівництві, працювати та створити сім'ю. Зазначив додатково, що своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви засудженого.
Представник ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Полтавська виправна колонія (№64) підтримав заяву, просив задовольнити та застосувати до засудженого ст. 81 КК України. Також зазначив, що у застосуванні пільги за ст.ст. 81, 82, 101 КК України рішенням комісії від 16.02.2023 відмовлено з тих підстав, що засудженій в установі перебував ще нетривалий термін, а саме з 25.01.2023. На даний час засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд, заслухавши представника колонії, засудженого, прокурора, перевіривши доводи заяви, надані матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Нормами ч. 2 ст. 81 та п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» передбачено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст. ст. 81, 82 КК України є:
- ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
- участь у суспільно-корисній праці;
- участь у виховних заходах;
- участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
- участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
- участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
- поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
- прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
- визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
- підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, суд виходить з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, а не за короткий період часу.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Отже, становлення особи на шлях виправлення розцінюється як сукупність даних щодо прагнення засудженого до такого виправлення, тобто позитивні зрушення в його поведінці, так й його ставленні до праці, які, в свою чергу, свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може бути ефективно продовжуватись й в умовах відбування менш суворого покарання.
При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення ґрунтуватись не лише на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування зміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Разом з цим під сумлінною поведінкою необхідно розуміти дотримання режиму відбування покарання, виконання покладених на засудженого законних обов'язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання, поведінкою в побуті, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку.
Слід ретельно з'ясувати той факт, що засуджений став на шлях виправлення, що вбачається із сукупності даних, а саме: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльності, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці тощо.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.09.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 25.11.2022.
Початок строку відбуття покарання 01.06.2020, кінець строку 01.06.2024 року.
Згідно заяви, характеристики на засудженого та матеріалів особової справи, ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 01.06.2020. Під час перебування в державній установі «Київський слідчий ізолятор» має одне стягнення, заохочень не мав. Стягнення погашено у встановленому законом порядку.
З 25.01.2013 по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)». За час відбування покарання характеризується добре. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи заохочувався два рази за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.
Працевлаштований в бригаді по пошиттю одягу.
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.
Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.
Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний огляд, використовує тільки за призначенням.
Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться задовільно. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта».
Відповідно до ст. 110, 113 КВК України соціальні зв'язки не підтримує.
Термін застосування ст. 101 КВК України щодо зміни умов тримання - за відбуття однієї третини призначеного строку покарання, а саме не раніше - 01.10.2021 року. Рішенням комісії установи від 16.02.2023 року в застосуванні заохочувальної норми закону відмовлено.
Термін застосування ст. 82 КК України щодо заміни не відбутої частини покарання більш м'яким - за відбуття половини призначеного строку покарання, а саме не раніше - 01.06.2022 року. Рішенням комісії установи від 16.02.2023 року в застосуванні заохочувальної норми закону відмовлено.
Термін застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України за відбуття двох третин призначеного строку покарання, а саме не раніше - 01.02.2023 року. Рішення комісії установи від 16.02.2023 року в застосуванні заохочувальної норми закону відмовлено.
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.09.2022 року вину у скоєному злочині визнав.
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.09.2022 року виконавчі листи до установи не надходили.
Згідно до оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення має низький рівень ймовірної небезпеки для суспільства.
Відповідно до довідки від 04.12.2023, заробітна плата засудженому ОСОБА_5 нараховувалася за фактично відпрацьовані місяці роботи за період з квітня 2023 року по листопад 2023 року, і становить 9559,43 грн. Виконавчі листи на засудженого до установи не надходили, стягнення та судові витрати не проводилися.
Згідно довідки начальника відділення СПС лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_4 , засуджений відділення СПС № 5 ОСОБА_5 з 25.01.2023 року по даний час згідно ст. 118 КВК України, добровільно, за власною ініціативою залучається до додаткових неоплачуваних робіт та активно приймає участь по благоустрою установи, до праці та до виконання покладених на нього обов'язків ставився сумлінно, з поставленими задачами справлявся.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 679 від 04.12.2023 медичної частини № 64 Філії ЦОЗ ДКВС України в Полтавській області ОСОБА_5 за результатами профілактичного медичного огляду 2023 р, на обліку в медичній частині № 64 перебуває у лікаря терапевта. Діагноз: міопія обох очей. За час перебування в установі на стаціонарному лікуванні в медичній частині№ 64 не перебував. В лікувальних закладах ДКВС України не лікувався. На даний час стан здоров'я задовільний. Групи інвалідності не має. Працездатний.
Як вбачається з матеріалів справи та довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_5 адміністрацією установи заохочувався три рази, а саме: 16.06.2023, 15.09.2023 та 15.12.2023 за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та один раз 18.06.2021 на нього було накладено стягнення у вигляді догани за зберігання заборонених предметів, яке на даний час погашено.
З урахуванням відомостей, що містяться в матеріалах особової справи засудженого, зважаючи на фактичне відбуття засудженим передбаченої законом частини призначеного строку покарання, оцінивши наведені дані про його поведінку за весь період відбуття покарання і характеристику його особи, пояснення засудженого та представника установи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тому є передбачені статтею 81 КК України підстави для умовно-дострокового звільнення його від відбуття покарання, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд,
Заяву засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно - достроково звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року, на невідбуту частину строку покарання 3 (три) місяці 18 (вісімнадцять) днів.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 14.02.2024.
Головуючий: суддя ОСОБА_1