Іменем України
Справа № 563/1630/23
провадження у справі № 2/0285/464/24
13 лютого 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді…..…………...Літвин О. О.,
секретаря……….........................Клечковської М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
У вересні 2023 року позивач звернулася до Корецького районного суду з позовом до відповідача, в якому просила розірвати шлюб, укладений між ними 14.09.2018, від якого мають двох спільних малолітніх дітей.
Стверджувала, що відносини між нею та її чоловіком не склались, між ними немає взаєморозуміння, мають різні погляди на сімейні відносини, ведення спільного господарства. Шлюбні стосунки припинені, вони проживають окремо. Вважає, що поновлення подружніх відносин неможливе. Спору щодо місця проживання дітей у них немає.
Згідно Ухвали Корецького районного суду Рівненської області від 27.09.2023 справу було направлено до Новоград-Волинського міськрайонного суду за підсудністю, куди вона надійшла 07.11.2024.
Сторони в судове засідання не прибули.
Позивач в заяві до суду просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала, проти чого відповідач в своїй заяві не заперечив.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.112 СК України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.09.2018, від якого мають двох спільних малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Різниця в поглядах на права та обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між сторонами. Перебуваючи у шлюбі, позивач та відповідач не змогли створити міцної сім'ї, про що свідчить той факт, що вони не підтримують шлюбних відносин, та не мають наміру їх поновлювати.
У сім'ї немає перспективи возз'єднання. До порозуміння сторони не прагнуть, у кожного сформувався свій погляд на життя та інтереси, а йти на поступки один одному подружжя не бажає.
Позивач наполягала на розірванні шлюбу, вважаючи примирення і збереження їх сім'ї неможливим, проти чого відповідач, в свою чергу, не заперечив, що свідчить про погодження з позовними вимогами.
Згідно ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін та їх дітей.
Питання щодо місця проживання спільних малолітніх дітей позивачем у позовних вимогах не ставилось.
Таким чином, позовні вимоги, зважаючи на їх обґрунтованість, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між громадянами України
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
зареєстрований 14.09.2018 виконавчим комітетом Великомолодьківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області,
актовий запис №5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О. О. Літвин