Справа № 283/91/24
Провадження №3/283/144/2024
09 лютого 2024 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Тимошенко А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції № 1 Коростенського відділення поліції РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого водієм Чоповицької селищної ради Коростенського району Житомирської області
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20 жовтня 2023року о 22 годині 20 хвилин ОСОБА_1 по вулиці Вокзальній в смт. Чоповичі Коростенського району Житомирської області керував автомобілем марки «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 20 від 21.10.2023.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з'явився, його інтереси в суді, відповідно до ордеру та договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.01.2024 року, представляє адвокат Івашкевич О.Г.
Суддя, дослідивши наявні матеріалах справи докази, приходить до наступного висновку.
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Так, Розділ ІІІ вказаної Інструкції передбачає, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно положень ч. 4 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 року № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року), огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Недотримання визначеної законом процедури є наслідком її недійсності, що встановлено ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Доводячи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейські посилаються на обставини, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 029039 від 21.10.2023 року та наступними долученими до нього матеріалами:
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 20 від 21.10.2023 (а. с. 3) в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проводився о 01 годині 50 хвилин 21.10.2023, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 266 КУпАП, оскільки відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення час виявлення підстав для проведення такого огляду вказаний «22 год. 20 хв.», тобто огляд було здійснено через 03 години 30 хвилин, що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 21.10.2023 (а. с. 4);
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 21.10.2023 (а. с. 5) відповідно до якої ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 029038 від 21.10.20233, складеним поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ст. сержантом поліції Завалюком І.С., складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а. с. 6);
- копією постановипро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 953858 від 21.10.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.7);
- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом здійсненим з нагрудної камери поліцейського, що міститься на оптичному диску (а. с. 8), в якому відсутній запис яким чином проводився огляд ОСОБА_1 на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3769 ОСОБА_1 в результаті ДТП, яке мало місце 20.10.2023 по вул. Вокзальній в смт. Чоповичі Коростенського району Житомирської області, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального мета епіфізу правої променевої кістки зі зміщенням; закритий перелом правого наколінника, гемартроз; закритий перелом с/З лівої в/гомілкової кістки зі зміщенням. Проте не дивлячись на отримані тяжкі травми огляд ОСОБА_1 проводився 21.10.2023 року за допомогою алкотестер «Драгер». Хоча відповідно до п. 14 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Крім того, факт порушення вимог вищевказаної Інструкції щодо дотримання порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі підтверджується листом директора КНП «Малинстка міська лікарня» Малинської МР № 257 від 25.01.2024, в якому зазначено, що зразки біологічних рідин у ОСОБА_1 не відбиралися.
Таким чином, не були виконані в повному обсязі вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, а відтак в установленому законом порядку не підтверджений факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Суд вважає, що без надання інших доказів, які б об'єктивно підтверджували стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , об'єктивна сторона складу правопорушення не підтверджена поза розумним сумнівом.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівною та недоведеною, що є неприйнятним, оскільки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 1 статті 130, п. 1 ч. 1 статті 247 та статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову Малинського районного суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А. О. Тимошенко